Опубліковано Василь Сосюк
Фото автора
Чимало людей тримають удома чотириногих друзів. На жаль, не у всіх ця дружба триває довго. От і з’являються в місті бездомні коти й собаки. Останніми роками серед них усе більше породистих тварин. Але є й інші приклади.
Валерій Лубишев 19 років служив у підрозділах протиповітряної оборони, згодом ще 8 – у Сарненському райвіськкоматі. Нині - військовий пенсіонер. У 1997-ому придбав песика породи доберман, якому виповнилось лише місяць. Господар узявся за виховання нового члена родини. Браун (так назвали собаку) виявився дуже розумним, швидко вивчив усі команди, добре знає, що не можна брати їжу з чужих рук. Коли пес був молодим і дужим, завжди допомагав господарю: носив з ринку в зубах сумки вагою до 5 кг. Нині ж, каже Валерій Андрійович, чотириногий друг поважного віку, тому не перевантажує його. На прогулянку доберман іде лише з господарем. Траплялося, коли його не було вдома чи хворів, то Брауна неможливо було витягнути на вулицю. Отож доводилося йти на хитрість, ховатися від нього, лише тоді погоджується вийти в місто з дочкою Євгенією.
Свого улюбленця Валерій Лубишев годує натуральними м’ясними продуктами, готує для нього кашу з круп, капусти, моркви та буряка, часом дає розбавлене з водою молоко. Продуктами в пакетах, що нині пропонує у великій кількості торгівля, не користується. Для чотириногого члена родини виділили диван, холодильник для його продуктів. За 10 років зібралася й чимала колекція фотографій Брауна.
- Не раз знайомі казали мені, що пес дуже скоро набридне й поповнить армію бездомних, – розповідає В. Лубишев.
Та нічого такого не сталося. Двоє друзів і досі можна побачити під час прогулянок містом. Можливо, не такі вони вже жваві, як раніше, але разом їм цікаво.