Опубліковано СН
Про це в черговий раз поцікавилися члени спостережної ради райдержадміністрації на чолі із заступником голови РДА Інною Наумович, відвідавши Катеринівську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№ 46).
Мета спостерігачів чітка, зрозуміла, але досить складна. Адже вони згідно із розпорядженням голови РДА № 497 від 30 грудня 2012 р. «Про заходи щодо вдосконалення роботи спостережної комісії райдержадміністрації» повинні, зокрема, активізувати громадський контроль за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання, краще сприяти згаданій установі у виправленні та ресоціалізації ув’язнених осіб і створенні належних умов для їх тримання, ширшому залученні до цієї діяльності громадських формувань, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, трудових колективів, окремих громадян. Чекає від комісії конкретних пропозицій, спрямованих органам влади для впровадження в життя, й персонал виправної колонії щодо кращого забезпечення його правового та соціального захисту…
Усім відомий вислів «Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Знаменитому англійському державному діячеві та письменникові, лауреату Нобелівської премії в галузі літератури Уїнстону Черчіллю належать аналогічні слова. Тільки стосуються вони місць позбавлення волі: «Покажіть мені в’язницю, і я скажу, в якій вона державі»…
В якому суспільстві живемо, які в ньому біди, гострі хвороби та неподобства, збочення й ненормальності, яка відбулася деградація моралі й духовних цінностей, як діють норми Конституції про права людей на працю, освіту, медичне обслуговування, житло, гідну старість кожен бачить. І справедливо обурюється. А які цінності тепер на першому плані? Це гроші, збагачення в будь-який спосіб і влада (бо вона, виявляється, найприбутковіша нині сфера діяльності).
Якщо йти за Черчіллем, що в’язниці віддзеркалюють суспільство, його цінності, дотримання прав і свобод громадян, то українському засудженому, звичайно ж, не позаздриш. Хоч, як стверджує Л. Камертон, не буває поганих пивних і хороших в’язниць. Про критичну ситуацію в тюрмах тепер знаємо завдяки гласності, виступам журналістів, повідомленням в Інтернеті, діяльності правозахисних організацій , роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини… Тож нині нікого не здивуєш тим, що у в’язницях часом сидять зовсім невинні співвітчизники, а справжні злочинці продовжують перебувати на відкупленій ними свободі. Або ж суди приймають рішення про ув’язнення громадян не на підставі незаперечних, переконливих фактів і доказів, як це робиться в цивілізованих країнах, а здебільшого на зізнаннях підозрюваних. Котрі так вибивають із них, що нещасні часом не витримують і вмирають у слідчих ізоляторах чи камерах для тимчасово затриманих. Відомі чисельні факти фізичних знущань і тортур і над ув’язненими в місцях позбавлення волі, фінансових махінаціях адміністрацій, зокрема пов’язаних із харчуванням засуджених.
Така, на жаль, правда відкривається суспільству. І слава Богу, що нарешті Президент, підзвітний йому і Парламенту Уряд розпочали довгоочікувану реформу судової системи, пенітенціарної служби, органів прокуратури, МВС й ін. Хочемо жити за європейськими нормами та стандартами. Чи то стосується перебування на волі, чи в неволі. Бо ж, як мовиться, не зарікайся від суми та тюрми.
Що стосується Катеринівської колонії, дотримання тут правил і свобод засуджених, то за 2012 рік прокуратура району виявила порушення щодо своєчасності підготовки матеріалів для розгляду комісією установи. Також встановлено, що тут неналежним чином було організовано застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від покарання, що є порушенням норм чинного законодавства. Якщо торік умовно-достроково звільнили з колонії 72 особи, то це становило лише 18% від тих, до кого формально могла застосуватися ця заохочувальна норма. У І півріччі 2013 року статистика з цього показника поліпшилася удвічі. Це приємно. Але, можливо, і цього не достатньо?
