Опубліковано СН
Фото Василя Сосюка та з сімейного архіву.
На острові свободи в лікувально-оздоровчому центрі «Тарара», що на мальовничому березі океану, ось уже 15 років допомагають українським дітям. За цей час там побувало понад 20 тисяч юних співвітчизників. Їх лікували абсолютно безкоштовно. Нещодавно відвідала екзотичну країну Вікторія ЛЕХ, учениця 8 класу Сарненської гімназії. Вона й поділилася враженнями про перебування на Кубі.
- У моєму житті відбулася подія, яка запам’ятається назавжди. Це поїздка на оздоровлення до прекрасного місця на планеті – Куби. Чесно кажучи, боялась перельоту, адже раніше ніколи не доводилось подорожувати літаком. Та марно. Дивовижною видалася Земля, яку бачила через ілюмінатор, - крихітні земні квадратики, прямокутники й безмежний голубий простір – Атлантичний океан, якому, здавалось, не буде кінця.
Куба зустріла дощем, від якого не рятують ні парасольки, ні дощовики. Але бачили життєрадісні обличчя господарів. Так відбулося перше знайомство з працівниками лікувально-оздоровчого центру «Тарара», розташованого біля столиці острова Гавани. Містечко потопає в екзотичних рослинах, дивовижна архітектура: жоден будиночок, адміністративна будівля не повторюються. Блакитні води океану, коралові рифи, сонце й білосніжний пісок берега, фантастичний підводний світ з різнокольоровою рибою, казкові птахи, орхідеї, пальмові гаї, фрукти…
Це місце можна назвати раєм. Усе влаштовано так, щоб відпочивальникам було зручно та комфортно. Жили в дерев’яних будиночках. Найбільше вражало ставлення кубинських лікарів, кваліфікація яких вважається найкращою у світі. Вони не примушували постійно лежати в ліжку, бо тоді почуватимемося хворими. «Приписували» щоденні купання в океані, спортивні змагання, дискотеки, екскурсії… Для лікування й діагностики є спеціальна апаратура. Ще в них є нормою поцілувати, дружньо обійняти дитину. Тамтешні медики як друзі, а не суворі ескулапи. Вони ніколи не починають розмови з дитиною про недугу. Спочатку познайомляться зі своїм юним пацієнтом, подружаться, пожартують. А пізніше непомітно дізнаються про хворобу.
Годували нас у «Тарарі» дієтичною їжею, турбувались про те, щоб не сумували за батьками, навіть українська школа там є. Така обстановка змушує забути, що приїхали лікуватись, здається, що на відпочинок. Певно, лікує все: і вода, і сонце, і посмішки кубинців, які живуть небагато, але відверто й доброзичливо ставляться до гостей, хочуть більше дізнатись про Україну, її традиції. Щедро діляться своїми танцями, піснями. Побували на різних екскурсіях: у Гавані в зоопарку, дельфінарії, фортеці, Палаці витончених мистецтв, будинку шоколаду - мабуть, це мрія кожної дитини.
Свій день народження святкувала на Кубі. Приємно було чути вітання на різних мовах, танцювати запальні танці. Час пролетів швидко. Від’їжджаючи додому, обмінювались сувенірами, адресами. Хочу подякувати лікарю Олені Дударик і помічнику-консультанту народного депутата України Миколі Костецькому, який допоміг потрапити до цієї чудової країни.
Наталія ДЕМЧУК.