Опубліковано Анатолій Кардаш
За три десятиліття жодного перевищення допустимих норм промислових викидів Рівненської АЕС у навколишнє середовище не було - стверджують досвідчені фахівці цеху радіаційної безпеки.
Серед населення, яке проживає поблизу атомного гіганта і навіть у цілому по області, ні – ні та й трапляються скарги від людей на погіршення здоров’я, що пов’язують із впливом на довкілля роботи станції. Мовляв, болить голова, підвищився артеріальний тиск – це наслідок дії шкідливих промислових викидів. Чи дійсно були випадки перевищення допустимих рівнів викидів у довкілля, які завдають шкоди здоров’ю людині, і наскільки надійно забезпечується контроль за ними, попередження можливого значного забруднення повітря, води чи грунту – про це цікавився в провідних спеціалістів, відвідую-чи цех радіаційної безпеки.
Як розповів начальник лабораторії зовнішнього радіаційного контролю Сергій Худяков, у цеху діє лабораторія зовнішнього радіаційного контролю (ЛЗРК), а також функціонує автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО). На центральний пост контролю, де розміщені і ЛЗРК, і лабораторія АСКРО, постійно надходить та аналізується інформація про виміри викидів і скидів. Ці виміри здійснюють спеціалісти на промисловому майданчику, тобто на території станції. У санітарно-захисній зоні радіусом 2,5 км навколо АЕС і в 30-кілометровій зоні спостереження площею три тисячі квадратних кілометрів, що охоплює територію з багатьма населеними пунктами кількох районів Рівненської та Волинської областей, здійснюють радіаційний контроль.
Лабораторію створили ще під час початку будівництва РАЕС, у 1978 році. Уже тоді найважливішим аспектом екологічної безпеки став контроль за радіаційним впливом станції на навколишнє середовище. Фахівці Ленінградського інституту радіаційної гігієни в період будівництва Рівненської «атомки» в зоні її розташування провели та зафіксували заміри так званого нульового фону повітря, ґрунту, води, молока тощо, з якими в подальшому порівнюють відповідні показники. Згідно з Регламентом радіаційного контролю, узгодженого з Міністерством охорони здоров'я та Державним комітетом ядерного регулювання України, безперервно здійснюється контроль газо-аерозольних викидів з вентиляційних труб АЕС. Атмосферне повітря контролюється на 16 точках постійно діючими аспіраційними установками. І концентрація найбільш значимого ізотопу техногенного походження (цезію–137) у повітрі постійно фіксується нижче допустимої в 52000 разів . А ще один раз у декаду відбирають проби води в річці Стир, причому роблять це до водозабору, після скиду з систем АЕС і за 10 км нижче по течії. Щомісяця вимірюють рівень впливу роботи енергоблоків станції в атмосферних опадах, кожного кварталу - ґрунтових вод і щорічно – рослинності довкілля. Так, узяті зразки хвої, яка найбільше вбирає радіонукліди, трави в період початку випасання худоби, урожаю зернових культур (жита, пшениці, вівса), картоплі, молока від корів регулярно перевіряють на вміст радіоактивних речовин техногенного походження. Зокрема середня активність цезію-137 у хвої за рік становила 24 Бк/кг, що всього на 7 Бк/кг більше значення «нульового» фону. Контроль забруднення верхнього шару ґрунту та рослинності здійснюють у 6 точках на проммайданчику й у санітарно-захисній зоні, а також у 16 населених пунктах зони спостереження. Наприклад, середня активність цезію-137 у рослинності минулоріч становила 12,3 Бк/кг, причому значення «нульового» фону перебували в інтервалі від 2,5 до 9,5 Бк/кг.
За словами Сергія Худякова, з початку експлуатації Рівненської АЕС випадків перевищення допустимих рівнів промислових викидів не було. Більше того, у минулому році активність газо-аерозольних викидів за різними показниками становила від 0,04 до 0,4 відсотка допустимих рівнів, а активність рідких скидів не перевищила 3 відсотків відпо-відного допустимого рівня! Тож і говорити про якусь істотну шкоду довкіллю чи здоров’ю населення від впливу роботи АЕС не можна.
Водночас спеціалісти ЛЗРК фіксують забрудненість ґрунту радіонуклідами чорнобильського походження, порівнюючи показники «нульового» фону з нинішнім. Вплив наслідків аварії на ЧАЕС ще значний, особливо з огляду на те, що в місцевих збіднених гумусом ґрунтах є радіоактивний цезій, який легко переходить у рослини, відтак з кормом потрапляє в молоко тварин тощо. Хоча відмічається поступове зниження активності по мірі розпаду його ізотопів. Так, показники вмісту цезію-137 у молоці бувають досі у 2-3 рази вищі, ніж 30 років тому. А показники забрудненості цезієм, взяті у 1989 році фахівцями ЛЗРК у молоці від корів у деяких населених пунктах, були в 4-5 разів вищі за нинішні. У хвої, своєрідному біологічному індикаторі цезію, фіксують його вміст саме походження з Чорнобильської АЕС, а не діючої Рівненської. У пробах ґрунту, води відмічають і природні радіонукліди. Сучасні методи аналізу дозволяють відрізнити їх чорнобильського походження від тих, що з’явилися в результаті нормальної експлуатації атомної станції.
