Благодійність без кордонів

Про німецьке місто Рамштайн уперше дізналася через трагедію, що сталася в ньому під час демонстраційного польоту на військово-повітряній базі США в Німеччині 28 серпня 1988 року.

Тоді відразу три італійських реактивних літаки зіткнулися й загорілися в повітрі. Один із них, палаючи, впав прямо на натовп глядачів. У результаті трагедії загинули 34 людини, з яких троє були пілотами. Впродовж наступних тижнів від травм померли ще 36, майже 400 отримали поранення. Тепер про Рамштайн мені нагадуватимуть ці усміхнені, фізично загартовані й спортивні хлопці – волонтери вільної євангельської християнської церкви. Райнгольд Валл, Андрій Бруннмайєр, Енрік Раймшен, Хорн Пауль, Матіес Фірус мають спеціальність електриків. Хтось ще навчається, інші здаватимуть екзамени або вже працюють. Через співпрацю з церквами, що допомагають гуманітарною допомогою, дізнались, що можуть стати в пригоді на будівництві благодійного центру Міжнародного фонду «Глорія». Тож разом приїхали в Сарни, маючи вільний від занять у Німеччині тиждень.
У райцентрі «Глорію» створили на базі церкви християн віри євангельської села Чудель під керівництвом Володимира Хомича. На цій же території розташована й філія благодійної організації «Братерство без кордонів – Україна» (засновником є міжнародна благодійна організація «Місія без кордонів» (Mission Without Borders International), яку очолює Микола Богданець, її центральний офіс - в американському місті Камарілло.
Мета організацій – задовольняти матеріальні, духовні, освітні й емоційні потреби дітей і сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, багатодітних родин, малозабезпечених, хворих у лікарнях. Особлива увага тим, хто перебуває в інтернатних закладах, розповідає Володимир Хомич. Забезпечення дітлахів продуктами харчування, речами першої необхідності, побутовими товарами, ліками. Окрім того, до послуг дітей-сиріт і вагітних – безкоштовне відвідування стоматологічного кабінету. Так само безоплатним є навчання в центрі для тих, хто хоче здобути професії кухаря-кулінара, швачки, оператора комп’ютерного набору.
Для 30 одиноких, в основному лежачих, працює благодійна їдальня. Один раз на день водій-координатор Володимир Жигула та волонтери Віра Хомич і Наталія Власюк розвозять гарячі обіди за їх місцем проживання. До речі, Володимир Іванович трудиться тут уже восьмий рік.
104 сім’ї отримують щомісячну допомогу від «Глорії» (сироти, напівсироти). Але, щоб не склалося хибне враження про благодійний фонд, ніби сюди «заманюють», заперечу: це не так. Варто зауважити, що всі програми об’єднані не лише задоволенням чи вирішенням матеріальних проблем знедолених верств населення, але й турботою про їхній духовний розвиток, емоційне здоров’я, несуть і живе Боже Слово.
Проект «Допомога мамі й дитині» дозволяє підтримати медикаментами та засобами догляду для дітей вагітних жінок, що зменшує ризик фізичних ускладнень новонароджених, розповідає медична сестра Світлана Маркова. Щомісячно видають 25 пакетів вартістю 350-360 грн. вагітним, багатодітним жінкам шести північних районів області.

Проявити істинне співчуття
Програма проголошених Президентом України Віктором Януковичем соціальних ініціатив - є логічним продовженням соціальної політики, яку нинішня влада послідовно проводить з 2010 року. Впродовж останніх двох років обсяги соціальних виплат постійно підвищувалися. Так, рівень мінімальної пенсії зріс майже на 70%, зарплати – на 46%. Однією з найважливіших складових у ході реалізації соціальних ініціатив є адресність допомоги, яка надається. Адже збільшення виплат торкається, в першу чергу, найбідніших верств населення, серед яких – інваліди, сім’ї з дітьми, пенсіонери.
Щирі стосунки з тими, кого підтримують «Глорія» й «Братерство без кордонів» у Сарнах, є ключовими в прояві істинного співчуття. А співпраця з місцевими церквами й десятками християнських добровольців створює особливі особисті стосунки з нужденними на додаток до чималої матеріальної, емоційної та духовної допомоги, освітніх проектів.
