Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Нещодавно на загальновійськовому полігоні 13-го армійського корпусу, що поблизу міста Рівне, побували майже 40 штатних працівників електронних та друкованих засобів масової інформації обласного центру та редакції газети «Сарненські новини». Тут зустрілися з учасниками військово-патріотичної гри «Джура», оглянули зразки бойової техніки, котра перебуває на озброєнні української армії, поспілкувались із заступником командира 13 армійського корпусу з виховної роботи Володимиром Яцентюком. Він висловив вдячність працівникам за увагу до тематики реформування Збройних сил України та надію на продовження співпраці в майбутньому.
Заступник начальника полігону з озброєння, майор Олександр Волощук ознайомив гостей із основними зразками бойової техніки підрозділів Сухопутних військ ЗС України, також дозволив їм не тільки оглянути машини зсередини, а й відчути себе в якості членів екіпажу бронетехніки та зробити фото на згадку. Зацікавила, зокрема, гармата, яка має дуже потужну силу і використовується під час бойових дій із дальністю стрільби 18 км. Військовослужбовці є шефами навчального закладу в Олександрії, розповів майор, тож школярі бувають тут досить часто.
Не може бути суспільство без ідеалів
Можна довго дискутувати з приводу, яку сторінку вирвали чи не вирвали з історії, а яку переписали, сказав директор Міжнародної благодійної установи «Центр Національного відродження» Тарас Рондзістий, який розповів мені про гру «Джура». Сьогодні, акцентував, кожному треба робити свою маленьку справу, що маленьким потічком увіллється у велику спільну. А такою, на його думку, для українців є потреба мати власного патріота, який застосує набуті знання на своїй землі, а не шукатиме щастя в чужих краях.
Гра «Джура» — це державна система патріотичного виховання молоді, яка діє впродовж усього навчального року. У гуртках школярі вивчають краєзнавство та інші дисципліни, після чого беруть участь у різних змаганнях. Так як Міносвіти передбачає кошти лише на проведення Всеукраїнського етапу гри один раз на три роки, до фінансування заходу долучається громадськість. До речі, Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») впроваджується в навчальні заклади України вже 10 років. Цю роботу проводить Український державниий центр туризму та краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Радою козацьких отаманів України та МБУ «Центр Національного Відродження» за сприяння Міністерств оборони України, внутрішніх справ, надзвичайних ситуацій, а також Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. За цей час «Джура» зарекомендувала себе як найпопулярніша форма позашкільної роботи з виховання дітей і молоді. До організації заходів Всеукраїнського етапу гри щорічно долучаються волонтери від козацьких і молодіжних патріотичних організацій. Серед них «Спілка Української Молоді в Україні», НСОУ «Пласт», Молодіжний Націоналістичний Конгрес.
Хоча заходи Всеукраїнського злету «Джура-2011, Холодний Яр» пройшли у складних природних і кліматичних умовах, але всі його учасники витримали цей дуже важливий у їхньому житті іспит на мужність. Під час проведення підсумкового опитування юнаки та дівчата дали їм хорошу оцінку. А «Джуру» назвали найкращою військово-спортивною грою, яка є в Україні. Бо вона вчить не тільки бути сильними, наполегливими, а й виховує в юнаків повагу до українських звичаїв, козацтва. Не може бути держава без ідеології, а суспільство – без ідеалів, наголосив Тарас Рондзістий.
Ще один цікавий факт: Всеукраїнські етапи гри проводять не за класичного схемою спортивних змагань, де головним є перемога команди будь-якою ціною, а у формі навчально-виховних зборів. Натомість, організатори і вчителі взаємно збагачують власний виховний потенціал, а юнаки та дівчата знаходять собі друзів, отримують багато корисної інформації, виробляють особисті навики виживання в екстремальних умовах.
У 2013 році в усіх районах України проходить I етап військово-патріотичної гри. Зазначені заходи проводять на виконання Доручення Президента України щодо активізації роботи з відродження і розвитку історичних, патріотичних, господарських і культурних традицій Українського козацтва. У липні-серпні Головний штаб планує проведення Всеукраїнського злету учасників гри «Джура-2013».
А в Дубно за участі військовослужбовців Збройних сил України вже відбулося відкриття Всеукраїнського збору активістів дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») - «Джура-2013: Волинська Січ» (На базі військових частин Дубенського та Рівненського гарнізонів за сприяння 13 армійського корпусу). Впродовж тижня понад 200 дітей із 15 областей України вчилися козакувати, тримати в руках стрілецьку зброю, влучно стріляти, долати смугу перешкод і багатьом іншим військовим премудростям.
А ще мали унікальну можливість ознайомитися з армійським життям, почути розповіді про армію від контрактників.
