Опубліковано СН
Багато талановитих людей живе в нас на Сарненщині.
Когось Бог наділив даром художника, хтось покликаний займатися музикою, іншому дано тонке відчуття природи, уміння творити шедеври мистецтва. У долі Едуарда Андрикевича Бог об’єднав кілька талантів.
Хлопець народився в селі Смородськ Дубровицького району. Коли йому було 3 роки, батьки переїхали в місто Сарни. Тут зростав різнобічно розвинутою дитиною. З дитячих років любив малювати. На чистому аркуші з’являлись чудові картини поліської природи, натюрморти, пізніше - портрети близьких йому людей.
Навчався в тодішній Сарненській загальноосвітній школі № 5 і дитячій музичній школі по класу баяна. Його полонив чарівний світ звуків музики. Згодом опанував гітару, клавішні інструменти. Закінчивши Дубнівське культосвітнє училище, молодий спеціаліст приїхав працювати в заклад культури села Костянтинівка. Широке сільське роздолля, краса навколишньої природи та кохана дівчина з іменем улюбленої квітки Лілія полонили серце й душу хлопця, і він залишився тут назавжди. Понад сімнадцять років Едуард Васильович керував сільським Будинком культури. Його знають і поважають у селі за скромність і працелюбність, відповідальність і спокійну вдачу.
У вільний час захоплювався малюванням, віддаючи перевагу пейзажам і художньому писанню ікон. Умів відчувати дерево, і різець став його найпершим другом у здійсненні задумів і створенні майбутніх шедеврів. Самостійно освоївши художню обробку деревини, удосконалював майстерність. Митець вдало поєднує талант художника і різьбяра по дереву.
Витвори рук Едуарда Андрикевича вражають високою майстерністю, оригінальністю, витонченістю техніки, власним творчим підходом. Дерев’яні скульптури оленя, косулі, гнома, композиції грибів радують зір на територіях Костянтинівського лісництва, Сарненського держлісгоспу. П’ять образів, написаних самодіяльним художником, прикрашають місцевий православний храм Святого Юрія, а ікона преп. Серафима Саровського - Свято-Троїцьку церкву міста Сарни. Багато картин і виробів подарував майстер рідним і друзям з Рівного, Харкова, Києва, Крима, Польщі, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки. Твори митця неодноразово виставляли на сільських, районних, обласних виставках вжитково-декоративного мистецтва і були високо оцінені знавцями.
Свій талант, уміння Едуард Васильович охоче передає дітям. Син Дмитро отримав професію майстра будівельної справи в Сарненському ВПУ-22. Під керівництвом батька опанував баян та клавішні інструменти, гарно співає. Донька Анна – педагог, навчає дітей прекрасному мистецтву хореографії. Охоче проводить час з пензлем у руці, радіє створенню своєрідних художніх образів, захоплюється лірикою.
Нові ідеї творчості Едуард Андрикевич черпає в спілкуванні з природою. Любить усамітнитись з вудочкою на березі ставка або насолоджуватись таємничістю лісу в пошуках грибів чи робочого матеріалу. Тут серце наповнюється відчуттям прекрасного, народжуються задуми, які згодом захоплюють глядачів своєю оригінальністю, індивідуальністю, простотою, виразністю та неповторністю.
Зоя ФЕДОРЧУК.