Опубліковано СН
Минулого понеділка в КЗ «Сарненська ЦРЛ» з’явились дві новенькі «швидкі». У 2 із 4, що були тут раніше, повідав головний лікар лікувального закладу Ярослав Романюк, повністю зношений моторесурс.
Звісно, такої їх кількості недостатньо на майже 102 тисячі населення Сарненщини. Та й реформування медичної галузі на цьому не завершується. На 2013 рік заплановано купити 2 тисячі автомобілів, а до кінця реформи замінити всі старі на нові. Крім того, зауважив Ярослав Романович, понад 2 млрд. грн. закладено на ремонт доріг у сільській місцевості.
Поцікавилась у старшого водія Василя Товкача, чим відрізняються нові авто від попередніх. «Пежо-Боксер», розповів він, насамперед, економніші (на дизпаливі). Замість 18-20 літрів пального, яке витрачається на старих на 100 км, тут усього 10,5 л. Окремо автономно опалюється салон і кабіна водія. В тому, що там справді тепло, переконалась сама.
Підписаний Президентом України Віктором Януковичем Закон «Про екстрену медичну допомогу» передбачає централізацію управління й фінансування екстреної медичної допомоги на обласних рівнях. З 1 січня Закон набрав чинності. Чим обернеться для нас реорганізація швидкої допомоги? Чи стане вона доступнішою і чи дійсно швидше приїжджатимуть до пацієнтів карети швидкої допомоги? Відповіді на ці й інші запитання «Сарненським новинам» надала головний лікар Сарненської станції екстреної медичної допомоги Лариса ТАРАСОВА. Отож, про втілення в життя чергового етапу медичних реформ на Сарненщині – з перших вуст.
- У структуру станції входять ще 4 північних райони: Зарічненський, Дубровицький, Рокитнівський і Володимирецький. Якщо раніше підрозділи швидкої допомоги підпорядковувались лікарням, то тепер – нам. У Сарнах – 4 бригади, які надають екстрену допомогу, по одній у Клесові й Степані, де створені пункти. Є ще потреба у створенні 4–5.
Стосовно автомобілів, то їх чекали ще до проведення Євро–2012 з футболу. Звісно, як сказав старший водій Василь Товкач, вони комфортабельніші, економніші у використанні. Пацієнти також відчують різницю. Одна каталка чого вартує. Вона функціональна й розташована в машині на підвищенні. Раніше хворі лежали, можна сказати, на землі. Крім того, автомобілі обладнані вакуумними матрацами, передбаченими для пацієнтів із переломами. Немає потреби накладати на верхні чи нижні кінцівки шини (замість них пневмошини). Також є стілець і в його вигляді зручні складні носилки, аби нести хворого з верхніх поверхів (раніше це також було складно).
Є багато мобілізаційного обладнання, скажімо, комірці, інфузомат (забезпечує високоточне дозування ліків і рівномірне їх потрапляння в організм хворого впродовж тривалого часу), електровідсмоктувач (для санації верхніх дихальних шляхів), дефібрилятор. Звісно, хотілося б мати й електрокардіограф, що дозволив би констатувати як інфаркт міокарда, так і порушення серцевої діяльності (поки що один на 4 машини). Є балони з киснем, які заправлятимуть, два по 10 л і один - 2 л. Ще раніше придбали апарат ШВЛ «Бриз», призначений для проведення штучної вентиляції легенів новонародженим, дітям (переважно) та дорослим у відділеннях реанімації, інтенсивної терапії та в транспорті. Автономне опалення в салоні та кабіні водія має ще одну перевагу. Раніше інфузійні розчини могли при морозі замерзати, тепер ця проблема теж вирішена.
- Ларисо Василівно, в яких випадках карети швидкої допомоги виїжджатимуть на виклик негайно?
