Опубліковано Анатолій Кардаш
Фото Василя СОСЮКА
Цими днями в білоруському Бобруйську проходив чемпіонат світу з гирьового спорту серед юніорів, на якому наша землячка, студентка Сарненського педагогічного коледжу Оксана Шульжук стала переможницею у своїй ваговій категорії. З цієї нагоди кореспондент газети "Сарненські новини" попросив її розповісти про підготовку до змагань, їх хід, а також поділитися враженнями від перебування за кордоном у сусідній державі. Ось що сказала юна спортсменка:
- Приємно, що вдалося на міжнародних змаганнях перевершити свій минулорічний результат і вибороти першість. Перед поїздкою на чемпіонат у місто Бобруйськ (Білорусь) разом з іншими спортсменками з Рівненщини пройшла двотижневе тренування на базі кафедри спорту Національного університету водного господарства й природокористування в обласному центрі. Разом зі мною тренувались Ольга Вахнюк зі Степаня та Марія Гурінович з Рівного. Керував заняттями з гирями досвідчений тренер Євген Комаревич. Мені також багато в чому допоміг односелець, тренер ДЮСШ ФСТ "Колос" Володимир Пінчук.
Напередодні чемпіонату поїхали в Київ, там нас зустрів голова міжнародної федерації гирьового спорту Юрій Щербина. У столиці зібралась вся збірна України з тренерами, всього майже сорок чоловік. А звідти поїздом прибули в Бобруйськ. Організатори змагань прийняли приязно, тепло, поселили в сучасному готелі. Ввечері зважилися. Ми, троє дівчат із Рівненщини, виступали у ваговій категорії до 60 кілограмів. Наступного дня у великому спорткомплексі "Спартак" на чотирьох помостах відбулись змагання серед дівчат. Для мене якихось несподіванок не трапилось, бо знала нові правила виконання вправ. За жеребкуванням виступала останньою і впевнено перемогла. Зробивши 128 підйомів гирі, значно випередила срібного призера, при цьому встановила рекорд. Друге місце у землячки Ольги Вахнюк, третє - у рівнянки Марії Гурінович. Усього ж у цій ваговій категорії виступали півтора десятка гирьовичок із різних країн. Звісно, хвилювались. Навіть, щоб себе підбадьорити, пісню "Смерека" тихо наспівували, на що суддя з усмішкою сказав: "Виступите на помості - тоді заспіваєте як слід, у повний голос". Радісно було від успіху, якого досягли, стояти на 1-й сходинці п'єдесталу, чути мелодію Державного гімну України, бачити, як піднімають жовто-синій прапор на честь перемоги…
Наступного дня змагалися хлопці. Ми ж поїхали на екскурсію пам'ятними місцями білоруського міста. Познайомилась з дівчатами-спортсменками Білорусі, Литви, поспілкувались на теми підготовки до змагань, поділились досвідом. Цікаво було побачити, як живуть у сусідній країні. Люди там доброзичливі, прості.
Неодноразово згадувала своїх наставників на Батьківщині: Володимира Пінчука, директорів ДЮСШ Василя Пістоля, педагогічного коледжу Петра Горкуненка. Вдячна їм за розуміння та підтримку мого спортивного захоплення. У майбутньому на досягнутому не зупинятимуся, планую далі тренуватись, прагну здобути перемогу на змаганнях серед дорослих, а одночасно й учитись, здобувати якнайбільше знань.