Back to top

На передовій бракує ліків

Автор фото Василь Сосюк.

Леонід Свиридон мешкає в селі Орлівка. Нещодавно почув від доньки, що Ольга Ратич із волонтерського центру «Допоможи український армії» за власним бажанням організовує роботу зі збору допомоги нашим землякам, бійцям української армії, які нині перебувають на сході України.

Жінку добре знає, бо разом ходять до одного храму. Тож минулого понеділка з самого ранку не просто завітав на територію складу № 1 Міжнародного благодійного фонду «Глорія», а приніс, що міг, із домашнього підсобного господарства, аби зробити й свій особистий внесок у загальнонародну справу. Одразу за Леонідом Антоновичем підійшли й добровольці, щоб разом з іншими завантажити автомобіль, що цього дня відправляли на передову. Серед них знаний не тільки на Сарненщині пічник Дмитро Марковець із 16-літнім племінником-тезкою. Дружина Раїса, з якою виховують прийомних дітей, сказала, що, як жителі міста, які вважають себе патріотами, мають бути активними й допомагати. До речі, Дмитро Марковець збирав також кошти в населених пунктах Люхчанської сільської ради на бронежилети й каски.
Щойно під’їхала фура, як приміщення складу заповнили працівники служби МНС, депутати й працівники районної та міської рад, добровольці, які розподілили між собою обов’язки й почали працювати.
Парафінка римсько-католицького костелу Преображення Господнього міста Сарни Світлана Галушко також прийшла підсобити й передала воїнам листівки-іконки як обереги. Діти (щоправда, вони не підписали свої роботи) залишили малюнки з особистими побажаннями бійцям скоріше повернутися додому. Були й великі календарі на 2014 рік від 5-літнього Стаса та 3-річного Сашка Якубців. Хлопці-земляки на передовій, незважаючи на інші життєвоважливі потреби, просять Прапори України, що піднімають їх бойовий дух.
Допомагає волонтерам і Наталія Котяш, чоловіка якої, Сергія, призвали на один із полігонів, розповіла Ольга Ратич. З самого початку співпрацюють із центром директор підприємства об’єднання громадян «Святобор «Л» Сергій Лаврущенко, його заступник Анатолій Івашкевич з командою підприємців (нині ремонтують військову техніку). Дякує Ольга Ратич і сотникові «Поліської Січі» Романові Захарчуку, завдячуючи якому нарешті отримав спорядження та амуніцію Сергій Жук із Немович. Хлопець прийняв передачу зі сльозами на очах, не знав як і дякувати. Спакували іменну посилку для свого трудівника Андрія Саванчука й працівники ДП «Сарненський лісгосп», яку, сподіваємось, він уже одержав.
Щодня в штаб громадської оборони заходять і телефонують голови райдержадміністрації Сергій Євтушок і районної ради Микола Драганчук, знайомляться зі станом справ, координують дії. Працівники центру «Допоможи українській армії» благословляють кожного: всі територіальні громади, населення Сарненщини, аптечні заклади, які доставили в центр волонтерів продукти харчування (крупи, олію, воду, цукор, чай, каву, кондитерські вироби тощо), медичні препарати, перерахували кошти. Також тим людям (і старшим, і молодим), хто особисто приходить хоча на годину чи дві допомогти. На жаль, дуже бракує солдатам кровоспинних препаратів. До речі, середня вартість аптечки - 500 грн. При цьому найдорожчий у наборі кровоспинний препарат «Целокс», який просять бійці, коштує від 300 грн. Але навіть і такого як гемостатична губка (50 грн.) немає. Вкрай необхідні медикаменти для лікування органів кишково-шлункового тракту, вітаміни.
Було б добре, якби, скажімо, обранці громад району та міста взяли на себе зобов’язання забезпечити земляків на фронті аптечками (по одній на кожного) з необхідним переліком того, що у воїна має бути під рукою. Волонтери ж просять проявити активність і мешканців міста. Адже нині найголовніше, якщо не можемо самі поїхати на схід країни, - допомогти тим, хто там перебуває. І хоча й кажуть бійці, що до всього звикаєш, там справді страшно.
Маємо відчувати ситуацію в країні, де йде війна, й поводитись відповідно до військового часу. Бо надто боляче стає людям, які просинаються від шуму й гуркоту в розважальних закладах, де гримлять феєрверки й салюти в той час, коли рідні солдатів щогодини чекають вісточки з передової.
Марія КУЗЬМИЧ.

Новини: 

Схожі матеріали

Найпершим в області та державі реалізованим проектом Міжнародної Благодійної Фундації «Хайфер Прожект Інтернешенл» стала допомога мешканцям Кузьмівки...
Нарешті весна набирає силу. Крізь землю пробивається зелена травичка, на деревах набубнявіли бруньки, облаштовують гнізда лелеки. Наводять лад біля...
Шановні краяни! Громадська організація "Наше місто", турбуючись про збереження історичної спадщини, поваги до минулого, організовує збір коштів...
Водії-співвітчизники звикли їздити, як їм заманеться: якщо на шляху затор - розвернутися через подвійну осьову та змінити маршрут, а то й зовсім...
З давніх часів навесні в Україні проводили толоку. Виконували громадські роботи з благоустрою території: копали ставок чи споруджували дамбу,...