Переконалася в цьому особисто, відвідавши родини Любові Тарапан, Оксани М. і Наталії Пархомчук, які в Немовичах координують пані Люба й Сергій Сорока. У Любові Тарапан у минулому році помер чоловік. У молодої жінки на руках залишилися п’ятеро дітей – п’ятикласниця Вікторія, Тетянка цьогоріч пішла до школи, другокласник Стас навчається в інтернаті (хлопчика три року тому вдарило лоша), Олександрі три рочки, а найменшій Владиславі 20 жовтня виповниться рік. Упродовж року сім’я отримує харчі, одяг, зошити, книги, шкільне приладдя, кімнату прикрашає також дитяче двоярусне ліжечко, на якому з задоволенням перед фотоапаратом позує Олександра. За сприяння місії Вікторія оздоровлювалася в Олександрії.
В Оксани М. також п’ятеро дітлахів. «Братерство» допомагає жінці, яка також втратила чоловіка, впродовж 6 років. 2 роки тому пережила тяжку операцію – заміну клюшового суглобу. Тож 40 тис. грн. безпосередньо за хірургічне втручання й додаткові витрати на медикаменти взяла на себе благодійна місія. Оксані дали повічну третю групу інвалідності. Брати та сестри церкви християн віри євангельської чимало попрацювали також на облаштуванні її оселі (у прибудові нічого не було). Вирішили також проблеми з підключенням блакитного палива. Коли ж у Сарни приїхала спонсор з Австралії й побачила на практиці роботу церкви, то сказала, що також хотіла б бути її членом.
Наталія Пархомчук – багатодітна мама. Разом із чоловіком Олександром виховують п’ятеро синів і три донечки. Найстаршій Анастасії – 13, наймолодшому Іллюші скоро виповниться три рочки. Бувають родини, розповідає координатор Сергій, до яких хочеться приходити, де відчуваєш, що тебе тут чекають. Саме таким привітним, із доброзичливою атмосферою в домі, є подружжя Пархомчуків. Побачили тут добротне дитяче ліжечко з шухлядами, комод від місії. Чоловікова мама Анастасія Олександрівна також завітала в день нашого приїзду, аби допомогти невістці зробити грибну солянку на зиму. У жінки, яка дуже молодо виглядає, 12 онуків, а незабаром очікує народження другого правнука. Наталія вдячна благодійникам за дородові пакети, а от одяг і взуття поки що затримуються.
На питанні гуманітарної допомоги акцентував увагу й Володимир Хомич. Одяг, взуття, продукти харчування, медичне обладнання та матеріали, будматеріали, комп’ютери та багато інших речей роздають малозабезпеченим родинам, соціально незахищеним, сиротам, важкохворим… За кордоном цю роботу підтримує багато людей. Вони жертвують свої гроші, час, відпустки. Багато з них приїжджали в Україну, щоб допомогти власноруч.
Нагадаю, у березні в Україні закрили на складах 290 гуманітарних вантажів. Це пов’язано з тим, що була несформована комісія при Міністерстві соціальної політики, яка повинна надати дозвіл на розмитнення. Вантажі стояли не розмитнені з жовтня. У зв’язку з цим організації опинилися в кризовій ситуації через накладання непосильних для громадських організацій грошових стягнень. Так, «Глорія» заплатила 10 тис. грн. штрафу, а «Братерство без кордонів» - 25 тис. грн. Сьогодні нічого не змінилося. Вантажі й надалі залишаються на складах, і скільки ще доведеться доплатити важко навіть уявити. Краще б ці гроші пішли на добрі справи, кажуть благодійники. Скажімо, лише дров завезли вдовам із дітьми 12 машин («Глорія»), ще 15 – у планах «Братерства». Перед цим обстежують умови проживання кожної родини чи дитини.
Багатство країни – заможність кожної сім’ї. Прості та чесні кроки дадуть змогу сформувати суспільство соціально захищених громадян. Передумовами економічного зростання та поліпшення добробуту людини є сприятливий інвестиційний і фінансовий клімат, прозора та чесна податкова система з помірними розмірами податків, гарантовані способи зберігання заощаджень, рівний і безперешкодний доступ до фінансових послуг за справедливою ціною. Підвищення рівня та якості життя громадян має забезпечуватися шляхом впровадження системи державних соціальних стандартів, доведення розмірів соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму. Гідне матеріальне майбутнє людини, що є метою діяльності нинішньої влади, буде забезпечено в результаті здійснення нових соціальних ініціатив Президента України.
Марія КУЗЬМИЧ.