- Коли людина без свідомості, у хворого судоми, біль за грудиною, різкий біль у черевній ділянці, різноманітні пошкодження в результаті ДТП чи стихійного лиха. Це все покази для виклику екстреної медичної допомоги. Скажімо, больовий синдром, задишка в онкохворих не є причиною. Якщо людина перебуває в залежності від зеленого змія й раніше «швидка» їхала до хворого додому й перевозила в облпсихлікарню, то тепер це також не наша компетенція. Хоча, якщо є загроза власному чи життю оточуючих, виїжджатиме як додому, так і в громадське місце, аби надати медичну допомогу.
Серед населення велика кількість гіпертонічних хворих, які мають постійний високий тиск. Часто телефонують: «Випила таблетку й нічого не допомогло. Приїдьте, будь ласка, поміряйте тиск». Знову ж таки, це – не привід для виїзду. Багато одиноких людей хочуть просто поспілкуватися. Щоб зрозуміти всі ці зміни, потрібен час.
- Але, Ларисо Василівно, це ж не означає, що таких хворих кинуть напризволяще?
- Звісно, ні. Бригади, що будуть створені біля поліклінік як дитячої, так і дорослої, візьмуть на себе функції їх обслуговування.
- Чи в кожен населений пункт зможе виїхати машина, зважаючи на стан доріг?
- Останній, звичайно бажає бути кращим як у місті, так і в селі. На щастя, маємо 2 УАЗи з хорошою прохідністю по будь-якому болоту й бездоріжжю. Нові машини виїжджатимуть у села приписної дільниці – Ремчиці, Яринівку, Люхчу, Немовичі, Катеринівку, Янівку, Костянтинівку.
- Майже щодня нам показують телевізійні новини з фактами, коли через відсутність «швидкої» навіть помирають люди… Й чи можливо виконати встановлені норми – 10 і 20 хвилин?
- Слава Богу, в районі, як і в області, подібних випадків немає. Як уже сказала, у Клесові й Степані є пункти постійного базування карет невідкладної допомоги, що працюють цілодобово. Іноді телефонують з мобільного до нас, ми ж переадресовуємо дзвінки на пункти або додзвонюємось самі. Стосовно доїзду бригад по місту за 10 хвилин і в сільську місцевість за 20, на жаль, радіус обслуговування надто великий і, звісно, нормативів для сільських населених пунктів не дотримаємо. Для цього треба відкривати пункти швидкої допомоги.
- Чи відбулися звільнення медичних працівників у результаті реструктуризації установи?
- В жодному випадку. Ні на працевлаштування, ні на робочі місця реформа не вплинула. Просто передали трудові книжки з районної лікарні в обласний центр екстреної медичної допомоги з попереднім штатним розписом. У грудні отримали ті ж посадові оклади. Нікого не скоротили. Навпаки, можливо, згодом введуть додаткові ставки старших водіїв і фельдшерів, яких не було. Звісно, додалося трохи паперової роботи. Бо якщо раніше нами керував головний лікар КЗ «Сарненська ЦРЛ», то тепер – обласного центру. Всі нагальні потреби швидкої допомоги, що вирішували безпосередньо на місці, тепер вимагають більше часу та нервів.
- На мою думку, Ларисо Василівно, для пришвидшення доїзду «швидкої» в населених пунктах району повинні не лише освітлюватися всі перехрестя доріг, а й мають бути вказані назви вулиць (хоч би на початку) й, звісно, пронумеровані будинки. Бо ж як орієнтуватися медпрацівникам посеред ночі, коли немає в кого запитати? Звичайно, це не компетенція медичних працівників. А щодо самої реорганізації, то насамкінець хочу сказати, що до неї, як і до чергової медичної реформи, не варто ставитися з пересторогою. Залишилися, як сказали, на роботі медичні кадри, база, не зменшилась кількість бригад. Будемо сподіватися на позитивні зміни. Успіхів Вам і дякую за інтерв’ю.
Розмовляла
Марія КУЗЬМИЧ.