Опубліковано СН
Оперує Дмитро Жабоєдов.
Кажуть, що лікар повинен володіти поглядом сокола, руками дівчини, мудрістю змії й серцем лева. І не дивно, адже саме вони відповідають за життя кожного хворого, дарують підтримку, втіху та таку бажану надію на життя.
Буває, достатньо ясного погляду лікаря, щоб відчути себе набагато краще. І згадують таких людей хорошим словом не лише в день їх професійного свята, а при кожній добрій нагоді.
А як же живуть ті, хто на все життя присягнув клятвою Гіппократа? Адже в кожній професії, крім святкових днів, є й прості сірі будні, а окрім посмішок, квітів і численних привітань є й тяжкохворі, надзвичайні ситуації та щоденні наради. Яка ж медицина району зсередини?
Переступаю поріг ошатної будівлі офтальмологічного відділення ЦРЛ, і приємно дивуюсь ідеальною чистотою та порядком у коридорах і палатах. Стіни, підлога, двері сяють білизною і наче світяться. Хворі спокійно проходять повз, одразу ж видно, що вони впевнені в тих людях, яким довірили один з найголовніших органів чуття – зір. Медсестра, побачивши мій злегка розгублений погляд, ввічливо запитує про мету візиту, не гаючи часу, проводить до завідувача Ганни Прокопчук.
«Почекайте, будь ласка, мене в кабінеті, маю терміново оглянути двох хворих пацієнтів». - поспіхом відповіла лікарка. З розумінням погодилась, адже життя інших завжди для лікаря понад усе. Не може Ганна Василівна не поспішати працювати, аби знову й знову рятувати хворих. Це під силу їй, бо знає ціну людського щастя, втраченого та набутого заново. Різні пацієнти, у кожного своя доля, в якій місія медика завжди однакова – врятувати.
Не гаючи часу, оглянула ошатні по-сучасному обладнані кабінети, процедурні. Нічого не стоїть на місці – перемовляються хворі пенсіонери, пробігають дітки. Тут чується заклик медсестри: «Хворі, прошу пройти закапувати очі». А ось – мене обминула з запашними обідами годувальниця, адже окрім тих людей, які приходять виключно на кількагодинні процедури, є й такі, що цілодобово лежать у відділенні, наприклад, після операції. Тим часом, мене до свого кабінету закликала операційна медсестра Ніна Бабич, яка й повела розмову про офтальмологічне відділення, хворих і вдало підмітила, що «хворі – це і є наші серйозні робочі будні». «Сподіваємось, що завдяки новітнім технологіям, зможемо дарувати радість бачити як маленьким діткам, так і старшим людям, не лише нашого району, а й Володимирецького, Зарічненського, Рокитнівського та інших околиць, - розповіла операційна медсестра. – Адже такі самі операції в Києві чи Львові обходяться значно дорожче, та й плюс до того ж дорога й витрати на проживання. А тут, так би мовити, й ближче, й ціни не так кусаються. До прикладу, в газетах часто зустрічаємо реклами різних клінік, що надають офтальмологічні послуги на виїзді чи в інших містах, але чи надійно та якісно? Найбільше в нас лікується стареньких хворих 1924, 1926, 1930 років народження. Приходять на два ока сліпі, і ми з ними, як з маленькими няньчимось, водимо, проводимо процедури. Це є наші будні, і без них ніяк. І яка то радість нам і хворому, коли він починає краще бачити, хоча б на одне око. Важливе значення має також підготовка хворих до операції – психологічна, моральна». За декілька хвилин до розмови приєдналась і завідуюча відділенням. Ганна Василівна розповіла про його роботу, зокрема сучасну апаратуру, яка надає нові можливості проведення операцій усього за декілька годин. «Офтальмологічне відділення як структурна одиниця виокремилося в поліклініці 1980 року, пізніше - у 2000 – його перевели на базу пологового будинку. Нині в колективі працюють 16 чоловік включно з двома лікарями. Хоч він і невеличкий, але дружній, злагоджений, відданий обраній роботі. Щоденно надаємо допомогу не лише жителям Сарненщини, а й усіх північних районів, маючи в стаціонарі 25 ліжкомісць. Хотілося б відзначити операційну медсестру, мою помічницю Надію Бабич, старшу медсестру Тетяну Крат, та й загалом, кожна медсестра – майстер своєї справи, відданий працівник». В очному відділенні працюють висококваліфіковані фахівці – справжні професіонали своєї справи. Задля поліпшення стану здоров’я та покращення зору, постійно оновлюють діагностичну базу та надають пріоритет новим технологіям з метою надання якісних медичних послуг. Дружний та згуртований колектив однодумців-фахівців щоденно працює на повну віддачу з метою досягнення високого результату в діагностиці, лікуванні пацієнтів з проблемами зору. І для цього є все – сучасні технічні можливості, ефективні методики, досвід і професіоналізм. «Звичайно, медицина не стоїть на місці, і віднедавна, - повідала Ганна Василівна, - оперуємо за новою методикою. Не так давно за лізинговою програмою отримали нове сучасне обладнання загальною вартістю 1 мільйон 350 тисяч гривень, яке дозволяє проводити імплантацію штучного кришталика ока. Звичайно, вартість операції не є безкоштовною, адже дорогою є сама лінза, але в порівняні з великими містами, де таке медичне втручання коштує від 9600 гривень, на базі ЦРЛ робимо це за 6500, а для малозабезпечених громадян то й за 1500 гривень. Гроші забирає фірма-поставник обладнання одразу, ми до того ніякого відношення не маємо. У суботу, 9 червня, зробили перші операції такого типу. До нас приїжджав кандидат медичних наук, лікар вищої кваліфікаційної категорії, викладач кафедри офтальмології Київського національного університету ім. Богомольця Дмитро Жабоєдов, який і надалі здійснюватиме ці завдання, адже методика виконання є дуже складною. Головне, я задоволена тим, що віднині такі операції робитимуть тут, у місті. Збулась моя мрія (посміхається - прим. авт.). Коли бачиш радісні обличчя хворих, які йдуть на поправку – я задоволена сама. Нам є до чого прагнути й куди зростати, з головною метою – не нашкодити».
Працівники відділення офтальмології ЦРЛ щоденно дарують людям радість життя, вселяють віру в зцілення, діляться теплом душі та дарують надію на краще. Життя людини, її зір – неоціненний дар, тож справа лікаря – вберегти його. Попереду ще багато планів, перспектив, а головне – є достатньо сил для вирішення поставлених завдань.
Світлана КУРОПІЙ.