Опубліковано СН
Недільного дня спортзал Любиковицької ЗОШ І-ІІІ ступенів був ущерть заповнений глядачами й учасниками волейбольного турніру, присвяченого світлій пам’яті колишнього воїна-афганця Петра Гомонця з с. Мар’янівка.
А започаткував його вчитель фізкультури Володимир Козловський. І ось уже 25 років поспіль проходить спортивне дійство. Цей, ювілейний, організував і провів вихованець Володимира Олександровича Анатолій Кричильський, теж учитель цього навчального закладу, за сприяння голови сільської ради Григорія Мацкевича. На змагання прибули команди: «Студент» із Сарненського педколеджу, «Захисник» – сарненські воїни-афганці, «Колос» зі Стрільська, «Авангард» із Дубровиці, «Депутат» Сарненсьої райради і, як годиться, місцева «Старт». Приїхали й багато почесних гостей. Зазвичай першим привітав сільський голова Григорій Мацкевич, який звернувся до спортсменів і гостей, щиро подякував за те, що знайшли можливість приїхати в Любиковичі й вшанувати пам’ять Петра Гомонця. Після чого запросив капітанів команд на підняття Державного прапора під звуки Державного гімну України й оголосив відкриття турніру. Софія Велімець, учениця 10 класу, прочитала вірш відомого місцевого поета Петра Катеринича «Героям-афганцям». А ведуча урочистостей, спеціаліст сільської ради Надія Ютовець надала слово голові районної ради Миколі Драганчуку, директору місцевої одинадцятирічки Сергію Саванчуку, керівнику фракції партії «Батьківщина» в районній раді Миколі Костецькому, голові Сарненської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану воїнів-інтернаціоналістів Геннадію Радьку. Після вітальних слів гостей головний суддя турніру Олег Зіневич, тримаючи в руках портрет Петра Гомонця, бережно переніс його на столик посеред зали й тихим, хвилюючим голосом розказав про юнацькі роки, досить коротку трудову діяльність…
У хвилині мовчання було тихо-тихо, учасники турніру низько вклонилися воїну. А Петро з портрета ніби зацікавлено слідкував, уважно й запитливо спостерігаючи за кожним присутнім у залі: «І чому так багато незнайомих людей тут зібралось?..».
Шестикласниці в українському вбранні вручили капітанам свіжоспечений хліб на вишитих рушниках. А представники команд під тиху скорботну музику поклали вінок і букет квітів на могилу Петра Гомонця. Спортивне дійство розпочалось. Загалом поєдинки проходили по-бойовому. Упродовж 7 годин глядачі мали хорошу можливість активно й азартно підтримувати волейболістів. Як-то мовиться, три команди на турнірі були вищі на голову за майстерністю й техніко-тактичним планом від інших. Хай на мене не ображаються місцеві спортсмени та вболівальники. Тож між цими трьома командами й точились видовищні, гострі та напружені поєдинки. І тому прогнозувати хто виграє, не міг ніхто.
Отож, «Студент» опинився в кінці турнірної таблиці, але молоді спортсмени не засмутились, адже все в них ще попереду. На 5 сходинці - «Депутат» (капітан Микола Костецький). Посередині, на 4 місці, «Старт», місцеві спортсмени. Третім вийшов «Авангард» із Дубровиці. Один із гравців відверто зізнався, що зібрали кращих із кращих, і тому зовсім не сумнівались у загальній перемозі, але завадив «Колос», який переміг у важкій боротьбі з рахунком 2:1. А у фіналі змагались між собою «Захисник» (Сарни) і «Колос» (Стрільськ). Щастя посміхнулось «Захиснику». Керівник сарненської делегації Геннадій Радько, після закінчення вирішального поєдинку підсумував: «Нашій команді пощастило, що мали такого чудового гравця, як Леонід Котік. Він був віртуозом і на задній лінії, і на передній, хоч йому вже за 50». А срібними призерами стали спортсмени зі Стрільська, капітан якої сказав, що давненько не бачив такого видовищного й захоплюючого турніру в Любиковичах, і цьому посприяла Дубровицька команда, за що їй і подякував.
Що ж, усі поєдинки позаду. Почесну місію нагородження виконали сільський голова Григорій Мацкевич, директор школи Сергій Саванчук, головний суддя Олег Зіневич, секретар змагань Василь Климчук, які й вручили призерам грамоти та кубки. А переможцю – великий спортивний кубок і диплом І ступеня. Спецжурі у ході ігор визначило кращих гравців за номінаціями. Нападник – Григорій Білотіл («Колос», с. Стрільськ), захисник – Леонід Котік (м. Сарни), розігруючий – Микола Голяка (м. Дубровиця), гравець турніру – Анатолій Кричильський («Старт», с. Любиковичі). А найактивнішим уболівальником назвали Івана Костецького, завгоспа місцевої школи. Крім того, Олег Зіневич став кращим суддею, а Василь Климчук – секретарем.
Григорій Мацкевич на закінчення ласкаво запросив на вечерю, де кухарі Оксана Саванчук і Надія Ютовець приготували смачні страви, за що їм усі щиро дякували. Поділились враженнями й щодо самого турніру. Наприклад, Володимир Козловський, який започаткував турнір, сказав: «Хочу подякувати моєму вихованцю Анатолію Кричильському, який уже багато років організовує й проводить такі турніри». Завгосп тутешньої школи Іван Костецький майже 15 років працював у Стрільську на посаді голови колгоспу «Дружба», брав участь у спортивних змаганнях, захищаючи честь села Стрільськ, тож добре знає тутешніх спортсменів, адже з ними і змагався, і дружив. А на моє запитання, за кого вболівав – місцевий «Старт», чи Стрільський «Колос» - відповів: «Питання непросте… Душею - за стрільську команду, а серцем - за Любиковичі, де зараз живу й працюю».
Геннадій Радько говорив небагато, але змістовно, за що йому щиро й тепло аплодували учасники.
А ось гість із Дубровиці, він же й капітан команди «Авангард», висловив своє враження. Як спортсмен-волейболіст, за свій вік побував на багатьох подібних турнірах, але таку організацію проведення доводилось бачити рідко. Суддівство було бездоганне. Хлопці-судді Олег Зіневич і Василь Климчук проводили його справедливо й професійно. Ніхто з представників і капітанів команд упродовж поєдинків не мав ніяких претензій, застережень чи хоч би зауважень. «Дубровицьким суддям треба вчитись у вас. Наступного року обов’язково запрошу їх, аби подивились на справжнє мистецьке суддівство. Браво, хлопці!» - підсумував він.
Спортивний захід успішно провели, дякуючи фінансовим спонсорам: райдержадміністрації, райраді, Рудня-Карпилівському мисливському господарству (керівник Віктор Сергійчук), а також депутату районної ради Миколі Костецькому. Не осторонь були й місцеві приватні підприємці: Ніна Мойсюк, Віталій Рудичик, Віктор Катеринич, Петро Селезень, комбінат громадського харчування райспоживспілки.
А наостанок скажу таке: гості, які були позитивно вражені, з гарним настроєм, неохоче залишали тепле приміщення школи. Кожен із них говорив не «прощавайте», а «до нової зустрічі».
Василь ЗІНЕВИЧ