Про німецьке місто Рамштайн уперше дізналася через трагедію, що сталася в ньому під час демонстраційного польоту на військово-повітряній базі США в Німеччині 28 серпня 1988 року. Тоді відразу три італійських реактивних літаки зіткнулися й загорілися в повітрі. Один із них, палаючи, впав прямо на натовп глядачів. У результаті трагедії загинули 34 людини, з яких троє були пілотами. Впродовж наступних тижнів від травм померли ще 36, майже 400 отримали поранення. Тепер про Рамштайн мені нагадуватимуть ці усміхнені, фізично загартовані й спортивні хлопці – волонтери вільної євангельської християнської церкви. Райнгольд Валл, Андрій Бруннмайєр, Енрік Раймшен, Хорн Пауль, Матіес Фірус мають спеціальність електриків. Хтось ще навчається, інші здаватимуть екзамени або вже працюють. Через співпрацю з церквами, що допомагають гуманітарною допомогою, дізнались, що можуть стати в пригоді на будівництві благодійного центру Міжнародного фонду «Глорія». Тож разом приїхали в Сарни, маючи вільний від занять у Німеччині тиждень.
У райцентрі «Глорію» створили на базі церкви християн віри євангельської села Чудель під керівництвом Володимира Хомича. На цій же території розташована й філія благодійної організації «Братерство без кордонів – Україна» (засновником є міжнародна благодійна організація «Місія без кордонів» (Mission Without Borders International), яку очолює Микола Богданець, її центральний офіс - в американському місті Камарілло.
Мета організацій – задовольняти матеріальні, духовні, освітні й емоційні потреби дітей і сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, багатодітних родин, малозабезпечених, хворих у лікарнях. Особлива увага тим, хто перебуває в інтернатних закладах, розповідає Володимир Хомич. Забезпечення дітлахів продуктами харчування, речами першої необхідності, побутовими товарами, ліками. Окрім того, до послуг дітей-сиріт і вагітних – безкоштовне відвідування стоматологічного кабінету. Так само безоплатним є навчання в центрі для тих, хто хоче здобути професії кухаря-кулінара, швачки, оператора комп’ютерного набору.
Для 30 одиноких, в основному лежачих, працює благодійна їдальня. Один раз на день водій-координатор Володимир Жигула та волонтери Віра Хомич і Наталія Власюк розвозять гарячі обіди за їх місцем проживання. До речі, Володимир Іванович трудиться тут уже восьмий рік.
104 сім’ї отримують щомісячну допомогу від «Глорії» (сироти, напівсироти). Але, щоб не склалося хибне враження про благодійний фонд, ніби сюди «заманюють», заперечу: це не так. Варто зауважити, що всі програми об’єднані не лише задоволенням чи вирішенням матеріальних проблем знедолених верств населення, але й турботою про їхній духовний розвиток, емоційне здоров’я, несуть і живе Боже Слово.
Проект «Допомога мамі й дитині» дозволяє підтримати медикаментами та засобами догляду для дітей вагітних жінок, що зменшує ризик фізичних ускладнень новонароджених, розповідає медична сестра Світлана Маркова. Щомісячно видають 25 пакетів вартістю 350-360 грн. вагітним, багатодітним жінкам шести північних районів області.

Проявити істинне співчуття
Програма проголошених Президентом України Віктором Януковичем соціальних ініціатив - є логічним продовженням соціальної політики, яку нинішня влада послідовно проводить з 2010 року. Впродовж останніх двох років обсяги соціальних виплат постійно підвищувалися. Так, рівень мінімальної пенсії зріс майже на 70%, зарплати – на 46%. Однією з найважливіших складових у ході реалізації соціальних ініціатив є адресність допомоги, яка надається. Адже збільшення виплат торкається, в першу чергу, найбідніших верств населення, серед яких – інваліди, сім’ї з дітьми, пенсіонери.
Щирі стосунки з тими, кого підтримують «Глорія» й «Братерство без кордонів» у Сарнах, є ключовими в прояві істинного співчуття. А співпраця з місцевими церквами й десятками християнських добровольців створює особливі особисті стосунки з нужденними на додаток до чималої матеріальної, емоційної та духовної допомоги, освітніх проектів.
