Родом зі Степаня

Мій рідний край, Полісся дороге… Це край голубих озер і повноводних рік, дрімучих лісів і родючої землі. Тут над тихоплинною Горинню розкинулось селище Степань, яке здавна славилось вільнолюбивими людьми.

Там жили працьовиті хлібороби, хороші ремісники, вироби яких були відомі на всю Волинь. З усіх-усюд з’їжджались на степанські ярмарки купці, везучи сюди заморські товари, а в селищі купували біле, як перкаль, полотно, чарівні роботи місцевих вишивальниць, вироби гончарів, бондарів, зброярів.
До наших днів збереглася старовинна фортеця, яку в народі називають Валом. Ним милувались визначні історичні особи: польський король Стефан Ваторій, шведський король Карл XII, російський цар Петро І, полководець Іван Богун. У Степані народилась мати відомого російського письменника Короленка. Вулицями селища ходив автор повісті «Олеся» Олександр Купрін.
Рідний край… Він не тільки в піснях, переказах і легендах, він і на картинах земляка - художника Степана Чуприни. За ними можна вивчати історію батьківщини. Нам пощастило жити в чудовій місцині. Хто хоч раз побував у Степані, уже не зможе його забути. Не знаю, в чому той секрет: ніби й річка тут така, як десь інде, і хати, як скрізь. Але щось надзвичайне, невловиме у валах, вулицях, людях.
Усі ці цікаві факти про минуле та сучасне селища, його відомих жителів зібрав і видав у книзі «Степань моя мила» Валерій Войтович. Родзинкою видання є фотографії, які закарбували історію населеного пункту.
Автор народився в смт. Степань, закінчив середню школу, Рівненський Інститут інженерів водного господарства. Нині - викладач Національного університету «Острозька академія», написав понад 10 книг.
Завдяки спонсору Валерію Мурзі, книга «Степань моя мила» вийшла друком тиражем 10000 екземплярів. Степанську середню школу він закінчив з відзнакою, відтак Інститут інженерів водного господарства. Зараз генеральний директор ТОВ «РосАпатитінвест», депутат Хмельницької облради. У книзі Валерій Мурза звернувся до земляків: «Хоч би де був, ким би став, чим би займався, ніколи не зможу забути селища Степань, де з’явився на світ. І любити його варто не лише за те, що воно рідне й має багату історію. Не кожному селу випала така цікава доля. І це варто знати. Бо як любов людини до своєї батьківщини народжується з дитинства, з родини, історія великої країни для кожного починається з його малого рідного куточка».
Майже 500 екземплярів книг отримали степанці в дарунок від Валерія Мурзи. Хочеться сказати автору та спонсору велике спасибі за вагомий внесок у культурну спадщину Степаня, побажати міцного здоров’я та творчих успіхів.

Галина ВАХНЮК.