Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
У п’ятницю, 11 листопада, в житті колективу військової частини А-0153 відбулася знаменна подія – 50-річчя від дня її створення.
Ще задовго до початку урочистостей біля контрольно-пропускного пункту було людно. Адже не щодня така кількість бажаючих могла потрапити на територію, що суворо охороняється. Серед відвідувачів – ветерани військової служби, школярі навчальних закладів району, керівники початкової військової підготовки, запрошені на свято і всі, хто прийшов привітати його винуватців з ювілеєм. У той час, коли ветерани поринули в спогади, молодь насолоджувалась можливістю зробити оригінальні фото, тримаючи в руках справжню бойову зброю, а ще – посмакувати кашею польової кухні.
Після двогодинної екскурсії по території, в солдатському клубі командир в/ч А-0153, підполковник Олександр Сварицевич відкрив урочистості, представив гостей і запропонував переглянути фільм про історію створення військової частини. Формування якої (тоді в/ч 42344) розпочалося 13 листопада 1961 року в місті Сарни на підставі Директиви Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 24 червня 1961 року. Командиром призначили полковника Абрама Крайзмана. Нелегко було тим, хто розпочинав службу першим. Не вистачало транспорту, сховищ. На станцію приходило до 20-40 вагонів військових вантажів. Не був облаштований побут особового складу. Але, незважаючи на труднощі організаційного періоду, всі завдання виконували своєчасно.
Зі здобуттям Україною незалежності, створенням власних Збройних сил, розпочинається нова сторінка в історії військової частини. Так, у відповідності з вимогами Директиви начальника Головного штабу Збройних сил України від 9 березня 1992-го військову частину 42344 включили до складу Збройних сил України та присвоїли умовне найменування А-0153. З 1961-го до 2010-го командирами були, змінюючи один одного, 10 офіцерів. А з вересня того ж року її очолив підполковник Олександр Сварицевич. Основні структурні підрозділи в повсякденній діяльності займаються зберіганням, обслуговуванням, ремонтом і забезпеченням військ ракетно-артилерійським озброєнням. Очолюють їх майори Віталій Шевчук, Олександр Рябухін, Віталій Хомич, Володимир Цебенко. Саме на них покладено основне навантаження у виконанні військовою частиною завдань за призначенням.
Кращими фахівцями цих підрозділів є старший прапорщик Борис Семенов, прапорщики Олег Мельник та Ігор Мінчук, старшина Сергій Ярошик, працівники Збройних сил України Наталія Гергель, Людмила Дриганець, Галина Ветрова, Людмила Бондар, Віра Вегера, Володимир Мельник, Марія Вегера, Марія Набухотна, Наталія Назарова, Дмитро Табор та інші.
Хочу розповісти й про підрозділи забезпечення, які очолюють майори Олександр Корень та Іван Каленичок, старші прапорщики Сергій Мірко, Валентин Руднічок, старший сержант Сергій Балабушка.
Основним завданням яких є планомірне, своєчасне й комплексне забезпечення матеріально-технічними засобами для проведення поточних ремонтів озброєння та військової техніки, забезпечення пально-мастильними матеріалами та речовим майном, планування й контроль виробничої та операційно складської діяльності, обслуговування та утримання в справному стані всіх видів енергомереж, водопроводів, а також водотеплопостачання об'єктів військової частини, утримання будівель і споруд, покращання побутових умов, організація харчування особового складу. Майстрами своєї справи є капітан Іван Набухотний, старший прапорщик Руслан Полтарін, прапорщик Олександр Колесник, старший сержант Володимир Мартинов, сержанти Лариса Ткач та Ігор Мізюрко, старший солдат Василь Рибак, працівники Збройних сил України Віктор Кошмак, Олександр Войтюк, Віктор Копищик, Микола Харипончук, Леонід Давидюк, Іван Познік, Світлана Жукова.
