«Просимо тиші. Народжується нове життя»

Народжується нове життя. Приходить у світ дитина. Беззахисна, довірлива… Маленька тремтяча грудочка рожевіє, як пуп’янок, плямкає губенятами. А коли заплаче - на зболенім материнськім обличчі заясніє посмішка. Це вона подарувала життя! А поруч - усміхнені й стомлені лікар-акушер-гінеколог й акушерка, усе гаразд. Вам не доводилось бачити це священнодійство? Шкодуєте? А от нині щасливі батьки можуть стати навіть партнерами неповторного явища – появи свого синочка чи донечки на світ. Адже в пологовому будинку ЦРЛ досить вдало практикують партнерські пологи.

«Жоден із скарбів світу не вартий і сотої частки того, що зріє в утробі матері». Гіппократ.

Районний акушер-гінеколог Петро Маковецький, благополучно прийнявши немовлят у двох породіль, з гордістю розповідає про роботу пологового відділення, що нагадує злагоджений комплекс, де все підпорядковане одному-єдиному - допомогти жінці народити. І щоб ця мить стала справжнім святом, нині тут впроваджують сучасні технології, про які ще років десять тому тільки мріяли. Партнером при пологах може бути чоловік, мама, сестра, подруга, одно слово, людина, якій довіряють. Це важливо для того, щоб майбутня мама почувалася впевнено.
- До речі, - зауважує Петро Павлович, - партнерські пологи передбачають не просто фізичну присутність людини, яка підтримує, а головне – сімейні стосунки, домашня атмосфера переносяться в палату. Тим самим забезпечується психологічний комфорт, компенсується хвилювання від незнайомої ситуації та навколишніх умов, що необхідно для благополучного народження немовляти.
Коли запитали в породіллі Лариси К., яка щойно народила синочка, хто підтримував її в такий відповідальний момент, задоволено відповіла: «Мама!». А от Надія Г., жителька с. Цепцевичі, народжувала з чоловіком. Проходили коридорами, заходили в зали, де не лише чисто, а й затишно: штори, квіти, м’ячі, обігрівачі, стільчики - усе для того, щоби жінка могла вибирати вільні позиції в пологах і народжувати в присутності партнера.
На запитання про застосування рахманівських ліжок, Петро Маковецький відповів, що вони є, але ними не користуються, бо з початком роботи в проекті «Здоров’я матері та дитини» завезли інші, зручніші. Обслуговуючий персонал перебуває поруч, повсякчас консультує, як треба - допомагає. Скажімо, вчать, коли годувати маля і як його правильно прикладати до грудей, що є найкращою профілактикою захворювань тощо. Причому дуже важливо годувати дитя материнським молоком, це безцінний скарб, своєрідний захист від недуг.
Завідувач пологовим відділенням запросив і в жіночу консультацію, у «Школу відповідального батьківства». Усі вагітні знайомляться, так би мовити, теоретично з тим, як і де вони будуть народжувати, знають певні нюанси, бачать пологові зали, палати, вчаться, що робити після появи дитинки.
- Стараємось, щоб заняття проходили не формально, - додає завідувач жіночою консультацією Микола Дубінчук, - щоб жінки отримували якомога більше інформації про вагітність і пологи, психологічно налаштувались на них як на природний процес, позбулися страху, забобонів, адже у свідомості бага-тьох укоренилися розповіді про нестерпний біль.
Вагітні мають достатній рівень знань, що доповнюють яскрава наочність мальовничих плакатів, муляжі, розгортки, фільми тощо.
Зараз пацієнтами пологового будинку є жінки різних вікових категорій, зокрема й ті, які народжували ще за радянських часів і розповідали, що подеколи на спині робити це незручно, а так хотілося лягти хоч би на бік. Та не можна було. Нині ж допомагають величезний компактний м’яч, стільчик – і легше, і швидше проходять самі пологи. Це вже за новою технологією.
Головний лікар райлікарні Степан Мартинович повідав, що ініціаторами проекту виступили агентство США USAID з міжнародного розвитку проекту «Здоров’я матері та дитини». А він охоче відряджав спеціалістів на семінари, тренінги, як міг, допомагав впровадженню в життя, викроював фінанси. Що вже зроблено, побачили, як кажуть, на власні очі. За це сарненці щиро вдячні закордонним колегам - працівникам згаданого агентства. Долучилися до нього у 2008 році, паралельно з реалізацією в області державної програми «Репродуктивне здоров’я». До речі, Сарненський район один з перших, який визначили в проекті. Степан Мартинович призначив окремим наказом відповідального за його реалізацію - заступника головного лікаря з питань охорони материнства й дитинства Ольгу Дударик. Відтак районний акушер-гінеколог з минулого року щомісяця інформує про хід його виконання. Наприклад, уже в січні ц.р. із 140 пологів у 60 взяли участь рідні породіль.
