Back to top

Миротворець Сергій Галащук повернувся додому

Хто вивчав географію у школі, добре знає, що лише на екваторі весь час тривалість дня дорівнює ночі - по 12 годин.

При цьому Сонце проходить небом від точки сходу до точки заходу через зеніт лише у днуни весняного й осіннього рівнодень. Саме по той бік екватора у 18 окремому вертолітному загоні Збройних сил України виконував миротворчу місію в Демократичній Республіці Конго наш земляк Сергій ГАЛАЩУК. Рідні не бачили його з 30 листопада минулого року по 10 серпня нинішнього. Дожидали батьки, Любов Дмитрівна й Михайло Михайлович, у яких окрім двох дочок, Сергій – єдиний син. З нетерпінням виглядали дружина Олеся та донечки – п’ятикласниця Іванна, яка навчається в Сарненському НВК «Школа-колегіум» імені Т.Г. Шевченка, й дошкільня Уляна. Усвідомлення того, що хтось там, удома, на тебе дуже чекає, теж допомагає пережити всі труднощі служби, розповів миротворець.
Відбір за кордон проходив, як завжди, напружено – збори, підготовка впродовж трьох місяців, полігон, стрільби, здавання заліків. На кожну посаду - по декілька кандидатів. Але молодого чоловіка, який майже 14 років тому розпочав службу у військовій частині 13 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України в Рівному, а згодом продовжив у Сарненській А-0153, прийняли в команду. Приємно було також дізнатися, що до армії Сергій Галащук закінчив ВПУ-22, де вивчав організацію будівельного виробництва. Не секрет, що переважна більшість українських військовослужбовців їдуть до Африки заради хорошого заробітку. Але в старшини це була перша миротворча місія, тож мав не тільки матеріальну зацікавленість, а й хотів випробувати себе на службі за кордоном.
Клімат не дуже бентежив, бо схожий до кримського, лише відчуваєш більше вологи в повітрі. Країна ж відрізняється екзотичними флорою та фауною. А щодо комах, які переносять збудник малярії, то в контингенті давно вміють здійснювати профілактику та вживати запобіжні заходи. Український миротворчий персонал територіально розмістили в трьох локаціях, а налагоджений стійкий зв’язок між ними дозволяв здійснювати оперативне управління його силами та засобами. База, де перебуває Сергій, зосереджена в гірській місцевості на висоті понад півтори тисячі метрів над рівнем моря.
Завдання українського миротворчого контингенту в Конго полягали в спостереженні, проведенні заходів стримування та вогневої підтримки наземних сил, забезпеченні дій військ Місії ООН. Необхідно зазначити, що екіпажі Мі-24 (модернізований бойовий вертоліт) 2 ротації окремого вертолітного загону здійснили майже чотири сотні вильотів і провели в африканському небі понад 600 годин. Їхню діяльність забезпечував наземний персонал, а Сергій Галащук -штаб військової частини надійним зв’язком –.
- Розпорядок дня в чужій країні нічим не відрізняється від типового розкладу занять у звичайній військовій частині Збройних сил України, – розповідає старшина. – Підйом особового складу о шостій ранку за місцевим часом, відбій о 22.00. Служба проходила цілодобово, без вихідних. Інколи, в екстремальних умовах, підняти могли й о 4.00 ранку (якщо льотний і льотно-технічний персонали отримували завдання на здійснення вильотів). Щопонеділка над табором здіймався в небо Національний Прапор України і звучав Державний Гімн країни.