І в день, і в ночі несуть службу працівники загону воєнізованої охорони, який очолює Євген Данильченко. Загін сформували 30 травня 2002-го. Основним його завданням є охорона об'єктів військової частини з метою забезпечення надійного зберігання озброєння, військової техніки, інших матеріальних засобів, що розташовані на цих об'єктах, і недопущення проникнення на них сторонніх осіб. Загін воєнізованої охорони у 2010-ому зайняв перше, а в 2011-ому – друге місце за підсумками огляду-конкурсу на кращу організацію і стан вартової служби підрозділами ВОХОР у військах Західного оперативного командування. Найкраще себе зарекомендували такі начальники варт, як Ігор Медведєв, Віктор Цицюра, Микола Дударик, серед стрільців - Олег Абрамович, Станіслав Смицький, Сергій Кірков, Олег Бугай, Володимир Гнатюк.
За підсумками першого півріччя 2011-го, у відповідності з постановою Військової Ради Західного оперативного командування, військову частину А-0153 визнали кращою в організації бойової підготовки. У сьогоднішніх непростих умовах військовослужбовці й працівники мають високий рівень професійної майстерності й гідно виконують свої службові обов'язки.
Підполковник Олександр Сварицевич пригадав не лише історію військової частини, починаючи з 1930-го, а й назвав її командирів - людей, які мужньо боролися з німецько-фашистськими загарбниками, а потім самовіддано служили й працювали. Важливою сторінкою було підписання в грудні 1987-го Договору між колишнім СРСР і США про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. У найкоротші строки особовий склад під безпосереднім керівництвом полковника Олександра Загривого вправся з поставленим завданням. Усього ліквідували 509 бойових і 49 навчальних пускових установок, 126 транспортних засобів комплексу РСД-10. Під час проведення робіт військову частину 42342 відвідали 34 інспекції Сполучених Штатів Америки.
Починаючи з 2004-го, військовослужбовці брали участь у миротворчих місіях. Не можна не сказати про тих, хто набував досвіду у «гарячих точках» планети. Серед них старший прапорщик Віталій Куришко (Косово, колишня Югославія), старшина Іван Болкуневич (Ірак), старший сержант Сергій Балабушка (Ірак, Ліберія), сержант Ігор Скибан (Ліберія). Далеко від рідної землі, у незвичному етнічному й мовному середовищі, складних природно-кліматичних умовах, цілодобово, у спеку і холод, вони чесно й самовіддано несли службу. Сьогодні їм дякують уряди і народи тих країн. Відзначив Олександр Гнатович військовослужбовців і працівників, які і в сьогоднішніх непростих умовах гідно виконують свої службові та посадові обов’язки, мають гарні показники в бойовій і гуманітарній підготовці.
Так, 50 років – це вік, який у змозі рахувати досягнення. 2012-й визначено роком командира-лідера. Представник Генерального штабу Збройних сил України полковник Олександр Данченко привітав ювілярів і висловив упевненість, що цим лідером стане підполковник Олександр Сварицевич, а ще вручив подарунок.
Представник командування Сухопутних військ Збройних сил України полковник Артем Мерзляков від імені військової ради, генералів і офіцерів, вітаючи всіх з ювілеєм, зачитав наказ командувача Сухопутних військ, відповідно до якого за бездоганну службу, ініціативу, сумлінне виконання службового обов’язку, високий рівень професіоналізму оголошено подяку командиру військової частини підполковнику Олександру Сварицевичу, майорам Віктору Слободзяну, Миколі Верзуну, Івану Каленичку, Петру Федоровичу, капітану Олександру Сампір, прапорщику Олександру Колеснику, старшому солдату Василю Рибаку. Полковник Артем Мерзляков також вручив грамоти капітану Івану Набухотному, прапорщику Олегу Мельнику, працівникам Надії Глущенко, Людмилі Дриганець.
Крім того, зачитав наказ заступника командувача Сухопутних військ Збройних сил України з матеріально-технічного забезпечення генерал-майора Юрія Толочного про оголошення подяки капітану Сергію Кореню, старшому прапорщику Сергію Мірку та вручив грамоти сержанту Сергію Набухотному, старшому солдату Олександру Круглику.
Пожвавлення в залі викликала поява генерал-майора Юрія Борискіна, першого заступника командувача Західного оперативного командування, який привітав від імені військової ради й командувача. Юрій Валентинович приїхав на ювілей, як годиться, не з порожніми руками. Пам’ятну відзнаку командуючого Західного оперативного командування вручив Олександру Сварицевичу, майорам Ігору Сусіду, Віктору Слободзяну, Андрію Дідичу, Олександру Кореню, Валерію Лизуну. Повною несподіванкою для міського голови Сергія Євтушка було вручення йому медалі «За заслуги». Нагороди з рук генерал-майора отримали також майори Віталій Шевчук, Микола Верзун, Дмитро Яцків, Олексій Грушецький, капітан Андрій Федоренко, старший прапорщик Борис Семенов, старший сержант Сергій Балабушка, молодший сержант Дмитро Конько, працівники Олег Белак, В’ячеслав Ареф’єв, Наталія Гергель, Віктор Кошмак.
