Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Районна акція «Мистецтво одного села» триває. І минулого тижня в історико-етнографічний музей завітали аматори художньої самодіяльності та майстри декоративно-вжиткового мистецтва Клесівського селищного культурно-дозвіллєвого комплексу «Граніт».
Поціновувачів прекрасного в музейній світлиці привітав селищний голова Віктор Буйний: «Сьогодні зустрінетесь не просто з милими, доброзичливими людьми-клесівцями, а познайомитесь з їхньою неповторною цікавою історією, шедеврами старовини та сучасності, мудрою порадою, рідною українською піснею». Ведуча дійства Тетяна Юрцевіч запросила до вітального слова заступників голів РДА Інну Наумович та районної ради Валентина Цупріяна, керуючого справами міськвиконкому Віктора Бахна. Інна Вікторівна сказала, що сарненці вже мали змогу познайомитися з клесівськими аматорами сцени, а нині – з творами мистецтва з великої букви. «Буваючи на подібних виставках, - підсумувала Інна Наумович, - бачу, що поліська скриня талантів є безкінечною. Так як з однієї краплинки створюється джерело, а згодом – річка й море, так з історії одного поліського села створюється історія рідного краю». Подякувала клесівцям за творчу працю, в якій поєднується минуле, сьогодення й майбутнє, і якою виховуємо почуття прекрасного.
Валентин Цупріян у своєму виступі торкнувся духовних запитів особистості, і тому, наголосив, учасниками таких акцій є діти, щоб навчити їх бачити, розуміти й любити прекрасне. Якраз на це й спрямоване «Мистецтво одного села», багате експозиціями. Вони підтверджують: селище Клесів і його громада розвиваються». Валентин Станіславович низько вклонився старшому поколінню, яке передає свої навички молодому.
Віктор Бахно підтвердив, що місто завжди раде гостям. І зустріч в ошатних залах музейного закладу, що отримав у нинішньому році відзнаку міського голови, є тому свідченням. «Такі форми роботи з ініціативи голови РДА та підтримки відділу культури й туризму дають можливість удосконалювати таланти жителів територіальних громад. Маючи можливість побувати в бурштиновій столиці Європи, Гданську, спілкуючись з поляками, переконались, що знають вони про Україну, завдячуючи Сарненщині, Клесову, де бурштин – один з найкращих у Європі».
Усі виступаючі побажали долі славної, здійснених задумів, витворів неперевершених. А за вагомий внесок у збереження, відродження та популяризацію автентичних традицій, звичаїв, обрядів, аматорського мистецтва грамотами голів РДА та районної ради нагородили селищного голову Віктора Буйного, майстрів декоративно-вжиткового мистецтва маму і сина Надію та Олексія Карпелюків, Олега Круглика, Марію Смицьку, Віру Коваль, Анну Головач і Василя Кухновця. З умільцями та їх роботами ознайомила вчитель Клесівської ЗОШ І-ІІ ступенів Ірина Кукуман. Так, Олег Круглик народився в Глушиці, але переїхав з батьками в селище Клесів, де зараз живе. Ще з дитинства його цікавили роботи з дерева. А наставником у цій справі, який прищепив юнаку любов до прекрасного і навчив різьбі, став шкільний учитель Анатолій Ячук. Згодом Олег Олексійович удосконалив свою техніку, самотужки вивчаючи спеціальну літературу. Роботи Олега характеризуються використанням елементів природи. Це і птахи, і рослини, присутня також мисливська тематика. На жаль, нині майстер мало займається улюбленою справою через професійну хворобу, але талант його – неперевершений.
Хоча наймолодшому учаснику виставки Олексію Карпелюку всього 14, він упевнено може називати себе майстром з бісероплетіння. Досить лише поглянути на його роботи. Навчився чудового мистецтва три роки тому у своєї мами і не збирається зупинятися на досягнутому. Мама Надія, завідуюча публічно-шкільною бібліотекою, встигає не лише наводити лад у світі книг, а й керує гуртком «Золота голка». Вправна майстриня, матуся трьох дітей і просто чарівна жінка представила вишивку стрічками, мистецтву якої навчилася сама. Привабили і роботи вишивальниць Анни Головач і Віри Коваль. Анна Іллівна і в 62 не полишає улюблену справу. Багато робіт подарувала Успенській церкві. Так як і Віра Власівна,72-річна майстриня, жителька Пугача, вправно мережить рушники червоними і чорними нитками.
Милували око вишивки бісером Марії Смицької і вироби з дерева майстра Петра Кухновця, вишивки Ніни Цимбаліст, вироби з дерева й соломи Володимира Возного, портрет Тараса Шевченка, картина й чеканки Василя Малаша. Певне місце на виставці зайняли 22 грамоти та 11 кубків шахово-шашкового клубу «Біла тура». Серед них 2 – за ІІІ місце у відкритому кубку області з шашок, за ІІ – Дубровицького і кубок Володимирецького районів з шахів нинішнього року.
Не обійшлося на гостинах і без виступу вокального жіночого ансамблю Клесівського сільського клубу під керівництвом Поліни Шмотьєвої. Швидко пісня співається та повільно пишеться. Так як історія пишеться роками, десятиліттями доповнюється, переказується. Запросили полинути у вистраждану, оспівану, збережену історію завідувачки публічно-шкільних бібліотек сіл Клесів і Пугач Надія Карпелюк та Валентина Карлюк, бібліотекар масової бібліотеки для дорослих селища Клесів Наталія Долід.
Якщо про сьогодення селища сказати коротко, то це промисловий центр, де працюють три щебеневі заводи, держлісгосп, підприємства з обробки деревини, ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей, поліклініка, лікарня, Будинок культури, музична школа, три дитячі садки, бібліотеки, ощадний банк, філії банків «Аваль» і «ПриватБанк», Петропавловська церква, молитовний будинок. Понад 5 тисяч жителів – в основному люди робітничих професій, вчителі, лікарі. Серед них людина тяжкої та драматичної долі, тонкий лірик, поет-самородок Володимир Громов. Знаний далеко за межами області, майстер ландшафтної архітектури, автор клесівського дендропарку і майстер «золоті руки» Олексій Ворон.
Дерев’яну церкву Клесова, яка стоїть уже понад 200 років, вважають одним із див світу. У кінці ХХ століття її було зареєстровано як архітектурну пам’ятку і взято під охорону держави. У 1902 за 4 кілометри від села збудували залізницю Київ-Сарни-Ковель, а в 1909-ому – почали розробки граніту.
Віднедавна село Пугач стало відомим в усій Україні, завдячуючи, як уже повідомляли «Сарненські новини», натуральній гранітній бруківці, яку Укрзалізниця використовує для переобладнання залізничних вокзалів. Приваблює туристів і науковців своєю унікальністю озеро Сомино. А село – велика і дружна родина.
Клесівці – не лише трудівники, майстри, співаки й спортсмени. Вони ще й гарні кулінари. Тож на завершення свята господині Олена Опалько та Поліна Шмотьєва сказавши: «Солов’їними словами ситий не будеш», запросили присутніх на смачні паляниці.
Марія КУЗЬМИЧ.