Необхідний гарант підтримання миру
Міжнародний контингент ООН присутній на території Демократичної Республіки Конго з 1999 року. Ще в 1998-ому у країні спалахнула кровопролитна друга конголезька війна за участю 11 держав Африки. Вона забрала життя майже 4 мільйонів осіб. Після її закінчення в сучасній ДРК залишаються різні повстанські групи. Вони грабують джерела корисних копалин на сході країни, що належать уряду, а також викрадають і вбивають мирних жителів. Поширена серед них і контрабанда золота.
Необхідність спрямувати військові вертольоти в Конго постала перед ООН після того, як Індія відкликала дев’ять гелікоптерів зі складу миротворчого контингенту. Нині екіпажі 18 окремого вертолітного загону ЗС України забезпечують авіаційні супровід і підтримку сил Місії ООН, патрулювання кордонів та ведення повітряної розвідки. Тож місцеве населення з розумінням ставиться до миротворців, і не лише українських. Здебільшого, присутність іноземних військових конголезці розцінюють як необхідний гарант підтримання миру.
Незважаючи на те, що земля надзвичайно багата цінними корисними копалинами й рідкісними мінералами, мешканців населених пунктів заможними не назвеш. Часто приходили просити води чи хліба. Поцікавилась у Сергія Михайловича не тільки кліматичними умовами екваторіальної африканської країни, а й харчуванням військовослужбовців. Розповів, що серед українців були власні кухарі та пекарі (6 чоловік). Самі випікали хліб, готували щотижня український борщ із пампушками, а щонеділі – голубці. Правда, з водою було сутужно. Брали її з озера Ківу, яке входить до низки Великих Африканських Озер. Фільтрували й очищали на власній станції. Сама вода дуже чиста, каже Сергій, а після її спеціальної обробки досягають відмінної якості, яку визнають навіть представники інших контингентів.
Майже поряд, за огорожею, розташовувались уругвайці, єгиптяни, індуси. Одержані на заняттях знання з англійської мови дозволяли спілкуватися й розуміти один одного. Разом у вільну хвилину проводили навіть волейбольні турніри, де в більшості випадків перемагали.
Чи не вперше серед особового складу загону був і військовий капелан. Офіційно його посада звучить як офіцер із питань релігії. Окрім духовного звання, пастир має й військовий ранг підполковника, й льотний досвід. Усі разом спорудили на території бази храм, де регулярно проходили богослужіння, відзначали релігійні свята, скажімо, Різдво. А на Великдень мали справжні пасочки та крашанки. Багато хто з працюючого персоналу та місцевого населення також приїжджав до української святині.
А 18 липня в окремому вертолітному загоні відбувся «Парад медалей» для 157 миротворців на трьох точках базування військового контингенту. Захід розпочався з шикування українського підрозділу, виносу прапора ООН та національного стягу й виконанням Гімну Організації Об’єднаних Націй і Державного Гімну України. В урочистостях взяли участь Глава адміністрації Місії ООН ДР Конго в провінції Північне Ківу Рей Торрес, бригадний генерал Поннаппа, командир бригади швидкого реагування, бригадний генерал Мвакіболва. На адресу українських миротворців пролунало чимало привітань, адже їхньою візитівкою стали високий професіоналізм і відповідальність за виконання доручених завдань. Цього дня перші особи Місії ООН у ДР Конго вручили українським миротворцям медалі «За службу миру». Перед присутніми виступив національний колектив танцю і співу африканської країни. У свою чергу наші кулінари пригостили учасників церемонії стравами національної кухні.
Уважно слухала розповідь Сергія Галащука й думала, що недарма командири іноземних контингентів у ДР Конго та керівництво й персонал Місії ООН високо цінують українських військовослужбовців. За час виконання миротворчих завдань вони не тільки підвищили імідж своєї країни, а й авторитет Місії ООН в цілому. Солдат миру переконаний у тому, що отриманий досвід знадобиться йому в подальшій військовій службі. А своїм друзям, колегам військової частини А-0153, які виконували великий обсяг роботи, поки він перебував у Конго, висловив щиру вдячність.
Після успішного повернення з побратимами, які стали справжніми друзями, на Батьківщину, у неділю, 11 серпня, на території військової частини міста Новий Калинів Львівської області відбулись чергові урочисті проводи 236 українських миротворців третьої ротації 18 окремого вертолітного загону Місії ООН у Демократичній Республіці Конго.
Марія КУЗЬМИЧ.

Схожі матеріали

Cімдесятирічні близнючки Галина КОСТЕЦЬКА та Єлизавета Кузьмич з Любикович цьогорічної Трійці пройшлися селом, співаючи тільки народні пісні. Вони...
Крізь білі жалюзі районної лікарні пробивались сліпучі промені сонця. Усі підвели погляди до вікна, де хмарки наввипередки, ніби граючись, бігли одна...
Старенька самотня бабуся втомлено сидить на пошарпаній часом лавці. Позаду неї - великий, сплетений з лози, тин. Ще на початку життя Марії ГОМУЛКО...
Батько та троє братів Валентини Кались із Клесова воювали на фронтах Другої світової війни. І сама вона, тоді школярка, декілька місяців працювала в...
які стали рідними, та ще двоє своїх виростила Дарія Філончук із с. Тріскині Післязавтра цій жінці виповнюється 80 років. Доля була щедрою на...