На доброчинність надихнула віра

У Тутовичах з нагоди оновлення старовинної церкви позавчора відбулося велелюдне свято, бажаними гостями якого стали архієпископ Сарненський і Поліський Анатолій і підприємець із Москви Володимир Корсун, який виділив кошти на капітальний ремонт святині в рідному селі.

Місцеві парафіяни на чолі з отцем Володимиром, вистеливши від воріт до храму доріжку, прикрашену квітами, зустрічали їх, а також представників обласної та районної влади, громадських організацій з Рівного й інших міст. Відтак у церкві почалося святкове богослужіння. Його вів владика Анатолій. Разом зі священиками він здійснив обряд освячення храму, а у своїй промові зазначив, що зібрались віруючі не тільки з нагоди післясвята Стрітення Господнього, а й для вшанування людей, які плідно працюють на користь православної церкви. Храмовій будівлі в Тутовичах понад 360 літ, потреба в її оновленні існувала давно. Цю почесну місію, як данину предкам, які звели її та залишили в спадок нащадкам, узявся виконати власник фірми «Карат», житель російської столиці, уродженець Тутович. Владика висловив глибоку вдячність добродійнику за вірність батьківській вірі, щедрість душі, розуміння й вагому підтримку духовних потреб земляків. Від імені предстоятеля Української православної церкви, митрополита Київського й усієї України Володимира за духовні заслуги Володимиру Корсуну вручили орден Рівноапостольного Великого князя Володимира та грамоту, а крім того, ще й ікону святого Володимира з бурштину.
Благодійник сердечно подякував за високе визнання його заслуг, які назвав скромними, згадав батьків, особливо матір, які виховували його в християнській вірі. Саме в цей храм у дитинстві він приходив з ненькою і вбирав у себе благодать істини та духовності. Ставши дорослим, отримав освіту, зайнявся бізнесом у Росії, об’їхав багато міст, країн світу. А коли втомлювався фізично й душею, ішов у церкву. З хвилюванням каже, що в Росії кожен третій житель з України або ж родинно пов’язаний з нею. І всіх об’-єднує канонічна благодатна православна церква. З гіркотою згадав Володимир Корсун початок розколу й розбрату в УПЦ у 90-х роках минулого століття, посилення відчуженості, навіть ворожнечі в часи Помаранчевої революції, що сприйняли наші земляки в Росії як удар по споконвічному братерству, спільній для двох народів вірі.
Утім, ідея відродити церкву на батьківщині прийшла бізнесмену й завдяки особистим переживанням. Його хвилювало те, що робиться в Тутовичах, як живуть поліщуки в тяжких економічних умовах. І пості-йно снився дивний сон про будівництво мосту через Горинь. У чергові відвідини рідного села, могили батьків Володимир Архипович побачив, в якому жалюгідному стані храм, тому твердо вирішив його оновити. Вклав у цю благородну справу великі кошти, придбав будматеріали, найняв майстрів. Вони зробили нову покрівлю, зміцнили стіни, замінили вікна, оббили будівлю сайдингом, виконали внутрішні опоряджувальні роботи... Церква практично оновилась. А день її освячення став ще одним престольним празником у селі.
Голова РДА Петро Рухер, якого запросили до слова, тепло привітав парафіян з оновленням храму, одного з найдревніших у районі, наголосив на його важливій місії в розвитку духовності, утвердженні основ християнської віри. І добре, що є люди, які дбають про спільну справу, жертвуючи чималі кошти на церкву. Керівник району вручив подарунок - ікону Божої Матері, прикрашену поліським сонячним каменем - бурштином, владиці Анатолію, а той, за згодою присутніх, передав її Володимиру Корсуну на знак пошани від духовенства й мирян.
Від імені почесних гостей російської столиці з вітаннями виступив директор Фонду міжнародної співпраці імені Юрія Долгорукого Уряду Москви Василь Зуєв. А ще подарував церковне начиння, зроблене знаменитими майстрами Підмосков’я, та запевнив у непорушності дружби двох народів. Те ж підтвердив у заключній промові владика Анатолій, сердечно подякувавши всім, хто приїхав на празник, за добрі християнські справи. А під час церковної трапези настоятелю церкви святого архістратига Михайла села Тутовичі отцю Володимиру вручив новий хрест, закликав при цьому священика, мирян, як зіницю ока зберігати єдність, не допускати суперечок і конфліктів у селі, бути взірцем для всіх жителів регіону в дотриманні канонів батьківської благодатної віри. Монашки з різних обителей Рівненщини висловили подяку добродійнику, побажали гараздів у житті й заспівали пісень під музичний супровід бандур і скрипки.
Присутній на святі народний депутат України Вадим Колісниченко був приємно вражений культурою села: «Я живу в Севастополі, представляю у Верховній Раді виборців Півдня України, та знаю Полісся, бо колись на Волині працював у колгоспі. Але такого гарного храму, доглянутих школи, сільради, амбулаторії, як у Тутовичах, нині не побачиш у селах південних і центральних областей України, де часто буваю в депутатських справах. У нинішніх тяжких економічних і по-літичних умовах треба єднатись навколо спільної канонічної церкви. Ніч суперечок, розколів, ворожнечі пройде, світлий ранок обов’язково настане».
Тутовицький сільський голова Галина Савчик від усієї душі подякувала всім, хто сприяв відродженню храму. Відтепер його парафіяни мають змогу відзначати ще один престольний празник, а оновлена церква дійсно стала окрасою та гордістю села, одним із символів духовності, віри й патріотизму місцевих християн.