Опубліковано Антон Петрук
Автор фото Василь Сосюк.
Пісні у виконанні співаків Леоніда Давидюка, Миколи Угрина та баяніста
Леоніда Деменка незмінно викликають захоплення в повних залах глядачів ось уже
25 років.<!--break--> Вечір з нагоди ювілею під красномовною назвою «Мелодій крила
лебедині» вкотре підтвердив популярність
і потужний творчий потенціал цього самобутнього тріо талантів.
На вечір-зустріч з митцями в міський будинок культури «Залізничник» прийшли
їх колеги-культпрацівники, друзі, рідні, численні шанувальники української
пісні, майже заповнивши просторий зал. Як зазначила у вступному слові ведуча Марія
Біжнюк, два з половиною десятиліття тому тут відбувся перший блискучий виступ
тріо й відтоді кожна поява його на сцені супроводжується бурхливими оплесками
залу. Саме рідна земля наділила цих чоловіків ще в юності непересічними
музичними талантами, аби вони натхненно славили край і незалежну державу. Тож
першою злетіла над зібранням пісня «Україно кохана» на слова Дмитра Луценка.
Згадують славну дату - 125-річчя заснування міста Сарни, твори про яке займають
чільне місце в репертуарі артистів, і наступний виступ присвятили районному
центру.
Ведуча розповідає про непростий шлях до визнання Леоніда Деменка. Майже
півстоліття тому, в 1961-му, розпочав навчання в дитячій музичній школі по
класу баяна, відтоді не розлучається з цим інструментом. Навіть під час
строкової військової служби в місті Бердичів був акомпаніатором вокального
ансамблю. У тій же частині служив майбутній композитор Віктор Торчик. Після
демобілізації Леонід здобув вищу освіту, викладав у музшколах Степаня, Клесова,
Кричильська, Любикович. Одночасно працював у БК «Залізничник», побував з
гастролями у складі художніх колективів у Львові, Чопі, Лунінці, інших містах.
Сьогодні Леонід Деменко майстерно акомпанує народному аматорському ансамблю
«Намисто», колективам РБК. Донька Ірина пішла батьківською професійною стежкою
- художній керівник вокального гурту
«Мереживо», викладає в музичній школі. Вона тепло привітала рідну людину, на честь
тріо гурт проспівав пісню на музику Віктора Торчика «Горяночка».
А от Леонід Давидюк зростав у мальовничих Бутейках, після школи навчався в
Дубенському культосвітньому училищі, потім - служба в Радянській Армії, де
організовував свята, концерти, був ротним заспівувачем. Демобілізувався та
керував клубним закладом у Великому Вербчому, згодом районним Будинком культури.
З агітбригадою, тоді найкращою на Рівненщині, об’їздив усю область. У дуеті з
Володимиром Печинським співак здобув заслужене визнання та популярність на
Поліссі. У 1985 році за плідну творчу працю
Леонід Володимирович удостоєний Грамоти Президії Верховної Ради УРСР.
Нині його душевно привітали з ювілеєм дружина Галина, син, невістка й онуки. З
репертуару радянських часів тріо виконало пісні «Ти любов моя» та «Куди відправляються
поїзди».
Затим лине розповідь про третього ювіляра – Миколу Угрина. Культпрацівник у
другому поколінні, родом з Івано-Франківщини, зі співочої багатодітної родини.
Після школи навчався в Дубенському культосвітньому училищі, служив в армії аж
на Далекому Сході, там деякий час керував військовим оркестром. Після
повернення на Рівненщину, закінчив інститут культури, відділ хорового
диригування. У 1985-му очолив колектив Будинку культури «Залізничник», а
дружина Надія трудилась там художнім керівником. Долучився до дуету
Печинського–Давидюка й виникло тріо співаків, яке прославилось виконавською
майстерністю не тільки в Сарнах, а й на сценах Києва, Рівного, Львова, у сусідніх
країнах Білорусі та Польщі. З 1992 року й донині Микола Угрин опікується
народним аматорським вокальним ансамблем «Намисто».Надія Угрин у вітальному
слові побажала чоловіку міцного здоров’я, успіхів, подякувала долі за зустріч з
коханим і щастя бути поруч у житті та в художній творчості.
Дует співаків і маестро Леонід Деменко стали дипломантами обласного огляду-конкурсу козацької пісні,
нагороджені багатьма грамотами, подяками. Чарівний виступ «Намиста» - і начальник
відділу культури РДА Наталія Чорна зі сцени дякує митцям за великий доробок, достойний приклад відданості
професії, на якому вчаться молодші колеги. Одна з них - Зоя Федорчук -
зазначила, що ансамбль «Намисто» - наче друга сім’я, ювіляри з нею пережили
добрі й сумні часи, цих струнких чоловіків, справжніх народних артистів
шанують, люблять, чекають їх концертів. Поетеса прочитала вірш, присвячений
творчому тріо.
Про свої перші кроки на сцені та науку метрів згадав і художній керівник
хореографічного гурту «Журавка» Сергій Галушко, а його вихованці гарно станцювали
«Тарантелу», а згодом - «Ча-ча-ча». Поетично висловили захоплення пісенним
мистецтвом Леоніда Давидюка, Миколи Угрина та Леоніда Деменка літератори Тетяна
Корнійчук, Раїса Бричкова, Надія Свищевська, ветеран сцени Едуард Кардаш, співак
Вадим Дидюк. А відома поетеса Валентина Петренко сказала: «Ваша творчість –
частина і мого життя. Пишеться легко, коли знаєш, кому адресовані віршовані
рядки. Захоплююсь вами, нашими поліськими талантами! Яке жіноче серце не
затремтить під ваш неповторний спів..?» Наче у відповідь на щире освідчення
тріо виконало пісню на її слова та музику Віктора Торчика «Люблю я свою
Україну».
Твори різних епох, на рідній і російській мовах, чимало з них написані
місцевими авторами, які піднесено співали ювіляру, чергувалися з вітаннями
бібліотекарів, вихованців підліткового клубу «Юність», завідувачки
історико-етнографічним музеєм Раїси Тишкевич, однокласників Леоніда Деменка -
Валентини Тушаковської та Любові Мовчан, представників міської влади. Ветеран
журналістики Георгій Александрович до своїх добрих побажань додав кожному з
тріо грамоти від районної організації Партії регіонів. У завершальній частині
вечора-зустрічі присутні стоячи оплесками пом’янули й покійного Володимира
Печинського. Перед заходом ювіляри відвідали його могилу, поклали квіти до
підніжжя пам’ятника. Від молодшого покоління виконавців виступила солістка
Марина Караванська, чудово акомпанував Леонід Кобилінський.
Вечір-зустріч з нагоди 25-річного ювілею тріо талановитих митців став
справжнім святом для численної аудиторії шанувальників пісні. Її співатимуть,
нею захоплюватимуться, мелодій крила лебедині підхоплюватимуть кожного, хто
цінує і любить українське, поліське так, як Леонід Давидюк, Микола Угрин і
Леонід Деменко. Нових успіхів і многая літа вам, маестро!