Опубліковано СН
Звістка про те, що поїде в Німеччину, була для майстра виробничого навчання ВПУ-22 Олени ДУДИНЕЦЬ, як грім із ясного неба.
Зателефонували за тиждень з департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти та науки України. Тож часу на роздуми було обмаль.
Аби ввести вас у курс справи, шановні читачі, зауважу, що в Україні проект «Глобал Проджект Партнерс» передбачає підвищення кваліфікації 45 українських викладачів будівельної галузі, підготовку тренерів для українських викладачів і майстрів професійних закладів, поїздку їх у Німеччину з метою ознайомлення з дуальною системою професійно-технічної освіти.
З жовтня по грудень ГПП реалізовувало програму «Професійна освіта для української будівельної галузі», де готували тренерів для українських викладачів та майстрів ПТО (групи до 15 учасників) з наземного висотного та підземного будівництва, внутрішнього оздоблення, обладнання. В одну з них у третьому потоці й потрапила Олена Ігнатівна.
Серед колег із Харкова, Одеси, Києва, Запоріжжя вона була одна з Рівненщини. Впродовж трьох тижнів у Франкфурті-на-Одері майстри-педагоги напружено трудились на базі навчального центру. Їх робочий день починався о 8.00 (у німців – о 7 ранку). У ролі студентів у перший тиждень застосовували на практиці технології мулярних робіт, викладали стіни та арки. Освоювали й теорію (суміші, техніку безпеки). Риштування (фасади), пересувні та внутрішні, зовнішні будівельні роботи стали темою другого, а третього – армування, створення безсистемних опалубок. Виконували й бетонні роботи, вчилися, що робити, коли бетон рідкий, як усунути пошкодження. Щоразу дуже велику увагу приділяли охороні праці.
Після обіду ходили на екскурсії в будівельно-торговельні центри, та міні-завод із виготовлення клінкерної цегли (для реставрації будівель), у навчальні заклади. А в суботу побували в Берліні та Потсдамі, дивилися архітектуру, відвідали музеї. Переповнюють і досі враження від побаченого – чистота, охайність, культура. Місцеві мешканці дуже ввічливі, добре налаштовані до гостей.
Німці – великі патріоти своєї країни, добре знають історію. Так, у Франкфурті-на-Одері, що нагадує старий Львів, під час війни зруйнували 75% будівель. Розвалини не знесли до основи (що було б простіше зробити), а добудували до них нові стіни, аби зберегти для нащадків і розповісти, яку шкоду приносить війна. Будівельники також самі організували екскурсію в так звані тропіки (зелень, птахи, екзотика – ніби в казці побували).
Якщо ж порівнювати навчання, каже Олена Дудинець, то ми не на нижчому рівні, але держава роками не допомагає закладам професійної освіти, в тому числі й Сарненському ВПУ-22, тому й відстаємо. А щодо технологій, то директор училища Володимир Городнюк завжди йшов на випередження. А кожен педагог у творчому пошуку їх і методик із підготовки висококваліфікованої робітничої зміни. З цією метою на базі закладу створили два навчально-практичні центри для навчання спеціалістів будівельного профілю, які співпрацюють з фірмами «Хенкель-Баутехнік» (Україна) та «Кнауф», де учні мають змогу познайомитися з новітніми технологіями в будівництві. Тож хоча й їхала майстер вз деякою боязню: «Що робитиму в Європі?», - соромно не було, бо в рідному закладі, як кажуть у школі, все це проходили.
Досвід німецьких будівельників та участь у проекті «Професійна освіта для української будівельної галузі» поповнили скарбничку знань і навичок кафедри майстрів виробничого навчання ВПУ-22. Виступ з підготовленою презентацією та фотоматеріалами Олени Дудинець перед педагогічними працівниками стали важливим чинником у професійному зростанні як майстрів, так і викладачів навчального закладу.
Поїздка надихнула її на те, аби ще краще благоустроїти територію училища, його ландшафт (самі ж уже й плитку виготовляють). А ще фасадні будівлі зробити естетично привабливішими. А якби й держава допомогла з обладнанням лабораторії, то були б на висоті.
Додому Олена Дудинець привезла на згадку про поїздку в Німеччину магніт Потсдаму і 1500 світлин, а синові – фотоапарат. Як жінка поцікавилася заробітною платою німецьких колег. Вона становить 3 тис. євро. Хоча німці й порівнюють євро з гривнею у співвідношенні 1:1, кілограм м’яса там коштує 5 євро.
Директор Сарненського ВПУ-22 Володимир Городнюк не сумнівається в тому, що започаткований проект має перспективу. Пам’ятаємо, коли Україна переходила з планової економіки до ринкової. Зіткнулися тоді з труднощами. Треба було терміново навчитися працювати за європейськими стандартами. Не було ні досвіду, ні знань, ні вмінь, натомість мали велике бажання. Першим, хто прийшов на допомогу, стали німецькі компанії. І це символічно, що зараз з тими фірмами й компаніями, з якими в закладу партнерські стосунки, налагоджена освітня співпраця. Іноземні фактично не заходять на наш ринок. 80% будівельних матеріалів виробляється в Україні, велика частина з використанням запозичених іноземних технологій, у тому числі й німецьких. Займатися підготовкою кадрів на рівні співпраці з іноземними фахівцями дуже відповідально та правильно, вважає Володимир Городнюк.
Марія КУЗЬМИЧ.