Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Знаменна подія відбулася в житті парафії с. Ясногірка. Архієпископ Сарненський і Поліський, владика Анатолій відвідав село й звершив чин освячення новозбудованого храму на честь Михайла Архістратига та заклав мощі у святий престол. Духовенство єпархії, парафіяни й прочани сусідніх сіл взяли участь у спільному богослужінні.
По завершенні літургії архіпастир привітав усіх зі знаменною подією, побажав зберегти святиню для майбутніх поколінь у лоні канонічної Української православної церкви. Владика Анатолій висловив подяку парафіянам і настоятелю отцю Олексію за труд на будівництві святині й відзначив багатьох церковними нагородами. За його словами, сьогодні Свято-Михайлівська церква - наче Христова наречена, на яку одягли фату й дали право називатися святою. Ця подія є знаковою, бо приурочена до 1025-ліття хрещення Київської Русі.
Довгий час в Ясногірці не було святого храму. Мешканці села, щоб задовлльнити духовіні потреби, йшли в Селище, до якого п’ять кілометрів. Біля витоків заснування та будівництва нового храму, ініціатором надважливої для односельців справи стала регент, керівник церковного хору Ніна Лехкобит. Вона ж, як зізналася, і повар, і перукар, і швачка.
«Десять років тому в мене виникла думка побудувати храм у рідному селі, - розповла Ніна Петрівна. – Одного дня в місцеву школу приїхав із Доротич отець Роман. Учителі запросили на зустріч і мене. Його проповідь так глибоко запала в серце та душу, що довго не могла заспокоїтися. Якось після святкового богослужіння в Селищі, їдучи на велосипедах додому ще з чотирма односельчанками, запримітила на горбочку чудове, як на мене, місце в Ясногірці, де можна було б побудувати для громади храм. Тож і запропонувала зробити це. Але люди ніяково сприйняли пропозицію. Звичайно, на цьому не заспокоїлася, бо дуже хотіла здійснити свою мрію. Пізніше розмовляла в Селищі з отцем Димитрієм, але й там не отримала підтримки. Моє прагнення, цілеспрямованість, бажання, віру в таке диво розділяли тільки чоловік Василь, який пройшов службу в Афганістані, та діти. От і почали помалесеньку будувати. Звичайно, потрібні були кошти, й немало. В їх зборі допомогли Марія Вознюк, Ніна Кравчук. Жінки зі скринькою їздили по базарах, ходили з хати в хату й збирали пожертву на будівництво святині. Три роки місцеві жителі не здавали гроші, а потім, як кажуть, лід рушив, почали робити посильні внески. Так, копійка до копійки, і вдалося закупити будівельний матеріал. Дуже рада, що односельці все ж відгукнулися на добру справу. От і сьогодні свято організували всім селом. На шляху до здійснення мрії було багато труднощів, навіть відчай, сльози. Проте все минулося, і нині приємно зайти в храм, який будували вісім років, а тепер ще й освятили.
Щодо архітектури, то цим процесом керував архітектор з Рівного Володимир Ткачук, оформити документи допоміг Петро Фесянов. Велике спасибі отцю Якову з області, який знайшов спонсора з Одеси. Ці люди родом із наших країв. Дякуємо всією громадою за сприяння в будівництві районній владі, сільському голові Миколі Примичу, директору Селищенського гранкар’єру Сергію Ткачуку, Мирославу Цуману, керівнику відділення банку «Аваль» Анатолію Савчуку й іншим благодійникам і меценатам».
Багато зусиль, наполегливої праці доклала Ніна Лехкобит для зведення святині. Тож під час урочистого дійства владика Анатолій нагородив її Похвальною грамотою та орденом Святого князя Володимира. За словами керівника відділення банку «Аваль» Анатолія Савчука, поважають ту націю, яка багата не тільки грішми, але й духовністю. «Ніна Петрівна цілеспрямована, мужня жінка, - сказав Анатолій Данилович. – Для будівництва церкви вона навіть зверталася до нас за кредитом. Ми пішли їй назустріч».
Щиро раділи появі храму та його освяченню колишня вчителька Галина Кравчук, парафіянки Ніна Мичак, Марія Лехкобит, пенсіонер Володимир Вознюк, з якими того чудового дня вдалося поспілкуватися. За словами молодого отця Свято-Михайлівської церкви Олексія, який має парафію ще і в Чабелі, в освяченому храмі значно збільшиться кількість віруючих. Але ще чимало треба виконати робіт із благоустрою.
Насамкінець чудового дійства всіх бажаючих частували за святковим столом смачними стравами.
Михайло МАЛАФЕЙ.