Переконалася в цьому особисто, відвідавши родини Любові Тарапан, Оксани М. і Наталії Пархомчук, які в Немовичах координують пані Люба й Сергій Сорока. У Любові Тарапан у минулому році помер чоловік. У молодої жінки на руках залишилися п’ятеро дітей – п’ятикласниця Вікторія, Тетянка цьогоріч пішла до школи, другокласник Стас навчається в інтернаті (хлопчика три року тому вдарило лоша), Олександрі три рочки, а найменшій Владиславі 20 жовтня виповниться рік. Упродовж року сім’я отримує харчі, одяг, зошити, книги, шкільне приладдя, кімнату прикрашає також дитяче двоярусне ліжечко, на якому з задоволенням перед фотоапаратом позує Олександра. За сприяння місії Вікторія оздоровлювалася в Олександрії.
В Оксани М. також п’ятеро дітлахів. «Братерство» допомагає жінці, яка також втратила чоловіка, впродовж 6 років. 2 роки тому пережила тяжку операцію – заміну клюшового суглобу. Тож 40 тис. грн. безпосередньо за хірургічне втручання й додаткові витрати на медикаменти взяла на себе благодійна місія. Оксані дали повічну третю групу інвалідності. Брати та сестри церкви християн віри євангельської чимало попрацювали також на облаштуванні її оселі (у прибудові нічого не було). Вирішили також проблеми з підключенням блакитного палива. Коли ж у Сарни приїхала спонсор з Австралії й побачила на практиці роботу церкви, то сказала, що також хотіла б бути її членом.
Наталія Пархомчук – багатодітна мама. Разом із чоловіком Олександром виховують п’ятеро синів і три донечки. Найстаршій Анастасії – 13, наймолодшому Іллюші скоро виповниться три рочки. Бувають родини, розповідає координатор Сергій, до яких хочеться приходити, де відчуваєш, що тебе тут чекають. Саме таким привітним, із доброзичливою атмосферою в домі, є подружжя Пархомчуків. Побачили тут добротне дитяче ліжечко з шухлядами, комод від місії. Чоловікова мама Анастасія Олександрівна також завітала в день нашого приїзду, аби допомогти невістці зробити грибну солянку на зиму. У жінки, яка дуже молодо виглядає, 12 онуків, а незабаром очікує народження другого правнука. Наталія вдячна благодійникам за дородові пакети, а от одяг і взуття поки що затримуються.
На питанні гуманітарної допомоги акцентував увагу й Володимир Хомич. Одяг, взуття, продукти харчування, медичне обладнання та матеріали, будматеріали, комп’ютери та багато інших речей роздають малозабезпеченим родинам, соціально незахищеним, сиротам, важкохворим… За кордоном цю роботу підтримує багато людей. Вони жертвують свої гроші, час, відпустки. Багато з них приїжджали в Україну, щоб допомогти власноруч.
Нагадаю, у березні в Україні закрили на складах 290 гуманітарних вантажів. Це пов’язано з тим, що була несформована комісія при Міністерстві соціальної політики, яка повинна надати дозвіл на розмитнення. Вантажі стояли не розмитнені з жовтня. У зв’язку з цим організації опинилися в кризовій ситуації через накладання непосильних для громадських організацій грошових стягнень. Так, «Глорія» заплатила 10 тис. грн. штрафу, а «Братерство без кордонів» - 25 тис. грн. Сьогодні нічого не змінилося. Вантажі й надалі залишаються на складах, і скільки ще доведеться доплатити важко навіть уявити. Краще б ці гроші пішли на добрі справи, кажуть благодійники. Скажімо, лише дров завезли вдовам із дітьми 12 машин («Глорія»), ще 15 – у планах «Братерства». Перед цим обстежують умови проживання кожної родини чи дитини.
Багатство країни – заможність кожної сім’ї. Прості та чесні кроки дадуть змогу сформувати суспільство соціально захищених громадян. Передумовами економічного зростання та поліпшення добробуту людини є сприятливий інвестиційний і фінансовий клімат, прозора та чесна податкова система з помірними розмірами податків, гарантовані способи зберігання заощаджень, рівний і безперешкодний доступ до фінансових послуг за справедливою ціною. Підвищення рівня та якості життя громадян має забезпечуватися шляхом впровадження системи державних соціальних стандартів, доведення розмірів соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму. Гідне матеріальне майбутнє людини, що є метою діяльності нинішньої влади, буде забезпечено в результаті здійснення нових соціальних ініціатив Президента України.
Марія КУЗЬМИЧ.