Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим змістом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів.
За доброю традицією, Сарненський історико-етнографічний музей вкотре гостинно зустрів поціновувачів прекрасного в районній акції «Мистецтво одного села», яку цього разу представив Тутовицький сільський культурно-дозвіллєвий комплекс «Калейдоскоп».
Після вітального слова ведучої Тетяни Наливайко учні Цепцевицької ЗОШ І-ІІІ ст. продемонстрували фрагмент весняного дійства, пригостивши присутніх випеченими жайворонками, які, за народним повір’ям, принесли ключі від весни. Сільський голова Галина Савчик повідала, що до складу ради входять п’ять населених пунктів, де проживають понад шість тисяч громадян. А ще зауважила, що їх культурно-дозвіллєвий комплекс має на меті пам’ятати звичаї та обряди предків і розвивати таланти молоді, якими багате славне Полісся. Галина Володимирівна переконана, що громада Тутовицької сільської ради не забуває свого минулого й має велике майбутнє. В чому запросила присутніх і гостей переконатися особисто, переглянувши роботи декоративно-вжиткового мистецтва та порадіти разом за добрих і чуйних серцем людей.
- Дуже вдячна долі, - поділилась заступник голови облдержадміністрації Світлана Сад, яка саме цього дня на рідній Сарненщині проводила робочу нараду й отримала запрошення на гостину в музей, - що побувала на цьому заході. А тим більше представленому улюбленою сільською радою.
Світлана Іванівна подякувала берегині музейної світлиці Раїсі Тишкевич, яка впродовж року радо приймала учасників територіальних громад району. Побажала всім гарного весняного пробудження та віри в краще. Заступник голови райдержадміністрації Тетяна Сухарева наголосила, що Тутовицький дозвіллєвий комплекс можна назвати великою родиною, адже тут є минувшина, теперішнє та майбутнє. Представники влади подякували організаторам мистецької акції: відділу культури й туризму РДА та керівникам територіальних громад. Окрім того, вшанували майстрів декоративно-вжиткового мистецтва, вручивши грамоти за вагомий внесок у збереження, відродження та популяризацію автентичних традицій, звичаїв, обрядів за підписом голів райдержадміністрації Анатолія Остапчука та районної ради Миколи Драганчука, квіти та сувеніри, а молодшим учасникам - солодощі.
Рідне село, обвіяне вітрами, омріяне, оспіване в піснях. Тут наше коріння і доля, кревність і материнська пісня, тут живе безтурботне дитинство, що манить до себе крізь роки та відстані. Вчитель історії Тутовицької ЗОШ І-ІІІ ст. Світлана Дятлик розповіла, що, за легендою, першими тут поселилися рибалки, яких приваблювали багаті дичиною ліси та річка, що кишіла рибою. Вони й дали назву «тут віче» - тут краще. За іншою версією, на місці, де виросло село, в давнину збиралися на віче (народні збори), звідси й назва Тутовіче. А нещодавно населений пункт відсвяткував п’ятивіковий ювілей. Зараз Тутовичі розбудовуються, функціонують амбулаторія, аптека, 2 магазини й бари, клуб, ЗОШ, поштове відділення, меблевий цех, пилорама. А ще є своєрідними рекордсменами з народжуваності, адже щороку на світ з’являються до 30 малюків.
Перша згадка про інше село ради - Цепцевичі - датується 1855 роком. Довгий час воно належало до Володимирецького повіту. Бібліотекар місцевої публічно-шкільної бібліотеки Жанна Шпак заінтригувала присутніх розповіддю легенди про «ревучу криницю». Колись давно за селом серед чистого поля була криниця, де місцеві жителі та подорожні набирали воду, напували худобу. Одного разу зупинилися там цигани й одна молодиця, яка нещодавно народила дитину, вирішила випрати в ній пелюшки свого малюка. Коли подорожні пішли, вода пересохла. Люди за селом почули дивний шум, ніби щось ревіло, це криниця шукала інше місце, аби пробити ключ живої джерельної води. І таки знайшла, але подалі від людського ока. Відтоді й стали називати цю місцину «ревучою криницею». Місцеві жителі пишаються своїми земляками, серед яких заслужений лікар України Юрій Сергійчук.
Історію виникнення та про здобутки с. Довге повідала бібліотекар Євгенія Брик. А ще розповіла гарний вірш про рідне село.
Чемерне – наймолодший населений пункт територіальної громади. Про нього розказала директор місцевої ЗОШ І-ІІ ст. Марія Цуман. Цьогоріч село газифікували, чим полегшили буття селян. А ще Марія Василівна запросила бажаючих відвідати клуб «Смачні посиденьки», який діє при публічно-шкільній бібліотеці. Його господиня Марія Тивончук збирає посиденьки учасниць і гостей не лише у свята, а й у будні. Жінки залюбки готують смачні страви, разом дегустують і діляться секретами рецептів.
Після цікавих історій про рідну місцину присутні та гості поринули у світ декоративно-вжиткового мистецтва. Майстри культурно-дозвіллєвого комплексу представили вироби з лози, вирізьблені з дерева, в’язані речі та вигаптувані рушники, серветки, простирадла, килими. На стіні красувався вишитий портрет Т.Г. Шевченка та вигаптувані хрестиком заповіт і деякі його інші вірші. Милували око витвори юних художників. А вчитель молодших класів Ольга Жилка, майстриня креативного рукоділля, показала, як можна власноруч зробити солодкий кораблик, що послужить приємним і смачним подарунком.
Тутовицька сільська рада завершила естафету районної акції «Мистецтво одного села». Ведуча дійства подякувала учасникам за цікаві розповіді, мелодійні пісні, неперевершені шедеври як минувшини, так і сьогодення. Після оглядин виставки господарі світлиці запросили присутніх до традиційного частування.
Наталія МАЛЕЙЧИК.