Щодо надійності, якості контролю, то про них свідчать успішні атестації лабораторії зовнішнього радіаційного контролю довкілля 2000 та 2005 років, її оснащеність найсучаснішим обладнанням. Роботу її, як і в цілому цеху радіаційної безпеки, регулярно перевіряють представники Держстандарту, санітарної служби Кузнецовська, Державного комітету ядерного регулювання України, обласні екологи. Крім лабораторного, проводять й автоматичний контроль з використанням АСКРО. До складу АСКРО входять 16 постів контролю на промисловому майданчику, 13 – на території санітарно-захисної зони та зони спостереження, а також два мобільних пересувних пости та чотири метеорологічних комплекси. Спостереження за радіаційним станом довкілля проводять безперервно, і кожні дві хвилини йде оновлення інформації. Ця інформація в режимі реального часу доступна керівництву, персоналу РАЕС, а також передається в облдержадміністрацію, облуправління МНС, періодично друкується в пресі та розміщується на Інтернет-сайті РАЕС. Такий відкритий підхід до інформування державних органів, населення є на кожній АЕС України.
Крім визначення сумарної активності, обладнання АСКРО дозволяє визначати ізотопний склад викидів і скидів РАЕС та об’єктів навколишнього середовища. На станції є спе-ціальні засоби попередження та їх зменшення: діють три незалежні системи очищення. Як наслідок цього, за минулий рік сумарна ефективна доза від штатних викидів і скидів Рівненської АЕС становила всього 0,59 мкЗв або 0,73% від квоти допустимої дози опромінення, розробленої Київським НДІ радіаційного захисту. За створення АСКРО у 2006 році РАЕС отримала звання кращого природоохоронного об’єкта серед підприємств енергетичної галузі держави. Крім допустимих рівнів промислових викидів і скидів, на станції встановлені набагато менші рівні – адміністративний і контрольний. І навіть їх перевищення не траплялось жодного разу.
Про раціональне використання води з річки Стир для потреб АЕС начальник відділу охорони навколишнього середовища Сергій Кочуров сказав так:
- Ми беремо 1-2 кубометри води в секунду з річки Стир і після стократної прокрутки в системах АЕС частина її випаровується, ще частина повертається в річку. Для виробничих потреб у випадку охолодження напряму потрібна була б в 100 разів більша річка, але багато води очищаємо та повертаємо в системи. Нам дозволено брати без ніякої шкоди флорі та фауні зі Стиру майже вдвічі більше води: до 3,6 метра кубічного за секунду. І це при тому, що річкою щосекунди протікає 30-60 метрів кубічних, залежно від пори року. Тож на станції використовують лише дуже малу частину об’-єму води дозволеного рівня.
Досвідчений спеціаліст зазначив, що гідрологічний пост веде постійні виміри використання води в Стиру, а крім того, це контролюють відповідні державні органи. Тепловий вплив на довкілля від випаровування води в градирнях обмежений санітарно-захисною зоною у 2,5 км навколо станції. Хімічний вплив - у тисячі разів менший, ніж на теплових електростанціях такої ж потужності й становить усього 3% рівня забруднення від транспортних засобів у районі АЕС.
Сергій Кочуров висловив припущення щодо появи чуток про негаразди на атомних станціях, які люди нібито відчувають в погіршенні свого здоров’я, як перебільшену чи перекручену інформацію. Він повідомив, що ще одним свідченням надійності контролю впливу Рівненської станції на довкілля та високої якості її роботи стало отримання станцією торік сертифікату незалежної міжнародної організації TUV NORD за успіхи зі збереження навколишнього середовища на рівні світових стандартів ISO 14001. А на початку нинішнього року РАЕС підтвердила відповідність роботи за цими стандартами. Ще один незалежний аудит з турботи про чистоту довкілля успішно пройшли рівненські атомники торік восени від представників Європейського банку реконструкції та розвитку, який частково кредитував будівництво 4 енергоблоку саме з такою умовою. На РАЕС перевіряли всі без винятку вимоги щодо максимального збереження навколишнього середовища під час виробничої діяльності фахівці Державного науково-дослідного центру систем контролю та аварійного реагування й Українського НДІ екологічних проблем. Ці й інші численні заходи сприяють збагаченню досвідом, вдосконаленню роботи спеціалістів цеху радіаційного контролю й усього колективу станції . У свою чергу їх кращі напрацювання стають набутком колег з інших АЕС держави та зарубіжних країн.
м. Сарни – м. Кузнецовськ.