Виступаючи з вітальним словом, міський голова Сергій Євтушок, який прийшов на свято з першим заступником Світланою Усик, розповів про своє навчання у військовому училищі в 1991-ому. Присутні довідались, що його дружина має звання майора й перебуває в Державній прикордонній службі України. Відзначив співпрацю з колективом і командуванням та за активну участь у житті територіальної громади міста вручив подяки міського голови майору Віктору Слободзяну, капітану Олександру Василевському, старшині Валерію Жуку та старшому сержанту Ігорю Скибану, старшому солдату Тетяні Хохловій, працівнику Юрію Ганжі. А колективу військової частини – ікону духовного покровителя, який захищає своєю святістю всіх військовослужбовців.
Заступник голови райдержадміністрації Сергій Потапович відзначив професійний рівень висококваліфікованих кадрових офіцерів і військовослужбовців. Від імені голови РДА Анатолія Остапчука висловив щиру вдячність офіцерам, військовослужбовцям за контрактом, працівникам, ветеранам військової служби за самовіддану працю. «Адже служба в армії – це не просто професія, а покликання», – сказав Сергій Миколайович. Подякував усім, чиє життя пов’язане зі службою в армії, і заступник голови районної ради Валентин Цупріян. Наголосив, що, успадкувавши славні традиції минулих поколінь, військова частина стала школою мужності та патріотизму для тисяч юнаків держави. Зачитав спільне розпорядження голів райдержадміністрації і районної ради про нагородження грамотою за бездоганну службу, високий професійний рівень і з нагоди ювілею майора Олексія Грушецького.
Славною бойовою подругою називають сарненські військовослужбовці військову частину А-4559, що дислокується в селищі Оржів. Її командир, полковник Вадим Рудницький, відвідав Сарненщину вперше. Але як фахівець зумів оцінити низку позитивних речей. Від імені командування та колективу частини побажав усім здоров’я, сімейного благополуччя, нових трудових і службових здобутків.
Ветеран військової служби, полковник Олександр Загривий (командир військової частини в період з 1979 по 1991 роки) подякував за запрошення та привітав особовий склад і ветеранів, з якими проходив службу впродовж 12 років, з 50-річним ювілеєм. «Приємно, що збережено все, що було зроблено нашими руками. Розумію, як це було нелегко в ті тяжкі часи. Але сподіваюсь, вони закінчуються, і військову частину очікують подальший розвиток і нові досягнення», – зазначив Олександр Загривий.
З квітами та подарунком (іконою Божої Матері) завітали до військових педагоги Сарненської ЗОШ № 4 І-ІІІ ступенів. Директор Тетяна Василенко від імені навчального закладу привітала й подякувала за співпрацю, яка триває вже десятки років. Саме вона сприяє військово-патріотичному вихованню майбутніх захисників держави. Віктор Цицюра, як голова профспілкового комітету, привітавши колектив, зазначив, що серед 200 працівників є люди майже ровесники військової частини. Грошовими преміями нагородили Віру Вегеру, Галину Калюшик, Людмилу Янок, Людмилу Кобишеву, Марію Федорович, Галину Ветрову, Надію Глущенко, Світлану Жукову. До речі, Світлана Анатоліївна почала працювати тут, коли їй виповнилось 17. Юрій Погуляєв висловив думку, що у військовій частині збереглися бойовий дух і найкращі традиції народу та Збройних сил України, а ще притаманні колективу працьовитість, нескореність духу і любов до Батьківщини. Оскільки ювілей відбувся напередодні великої події – чемпіонату Європи, який прийматиме в себе Україна, то ветеран військової служби приніс у подарунок шкіряний м’яч із його символікою. Голова районної ради Організації ветеранів України Ренат Валєєв закликав служити так, як це робили ветерани Великої Вітчизняної війни, про яких не маємо права забувати, і військової служби, бути прикладом для молоді. Ренат Насатович прочитав вірш «Вся наша жизнь подобна каравану» великого перського поета Омара Хайяма.