Українець читав лекції в канадській армії
Спеціальний кореспондент Міноборони України в Рівненській області Олександр Гайн родом із Умані. У 2005 закінчив Львівський військовий інститут (факультет військоврї журналістики). Спочатку молодий лейтенант потрапив у газету Західного оперативного командування «Армія України», а після її розформування – до центру друкованого органу МОУ «Народна армія». У 2010 році офіцера після пройденого відбору направили в навчальний центр зі зв’язків з громадськістю Міністерства оборони Канади (Defence Public Affairs Learning Centre). Через 11 місяців повернувся додому, рік прослужив і у минулому канадці запропонували йому поїхати на стажування на посаді інструктора навчального центру зі зв’язків з громадськістю. А вже на початку березня довірили йому вести цей курс. Олександр Гайн упродовж трьох місяців здійснював загальне керівництво навчальним процесом, плануванням заходів, роботою з особовим складом та безпосередньо навчанням на курсі.
Цей випадок керівник навчального Центру підполковник Марк Теріо назвав унікальним, адже вперше в історії військового співробітництва між Збройними силами України та Канади українського офіцера призначили на керівну посаду в іноземній армії. У його розпорядженні було 4 інструктори та 12 студентів-капралів і сержантів з усіх куточків Канади. Олександр Гайн читав лекції з профільних дисциплін: зв’язки із засобами масової інформації, місцевими громадами, організація прес-конференцій, інформаційних приводів, проведення інтерв’ю, лідерство, тощо. Також побував у трьох видах військ з екскурсантами. Після кожного блоку учасники курсу складали екзамени. Варто зазначити, що всі тести були направлені не для перевірки знань, а здебільшого – для сприяння вивченню матеріалу.
Для Олександра особисто це призначення стало, насамперед, чудовою нагодою побачити етапи вишколу військовослужбовців іноземної армії зсередини. Поділився враженнями майор Олександр Гайн про взаємостосунки між військовослужбовцями, які будуються на лідерстві. Підлеглі сприймають керівника не як начальника, а як старшого, який консультується з ними з приводу правильності прийнятих ним рішень. Відповідна й атмосфера на службі, на яку йдуть із усмішкою.
Чесно кажучи, ЗС Канади не набагато кращі за українські, зауважив. На озброєнні в них техніка навіть старіша, ніж у нас. Пістолети, для прикладу, зразка Другої світової війни (дальності 15-20 м). Але в них швидкісна стрільба, у нас – орієнтована на прицільність. Одно слово, українська – новіша і стріляє влучніше. У світі немає подібних аналогів автомату АК - функціонального і влучного. В їхніх «емках» і дуло може забитися, й простріли бувають. Звісно, порівнювати не можна. Але й кораблі такі ж старі, як і «бетеери». Літають на вертольотах 1956 року випуску, які називають «літаючі гроби». Але літаки купують уже нові. Та про це ніхто не говорить, бо переважає бойовий дух. Ми ж любимо акцентувати увагу, що українська армія не боєздатна через стару техніку.
Дуже багато військових у Канаді починають свою кар’єру у 40 років і служать до 65. Максимально намагаються показати відкритість своїх Збройних сил. Організовують позаслужбові заходи і мають потужну підтримку громадськості. В Україні про армію може розповісти і школяр, і дорослий. Чимало знаємо про неї від солдатів строкової служби. А в Канаді армія завжди була контрактною. Медіа-офіцер розповів, як проводили опитування й запитували канадців, чи підтримують вони ЗС Канади.
- Так, нам подобаються наші солдати. Вони – миротворці, захищають інтереси Канади як дома, так і ззовні, - відповіли.
Але ніхто не знає, які є види і роди військ, яка їх чисельність, військові звання. Загалом військовослужбовці канадської армії навчаються правилам спілкування з громадськістю, веденню інформаційно-роз’яснювальної роботи, спрямованої на зміцнення іміджу своїх збройних сил, методиці та практиці фото- та відео-журналістики.
Сьогодні Олександр Гайн - у структурі регіонального медіа-центру Міноборони України, що розташований у Львові й відповідає за 7 областей Західної України. Військовий журналіст майор Гайн висвітлює події, що відбуваються на Рівненщині. Про гарні взаємини, що склалися між обласною організацією НСЖУ і командуванням 13 армійського корпусу, зокрема прес-службою, вів мову голова Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк. Розмірковував про контрактну армію в Україні та парадокс, що склався в державі, коли своєю чисельністю міліція перевищує ЗСУ. Насамкінець, після проведення відповідного інструктажу із заходів безпеки, журналісти мали змогу показати свою вправність у стрільбі з автомата Калашникова.
Такі заходи спрямовані на поглиблення зв’язків працівників електронних і друкованих засобів масової інформації Рівненщини з військовими, акцентував Дмитро Тарасюк. Тож секретаріат обласної організації НСЖУ проводитиме їх і в майбутньому.
Коли керівники занять на навчальних місцях пересвідчились, що журналісти знають методику поводження зі стрілецькою зброєю, представники ЗМІ, які не щодня день мають можливість тримати в руках справжню бойову, ще й постріляли з автомата Калашникова. Не доведи Господи, щоб ці знання колись знадобились у житті. Нехай воно завжди буде мирним.
Марія КУЗЬМИЧ.