Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Минулої п’ятниці жителі Люхчі та Глушиці зібралися на березі річки Случ, щоб спільно з командуванням та особовим складом військової частини А-1519, представниками влади та шанованими гостями відзначити вельми радісну для них подію – відкриття пішохідного мосту, який з’єднав сусідні села, розділені рікою.
Отець Леонід, настоятель Свято-Михайлівської парафії, освятив новобудову.
Хоч день видався не лише дощовим і вітряним, але й не зовсім погожим – таким собі сірим, похмурим, людей це не стримало. Прийшли і молоді, і літні, і діти, одягнені у святковий одяг. Усім кортіло подивитися, який міст збудували, пройтися по ньому. А він стояв, наче красень, добротний, довжелезний (110 метрів!), підперезаний з обох боків червоними стрічками. Такий, без перебільшення, про який давно мріяли й жителі Карпилівки, Глушиці, Обірок, розповів директор Люхчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Іван Круглик. Бо багатьох поєднує родинний зв’язок. У дощову погоду, коли вода підіймалася вище звичайного рівня, перейти ріку з одного берега на інший було великою проблемою, особливо для худоби, якої в селі майже 300 голів.
Депутат Верховної Ради України 6 скликання Микола Шершун, який уже допомагав вирішувати подібні проблеми в районі, знову взявся, як мовиться, з олівцем в руках, після консультацій з головою райдержадміністрації Анатолієм Остапчуком, громадою, військовими будівельниками, прораховувати, скільки коштуватиме будівництво та як мінімізувати ці витрати. До затвердження кошторису громада, якій Анатолій Миколайович подякував, звісно, поставилася з розумінням.
Світ відкривається тому, хто знає, куди йде
Сільський голова Олександр Сосюк виступав перед присутніми з хвилюванням. Повернув їх в історію. Дякував Миколі Шершуну, ініціатору вирішення першочергової проблеми мешканців села Люхча, директорам Сарненського та Клесівського лісгоспів Сергію Белелі й Михайлу Ониськевичу, їхнім колегам із Володимирецького, Удрицького, Висоцького, Зарічненського, Дубровицького, Остківського й Рокитнівського господарств, які також внесли свою частку допомоги. З першого до останнього дня, з раннього ранку до пізньої ночі, при світлі ліхтарів трудились військові, а поряд із ними - працівники закладу освіти. Не обійшлося і без сприяння підприємців, які допомогли зі сваями.
Голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук звернувся до присутніх поетичними рядками: «Друзьями называет и ценит наш народ не тех, кто разрушает, а тех, кто создаёт». Підкреслив, якщо об’єднані громада, армія та влада, то й держава й економіка будуть сильними. Тож небезпідставно особисто висловив вдячність й теплоту В’ячеславу Ніколайчуку, Трохиму Радьку, Олегу Туру, Івану Круглику, Миколі Канському, Андрію Левчаку (Стрільське споживче товариство), Федору Пінчуку. Внесок кожного з них – неоціненний. Як і громади, яка зібрала 30 тис. грн. для об’єкта вартістю півтора мільйона гривень. По-чоловічому потиснув руку й обійняв тракториста Василя Васильця. З приємністю згадав усіх, у кого знаходив розуміння й підтримку. Сказав, що не пригадує, щоб за такий короткий період часу було десь зведене таке диво, за що низько вклонився військовим. «І ще раз усі переконалися, що Україна є і буде. А ми сильні тоді, коли єднаємося», - підсумував голова РДА.
Анатолій Миколайович передав Почесну грамоту райдержадміністрації командуванню та особовому складу в/ч А-1519 (командир Олег Безруков) за надання допомоги в ремонті мосту через річку Случ у селі Люхча. Оголосив подяки місцевим жителям Василю Васильцю, Василю Зінчику, Віктору Гончаруку, Івану Щевичу, Івану Круглику.
Для Сергія Белелі та його працівників переправа стала також особливою подією. Адже багато з них живуть у Люхчі й Карпилівці. Сергій Олександрович від імені всіх трудівників лісгоспу, своїх колег сусідніх районів знову завдячував громаді. Бо що варта сировина без людських ресурсів? Про новобудову та її майстрів, Миколу Шершуна, який знає про кожну проблему села й без якого споруди не було б, вів мову директор ВПУ-22 Володимир Городнюк.
Ще й настрій гарний подарували
Можна було б поставити крапку, але не можу не згадати про старий дерев’яний міст між селами Одринки та Корост, що впродовж десяти років був проблемою для місцевих жителів, а отже й влади району. Кошти на його оновлення також шукали спільно. Водночас 50 кубометрів лісоматеріалів спонсорували лісівники. Завдяки такій співпраці 70-метровий міст встигли зробити до престольного свята, адже саме тоді до цілющого джерела в селі Одринки з’їжджаються звідусіль паломники. До слова, у неділю мешканці населеного пункту відзначили День села.
Дійство, пов’язане з відкриттям пішохідного мосту в Люхчі, тривало майже годину, а люди ніби й незчулися, як промайнув цей час. Адже було все, як на справжньому концерті: і гарний настрій, і оплески учасникам народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Троян», і незмінній ведучій Терезі Круглик. Анатолій Остапчук, Олександр Сосюк і Володимир Городнюк уже й стрічку перерізали, а люди не поспішали розходитись – милувалися новим мостом.
Тепер не потрібно переходити річку вбрід. Зручно діставатись в інші села, ходити в ліс по гриби, висловив свою думку 6-класник Юрій Круглик. У хлопчика також багато родичів і друзів у Карпилівці, яким раніше страшно було їхати по старому мосту мотоциклом.
Думаю, справа з комунікаціями в Люхчі на цьому не закінчилася. Громада має ще вирішити, як упорядкувати дороги. А переправа нехай єднає людські серця, душі, скріплює віру до влади, яка докладає всіх зусиль, аби район розвивався.
Марія КУЗЬМИЧ.