Начальник режимної служби Рівненського зонального відділу військової служби правопорядку майор Валентин Рогов подарував іменинникам символічну емблему. А Олександр Сварицевич оголосив подяки майорам Олексію Грушецькому й Олександру Рябухіну, старшині Івану Болкуневичу, старшому сержанту Юрію Петришену, молодшому сержанту Роману Корінцю, старшому солдату Василю Рибаку, солдату Сергію Кіркову, працівникам Миколі Морозову, Сергію Жогову, Людмилі Кобишевій, В’ячеславу Ареф’єву, Юрію Хижнюку, Ігорю Река, Миколі Дударику, Миколі Кольміченку. Грамоти, відповідно до святкового наказу, отримали майор Петро Федорович, старший солдат Надія Білотіл, працівники Петро Тищук і Сергій Фетісов (найстаріший ветеран військової служби, який донині працює). Працівниця з найбільшим стажем Галина Калюшик у подарунок отримала пилосмок.
Директор Сарненської ЗОШ ІІ ступеня – економіко-правового ліцею «Лідер» Тамара Колоїз і вихователь Алла Гавдьо завітали до військової частини зі святковим концертом, який подарували всім присутнім у залі. Ліцейські барабанщиці, які вже стали візитівкою району, хореографічна студія «Фієста» і її молодий колектив: Анастасія Новацька, Анна Лоцманова та Михайло Шкодич, Марта Ворон, Тетяна Храпко, Богдана Гайдим, Ірина Єрмейчук і Дарина Лебідь, Юрій Охріменко - співали, танцювали й звеселяли глядачів, які щедро нагородили їх аплодисментами. До музичних привітань приєднались учасники народного аматорського вокального ансамблю «Мереживо» міського Будинку культури «Залізничник», які подарували віночок військово-патріотичних пісень. Старання аматорів сцени не залишились непоміченими. Олександр Сварицевич подякував їм за концерт, вручив торти, а Тамарі Колоїз – квіти з найкращими побажаннями. Тамара Гнатівна пообіцяла, що співпраця між навчальним закладом і військовою частиною триватиме й надалі.
Насамкінець не можу обминути спонсорів ювілейного дійства. Ними стали директор Сарненської філії компанії «Славутич» Руслан Щиглевський, директор з продажу Кирило Парохненко, приватний підприємець Леонід Кравчук, голова СГПП «Поляни» Березнівського району Валентна Онищук. За що колектив військової частини висловив щиру влучність.
Міні-інтерв’ю
До і після свята…
Володимир АРТЮХ,
ветеран військової служби.
- Скільки років в армії, пане Володимире?
- 27. У Сарнах – 5. Звільнився у 2000-ому. Взагалі строкову службу проходив в Угорщині, був у Німеччині. Закінчив Київське військове училище, служив у Забайкальському військовому окрузі, на китайському кордоні. У Бердичеві навчав молодих. Був командирований у Ферганську долину, Коканд (Узбекистан).
- Де було найцікавіше?
- У Забайкаллі. Екстремальні умови, незвичний клімат. Взимку -50, влітку +40. На бойове чергування виїжджали із запасом продуктів, води та боєприпасів на цілий тиждень. Будували лінію оборони, ставили доти.
- Чим зараз зайняті?
- Упродовж 7 років – керівник початкової військової підготовки у ВПУ-22. На території військової частини зі своїми вихованцями вже втретє. Мали нагоду повправлятись й у стрільбі. Сьогодні приємно було зустріти колишніх учнів, які служать за контрактом.
Ренат ВАЛЄЄВ,
голова районної ради Сарненської організації ветеранів України.
- Коли прийшли служити в частину?
- У січні 1988-го. До цього служив у Хмельницькому бойовому полку. Якщо там молились на бойову техніку, яка оберігала всю країну, то тут знищували пускові установки РСД-10. Звісно, образливо й боляче було різати на металобрухт пускові установки.
- Це було абсолютно секретно?
- Після укладання Договору з американцями секретності вже не було. А раніше навіть дружини нічого не знали.
- Яке військове училище закінчували?
