Не солодке спортивне життя

Йдучи на зустріч із Ольгою ЛЕВЧУН, очікувала побачити дівчину міцної статури, сильну волею, з командирськими задатками. Саме такими в моїй уяві завжди поставали спортсмени. Втім, співрозмовниця ці стереотипи розбила вщент, промовивши декілька перших слів. Вона й справді вразила…

Ні пишномовності, ні пафосу, ні якогось особливого пориву поділитися здобутками й перемогами. Тільки чистої води скромність і справжня людська щирість і відкритість.
Ольга в спорті з восьмирічного віку. Ще навчаючись у 3 класі, випадково побачила тренування з дзюдо Сарненської дитячо-юнацької спортивної школи, тоді ж із задоволенням приєдналась до занять. З дитинства мріяла бути гімнасткою, але, на жаль, такої можливості в Сарнах не було. Батьки підтримували, мовляв, спорт – це завжди здорово й корисно. Вже тоді помітили в неї задатки хорошого спортсмена, тож запросили на навчання в Київ, але тоді ще батьки залишили ще малу Олечку вдома.
Через два роки перейшла на вільну боротьбу. Саме в цій справі на юнку чекав успіх. Наставниця Наталя Анікіна дала їй дорогу в спортивне майбутнє. Завдяки першому тренерові, спорт із дитинства був мрією не батьків, як це зазвичай трапляється, а саме Ольги, і до цієї мети вона вперто крокувала з дня в день. Своїми першими нагородами, серед яких численні призові місця в обласних і регіональних спартакіадах і турнірах, завдячує також Наталії. Врешті-решт, вдалося вибороти 5 місце серед суперниць країни. Опісля Наталя Сергіївна запропонувала дівчині піти на навчання в Львівське державне училище фізичної культури, мовляв, більше можливостей, нові перспективи. Роздумувала недовго, на щастя, тато й мама також не заперечували. Тому вже на перше вересня 2011 року Ольга стояла на лінійці у Львівському навчальному закладі.
- Спершу було трохи незвично, але потім втягнулась у дуже насичений режим. Регулярні тренування та самопідготовка вже незадовго далися взнаки. Покращила техніку боротьби, підтягнула навчання. У вільний час, якого не так і багато, прогулюємось Львовом, в якому є завжди що подивитись.
Не солодке спортивне життя й тим, що учням забороняють вживати чіпси, фастфуди (список чималий), а про солодку газовану воду варто взагалі забути. З іншого боку, цим можна поступитись задля власного здоров’я та, знову ж таки, спортивних звершень.
За минулий рік Ольга Левчун здобула почесне 2 місце на турнірах із вільної боротьби в містах Калуш, Бровари, Пустомити. От і нещодавно брала участь у Всеукраїнській спартакіаді школярів, де впевнено здолала трьох суперниць. У фіналі боролась на рівних із юнкою із Кривого Рогу. Хоч і поступилась суперниці, у результаті - 2 місце в Україні. Погодьтесь, віщує про велике майбутнє.
Кажуть, рятувальною силою в нашому світі є спорт – над ним завжди майорить прапор оптимізму, тут повсякчас дотримують правил і поважають суперника, незалежно від того, на чиєму боці перемога. Тож, нехай щастить Ользі в цьому своєрідному світі нових досягнень і перемог. І хтозна, можливо, вже за рік-другий шпальти районки публікуватимуть про неї як про нову зірку спорту.
Тетяна КОЛЯДИЧ.