Обласний координатор задуму Ганна Чайка в листі до головного лікаря та районного акушер-гінеколога висловлює вдячність за розуміння та плідну співпрацю, робить слушні зауваження, дає поради. Директор проекту Елен Лефевр-Шоле особисто цікавиться ходом впровадження нових технологій, надсилає тести. До пост-тренінгових візитів приєднуються лікарі загальної практики, акушер-гінекологи, акушерки як пологового будинку, так і жіночої консультації.
У липні ц.р. у Сарненському пологовому будинку побувала команда експертів проекту й виставила оцінку якості надання відповідної допомоги при пологах. Безумовно, зроблено чимало. Спеціалісти закладу прийняли 850 пологів, 48% з них – партнерські. Гості відзначили їх зростаючу з місяця в місяць кількість. Так, якщо у квітні зафіксували 41,4%, то вже в червні – 44,6, а у вересні – 55%. Середньообласний же показник - 53,4%, у рокитнівських колег, приміром, - 36,6, дубровицьких – 41,3, володимирецьких – 26,5%. За цими цифрами копітка праця колективу, який прагне всіма засобами допомогти матері, аби якомога легше прийшла у світ її дитина. Бачила, як світиться обличчя жінки, коли поруч посопує її кровинка.
Подейкують, деякі жінки бояться, що чоловіка налякає їх вигляд під час пологів. Пощастило поспілкуватися з Андрієм К., який зізнався відверто: «Спочатку й справді було якось не по собі. Але коли в Тані почалися перейми, на обличчі з’явилася гримаса болю, акушерка радила зайняти ту чи іншу позу, попросивши мене одночасно гладити дружину по спині, зрозумів, що вона в цей момент переживає не стільки за себе, як за дитину. І коли витерли маля пелюшкою і піднесли мені, не зміг стриматися… Заплакав. Соромно, звичайно, було, але якісь незрозумілі бентежні почуття накотилися хвилею. І про все, що відбувалося раніше, одразу забув. А ми ж розлучалися. Можливість пригорнути до грудей свого щойно народженого синочка стала найяскравішою подією в житті. Таня ж, наче квітла… Цього не передати словами».
Петро Маковецький повідав, що деяким жінкам комфортніше, коли їх підтримує не чоловік, а мама або сестра, що в більшості й спостерігається. А за даними досліджень наголосив, що присутність близької людини позитивно впливає на перебіг пологів і післяпологовий період. Їх тривалість істотно скорочується, зменшується необхідність у знеболюванні, хірургічних втручаннях. А про позитивний вплив на новонароджену дитину то й говорити зайве. Підтримка ж саме чоловіка зміцнює родинні стосунки, робить їх гармонійнішими, а перша зустріч батька зі своєю дитиною одразу після її народження сприяє ближчому фізичному й емоційному зв’язку між ними.
Разом із впровадженням прогресивних технологій добре було б створити сучасні комфортніші умови в післяпологових палатах, оновивши меблі, сантехніку, встановити душові кабінки, холодильники, телевізори. Звичайно, для цього потрібні неабиякі кошти, але здоров’я жінки та дитини варте того. Принагідно зазначу, що згідно з проектом дозволено ранню виписку мами з дитинчам (на третю добу, а після оперативного втручання, звичайно, при задовільному стані обох – п’яту) додому. Коли ж вимагають обставини, то й залишають надовше, навчаючи правильному годуванню, пеленанню тощо. Коли прощалися, Петро Маковецький просив наголосити, що саме годування грудним молоком забезпечує здоров’я малятам, є чудовим щитом від хвороб, які підстерігають незміцнілий їх організм. Та й матерів позбавляє від зайвих клопотів приготування різноманітних сумішей.
Кажуть, що в щасливих батьків, які люблять і розуміють одне одного, народжуються щасливі діти. Тож об’єднуйте свої сили, щоб зустріти маля обопільною турботою та ніжністю, і дитина отримає неповторний заряд позитивних емоцій і батьківсько-материнського тепла на все життя.

Раїса Бричкова.