- Ростовське вище військове командне училище ракетних військ стратегічного призначення. Після реорганізації військової частини закінчував службу начальником призова Сарненського райвійськкомату.
Дмитро КОНЬКО,
молодший сержант.
- Подобається служити?
- Дуже, і головне, є бажання. Змалку мріяв бути військовим. І ось мрія збулася. Служу й навчаюсь у Рівненському інституті слов’янознавства на факультеті міжнародних і економічних відносин у бізнесі. Здобуття фаху банківської справи службі не завада.
- Що порадив би хлопцям, які «косять» від армії?
- Однозначно радив би служити всім, спробувати солдатської каші. Армія – для справжніх чоловіків, а служба – шлях до цього. Є такі, що й справді хворі, а не виготовили собі довідки. Якщо ж нічого не заважає, то навіть і не треба роздумувати, це ж не 2-3 роки.
Ірина МАРТИНЮК, Наталка ЛЮБАРЩУК, Алла ТИХОМИРОВА, Анастасія ПОЛТАРІНА,
учні Сарненської ЗОШ № 4 І-ІІІ ступенів.
- Дівчатка, мрієте про хлопців-військових?
- Звісно. Сьогодні тут вперше і нам дуже сподобалось усе: і техніка, і польова кухня, і фотографуватись.
Ірина: - У мене брат мріє про армію.
Алла: - Мої обидва дідусі воювали. Один повернувся додому, а другий загинув під Берліном.
Настя, першокласниця: - А в мене тато тут служить старшим прапорщиком, а мама – кухарем.
- Нехай у вас все буде гаразд, дівчатка.
- Дякуємо.
Віктор САВЧИН,
керівник початкової військової підготовки Немовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
- Які враження, Вікторе Макаровичу?
- 27 років тому так само був на екскурсії. От зустрів свого вихованця Олександра Боровика, який тут проходить службу. Саме після першого знайомства у школі на уроках з її основами Саша вирішив пов’язати долю з армією. Спостерігаю за юнаками і думаю, що так само, як і я колись, вони у захваті від того, що можуть потримати в руках справжню зброю.
Григорій БІКУС,
методист КНМУ «Сарненський районний методичний кабінет» районної ради.
- На Вашу думку, Григорію Федоровичу, чи важливі такі дні відкритих дверей, як сьогодні?
- Подивіться на дітей - й отримаєте відповідь. У них світяться очі. Можна 10 разів показати на малюнку, як працює той чи інший механізм, а інша справа розібрати й зібрати його власними руками. Тоді набагато краще засвоюється теоретичний матеріал. Такі заходи дуже важливі для учнів, добре було б проводити їх час від часу. Скажімо, під час місячника оборонно-масової та спортивної роботи.
Аліна КАЛЕНИЧОК,
бібліотекар військової частини.
- Аліно Петрівно, одразу три запитання. Скільки років працюєте, чи великий бібліотечний фонд, і що читають Ваші відвідувачі?
- Працюю 13-й рік. Книжковий фонд понад 6 тисяч екземплярів, багато класичних творів. Але зараз багато хто здобуває вищу освіту й замовляє різноманітну літературу. Звісно, більше читали солдати строкової служби, навіть дискутували. У них була традиція, коли повертались додому, дарувати для бібліотеки книги. Таких є цілий відділ. Скажімо, заступник командира цілу серію з дому приніс.
- Чим можете похвалитись?
- Якщо взяти зарубіжну літературу, то є такі твори, яких немає навіть у районній бібліотеці. Маємо й раритетне видання – книгу 1947-го року.
- Аліно Петрівно, бачу у Вас спогади Сергія Гаврікова. Розкажіть про нього.
- Ветеран Великої Вітчизняної війни та військової служби, полковник у відставці, командир військової частини в період з 1969 по 1973 роки. Усі, кому довелося з ним служити й працювати, згадують його людяність. 5 червня 2012 йому виповниться 90 років.
P.S. Свято закінчилось, і у всього колективу військової частини А-0153 продовжується копітка напружена повсякденна праця. У ній вони демонструють кращі людські та професійні якості, високу вимогливість до себе та підлеглих поряд з душевною чуйністю і турботою про людей. Здоров’я вам усім, добра та щастя, щедрої долі й людської доброти.
На святкуванні побувала
Марія КУЗЬМИЧ.