Члени спостережної комісії під час відвідування виправної колонії вирішили детальніше вивчити стан дотримання прав і законних інтересів засуджених щодо їх медико-санітарного забезпечення. Про ситуацію гостям розказав і відповів на запитання виконуючий обов’язки керівника медчастини Олександр Шевченко. Він же та начальник виправної колонії Петро Гомоль провели відповідну екскурсію.
Що порадувало? Усі послуги засудженим, за свідченням адміністрації, надають безкоштовно. Смертельних випадків на день відвідування не було. Тоді як за аналогічний період минулого року померло троє ув’язнених: один – від прогресуючої ВІЛ-інфекції та двоє - від серцево-судинних хвороб. У порівнянні з відповідним періодом минулого року помітно поліпшилося централізоване фінансування на медичні потреби. Так, на придбання медикаментів надійшло майже 98 тис. грн. Що в 6,3 раза більше, аніж було торік. Хоч це тільки на 70% дозволило забезпечити потребу в них хворих. Повністю забезпечена потреба в протитуберкульозних препаратах, дезінфікуючих засобах, одноразових шприцах та ін. В 1,7 раза збільшилося отримання ліків за гуманітарною допомогою. Це препарати для лікування ВІЛ-інфікованих. Відповідає нормі й кількість розгорнутих ліжко-місць.
Які проблеми? Передусім, брак медикаментів. Практично все обладнання медчастини, крім стоматологічного й отриманого для лабораторії діагностики туберкульозу, зношене на 100%. Голова спостережної комісії Інна Наумович пообіцяла звернутися у відповідні установи, до благодійників і меценатів аби допомогли виправити ситуацію, на перших порах придбати портативний кардіограф. Тоді можна буде краще організовувати діагностику захворювань, немедикаментозне лікування тощо.
За статистикою, щомісяця на амбулаторний прийом приходить дві третини складу колонії. А під диспансерним наглядом перебуває фактично кожен другий ув’язнений. Серед них 63 ВІЛ-інфікованих, 162 перехворілих туберкульозом, 42 з ішемічною хворобою серця, 56 – хронічним гепатитом і холециститом. Психічнохворих і схильних до суїциду в колонії 26. На обліку перебуває також 29 осіб, схильних до вживання алкоголю і 47 наркозалежних. Усі ці й інші відомості – офіційні, подані, як кажуть, однією стороною. Іншої – ув’язнених, хворих – члени комісії поки що не почули. Немає їх звернень, скарг чи пропозицій. Не ознайомлені члени спостережної комісії з матеріалами щорічних анкетних анонімних опитувань засуджених. Поки що в них немає можливостей, як це передбачено чинними нормами законодавства, відвідувати установу покарання без спеціального на те дозволу, процедури попереднього узгодження з керівництвом установи тощо. Та ці недоліки, гадаю, можна усунути без проблем. Тоді й вивчення того чи іншого стану справ буде повнішим і об’єктивнішим.
Варто зазначити, що програма виїзного засідання комісії була досить насиченою та корисною для обох сторін. Так, члени комісії розглянули представлення керівництва колонії щодо погодження на умовно-дострокове звільнення 9 осіб і підтримали адміністрацію в їх клопотанні про заміну для інших 9 засуджених невідбулої частини покарання більш м’яким у вигляді обмеження волі. А також погодили переведення до дільниці соціальної реабілітації 6 осіб, хто став на шлях виправлення.
Члени спостережної комісії розглянули матеріали футбольного клубу «Мрія» та райради Організації ветеранів України щодо здійснення ними громадського контролю за умовно-достроково звільненими впродовж невідбулої частини покарання та надання ним допомоги в соціальній адаптації. А ще була зустріч із засудженими, які будуть звільнятися до кінця року. Заступники директора районного центру зайнятості населення Тетяна Дударик і начальника управління праці та соціального захисту населення РДА Валентина Дриганець ознайомили присутніх із перспективами їх соціальної адаптації та можливостями працевлаштуватися в районі, відповіли на запитання та дали необхідні консультації.
Нотатки підготував
Георгій АЛЕКСАНДРОВИЧ,
вільний журналіст, президент районної громадської організації «Наше місто», член спостережної комісії РДА.