І кінця історії нема…

Ще задовго до початку святкового дійства під’їжджали один за одним запрошені гості на 50-літній ювілей домівки поколінь Сарненського вищого професійного училища № 22.

Вони могли ознайомитись з представленими при вході персональними виставками різьби по дереву заслуженого майстра народної творчості України Василя Позніка, художніх виробів з соломки майстра виробничого навчання Тетяни Галах, робіт по дереву Сергія Стасюка, художніх виробів з лози Тетяни Костючик, а також вишитих картин викладача Тетяни Веретюк.
З нагоди ювілею директор закладу Володимир Городнюк урочисто відкрив стеллу, що символізує єдність поколінь. Зі святом привітав присутніх отець Феофан, який освятив камінь і побажав, щоб милість Божа їх не залишала. З вітальним словом від багатотисячної громади звернувся голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук: «Якщо є захід на такому рівні, то він багато про що говорить. Насамперед, училище готує спеціалістів, які дуже потрібні не лише району, а й державі, які чесною працею примножать її здобутки». Коли присутні ввійшли до просторої зали й зручно вмостились на своїх місцях, завіса на сцені повільно відкрилась, і під звуки полонезу на сцені та в залі одночасно закружляли пари. Складалось враження, що всі потрапили не на імпровізований, а справжній бал у маєтку пана Тадеуша. Це він, за старовинною легендою задумав здійснити мрію: в забутій Богом місцині заснувати рільничу школу. Її вважали дивною в глибоких безмежних болотах, куди було навіть дістатись важко. Але в мрійника була віра, час, однодумці й безмежна любов. Минули роки, щоб усі зрозуміли: пан Тадеуш мав рацію. Вишуканість манер, доброзичливість танцювальних пар на сцені змінює хор училища – щирі відкриті обличчя, сяючі очі і любов - усе те, чого нам часто не вистачає в злободенному житті.
На сцену піднімаються представники різних поколінь – від учнів до ветеранів. Аплодисментами зустрічають Володимира Городнюка, який говорить недовго, але кожне його слово проникливо-виважене: «Приємно, що наш заклад один з найкращих у державі, але нам сьогодні не 50, а 75! Ми ж узяли відлік з 1961-ого, коли училище було вже меліоративного напрямку». Володимир Павлович не назвав жодного прізвища, бо на його думку кожен з тих, хто здійснює навчально-виховний процес і дає знання понад 1200 учням, заслуговує на шану й похвалу. Один за одним ведучі Ольга Коваль, Дмитро Белаш, Світлана Поліщук і Денис Ткачук запрошують на сцену гостей, які відзначають досягнення працівників училища почесними грамотами та відзнаками. Серед них заступник голови облдержадміністрації Олексій Губанов, заступник голови обласної ради Михайло Кривко, голови райдержадміністрації Анатолій Остапчук та районної ради – Микола Драганчук. На ювілей гості прийшли не з порожніми руками: копіювальна техніка - від облдержадміністрації та обласної ради, квіти й портрет Івана Сірка, який 12 разів обирався гетьманом України, - від райдержадміністрації та районної ради. Слова подяки заслуговує колектив, в якому трудиться 17 відмінників освіти України, 7 викладачів-методистів, 8 старших викладачів, 26 – вищої категорії, 20 майстрів виробничого навчання І та ІІ категорій… Список далеко не повний. Флагманів професійного навчання привітали начальник відділу культури й туризму РДА Наталія Чорна, перший заступник міського голови Світлана Усик, заступник начальника управління освіти та науки Рівненської ОДА Петро Коржевський, начальник відділу освіти РДА Людмила Макриця, голова районної ради профспілки працівників науки та освіти України Раїса Болкуневич, депутат обласної ради Олександр Юркевич, директор Сарненської ЗОШ ІІ ступеня – економіко-правового ліцею «Лідер» Тамара Колоїз, заступник директора з науково-методичної роботи Лариса Безрук та завідувач шкільним відділенням Галина Мариніна Сарненського педколеджу, директори навчально-практичного методичного центру Львівщини, представники асоціації працівників профтехосвіти України. Відзнаку асоціації отримали Олександр Євтушок і Жанна Тропак. А Володимир Городнюк став третім в Україні носієм знаку Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти України, яким нагороджують за вагомий внесок у її розвиток. Інженерно-педагогічний колектив отримав ксерокс, принтер, факс і сканер.
