упродовж декількох років дарують керівник Будинку милосердя Віра Цуман зі своїми підлеглими одиноким немічним людям На цьому жінка не зупинилася: вона в повсякденному пошуку та неспокої, адже прохань прийняти під своє крило надходить усе більше…

Інваліда 1 групи Тамару Кирдій хвороба позбавила можливості ходити, але не зламала духовно, бо в малюванні й особливо в поезії знаходить відраду, відкриває для себе нові творчі горизонти, гідно наслідуючи приклад великої письменниці Лесі Українки. Нещодавно в Степанському стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання одиноких громадян та інвалідів, по народному - Будинку милосердя, відбувся вечір її поезії, який організували працівники місцевої публічно-масової бібліотеки.

Як важко залишитись у хворобі самому, без підтримки рідних і близьких. Та як радіємо, коли приходить одужання. Весь світ здається прекрасним. Але, на жаль, серед нас є люди, для яких мить повного одужання - як подарунок долі, які кожного дня дякують Богу за те, що мають змогу рухатись, розмовляти, радіти життю. Саме тому в Міжнародний день інвалідів публічно-шкільна бібліотека с. Вири при тісній співпраці з сільською радою та Вирівською ЗОШ І-ІІІ ступенів провели вогник під назвою «Душі людської доброта».

Радісно світилися очі жінок поважного віку, коли слухали дзвінкі голоси юних гімназистів, які завітали в Сарненське відділення соціально-побутової реабілітації, щоб привітати їх зі святом весни.

Від серця до серця прокладає містки допомоги та співчуття сарненський координаційний територіальний центр соціального обслуговування малозабезпечених верств населення. Здебільшого про інвалідів, людей з обмеженими фізичними можливостями згадуємо до свят. Працівники ж центру дбають про них щодня, турбота про малозабезпечених стала навіть не професією - покликанням, справою всього життя. До людей небайдужих, яким чуже горе болить, як власне, належить і керівник центру Лариса МАЛЕЦЬКА. Сьогодні вона - гість редакції.