Опубліковано СН
Фото Василя Сосюка.
У народі кажуть: «Коханню всі роки підвладні». Підтвердженням цього стало весілля пенсіонерів Клавдії Шило та Костянтина Лотоцького, яким далеко за 70. У селі Ясногірка до цієї події поставились по-різному: хтось іронізує, а інші навпаки - схвалюють, адже буде підтримка на старості.
У Клавдії Іванівни це вже третій шлюб, тож своє прізвище на чоловікове міняти не захотіла. Багато радості й горя довелось пережити жінці. «Коли була малою, жили на хуторі, – розповідає. – Добре пам’ятаю війну. Як мама ховала нас у лісі, прикривала власним тілом від куль.У цей лихий час загинули брат і сестра. Брата бандити застрелили в Клесові, а сестру задушили біля хати. А ще в пам’ять врізалось, як із старшою сестрою ходили по хліб аж у районний центр, простоювали годинами в черзі, та досить часто повертались додому ні з чим. Коли мені виповнився 21, вийшла заміж. За 33 щасливих роки спільного життя виростили п’ятеро дітей. Та чоловіку зробили складну операцію на серці, після якої прожив ще 20 років. З другим чоловіком були в парі два десятиліття. Гучного весілля не робили, правда, як віруючі, повінчались у хаті. Та він раптово помер від серцевого нападу».
Відтоді Клавдія Шило залишилась сама в батьківській хаті. Хоч діти і кликали до себе, та не хотіла йти зі своєї домівки. А ще й господарство чималеньке тримає. Довгими зимовими вечорами шкарпетки в’яже дітям й онукам. Дуже любить гриби збирати, а особливо консервувати їх. Та жаліється, що цього року гриби не вродили. Але без роботи не сидить: весь час у домашніх клопотах. От і того дня застали її за складанням яблук в ящики. Урожай їх видався непоганий.
…З теперішнім чоловіком познайомилась на… власному подвір’ї. По сусідству живе його рідна сестра, до якої Костянтин Лотоцький часто заходив. Якось побачивши самотню жінку, почав допомагати їй по господарству: то води з колодязя принесе, то дров. У черговий прихід наважився й запропонував жити разом. Мовляв, у нього дружина давно померла, тож він сам, а вдвох буде веселіше. Клавдія погодилась, адже чоловік роботящий, а господарству так бракувало хазяїна.
Народився у Вирах. Усе життя пропрацював на тутешньому каменедробильному заводі. Має сина від першого шлюбу та троє онуків.
На запитання, чи не бояться людського осуду, Клавдія Іванівна відповідала жартома: «Хіба я винна, що така красива й мене всі чоловіки люблять? А якщо серйозно, то нікого не боюся. Головне, мої діти були не проти, а навіть навпаки, раді за мене, що маю з ким у хаті словом перекинутись. Та й допомога є, адже мій дід ще ого-го!».
Наталія ДЕМЧУК.