Перефразувавши слова відомого російського поета хочу сказати: наставниками славиться навчальний заклад, а славу йому приносять тисячі вихованців, які складають основу виробничих колективів різних підприємств області. І хоча ринкові відносини змушують перекваліфіковуватись на нові спеціальності, колектив завжди вбачає головне завдання в тому, щоб підготувати учнів конкурентоспроможними, висококваліфікованими, багатофункціональними та мобільними робітниками й молодшими спеціалістами, здатними забезпечити собі майбутнє.
Для тих, хто хоче навчатися в училищі, низка нових професій. Серед них – столяр будівельний, тесляр, різальник по дереву і бересті, виробник художніх виробів з лози, столяр-меблевик, монтажник гіпсокартонних конструкцій, перукар-модельєр. Майстри виробничого навчання з цих спеціальностей мають надзвичайні творчі здібності. Їх учні активно працюють над відновленням і вдосконаленням інтер’єрів, кабінетів, лабораторій і майстерень. А Василь Познік, про персональну виставку якого згадувала на початку, є членом Спілки художників України. Хочу запевнити тих, хто обере собі будівельну професію: підготовка таких робітників здійснюється за новітніми технологіями та матеріалами провідних кампаній світу, таких як «Хенкель-Баутехнік» і Кнауф. Співпраця з відомими фірмами та укладені з ними довгострокові угоди дають змогу училищу не лише мати новітні матеріали й технології, а й самим готувати спеціалістів, знання й вміння яких відповідатимуть вимогам сьогодення.
Не можу тут не сказати про матеріально-технічну базу, яка постійно розширюється та вдосконалюється. До послуг учнів – 2 навчальні корпуси з 40 кабінетами, три навчально-виробничі майстерні (4 навчальні та 15 лабораторій), чотири кабінети інформатики та обчислювальної техніки (85 одиниць марки Pentium 200-400), вихід у мережу Інтернет, стадіон, дві спортивні, читальна й актова зали, бібліотека, їдальня, учнівський готель, медичний пункт, перукарня, навчальний бар-кафе «Нептун», кабінет психолога. Вражає, чи не так? А ще, всі запрошені на свято переконались, що велику увагу приділяють і художній самодіяльності, про що свідчили концертні номери. Крім танцювального гурту, який неодноразово з’являвся на сцені, порадували співом солісти Олександр Нестеренко, Олександр Кобринчук, Олександр Степанець, Роман Перепелиця, Оксана Симончук, Марія Шапірко, Василь Сергійчик.
Щорічно училище випускає понад 400 фахівців різних професій. Гордістю будь-якого навчального закладу є досягнення його вихованців. Є чим пишатися і ВПУ-22. Учні неодноразово здобували призові місця у Всеукраїнських конкурсах операторів комп’ютерного набору, ставали дипломантами конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, а нещодавно вибороли І місце в конкурсі творчих робіт «Об’єднаймося ж, брати мої». Показують високий професійний рівень у конкурсах фахової майстерності з професії. Для прикладу: перше місце в олімпіаді з матеріалознавства перукар-модельєр, виробник художніх виробів з лози, столяр-меблевик, - усі перемоги здобуті у 2009. У 2010-ому перше місце зайняла малярна майстерня.
Збулася мрія пана Тадеуша. Училище не лише з’явилось, а відсвяткувало славний ювілей. Многая літа тобі, ВПУ-22!
Марія КУЗЬМИЧ.