Не тільки словами, а й справами

підтримує мешканців Сарненщини народний депутат України Микола ШЕРШУН

Черпати сили з рідного Полісся,
У праці плідній на своїй землі.
Руками власними здобути щастя
В пошані та у вдячності людській.
Плідно для рідного поліського краю, для людей, які живуть у нім, упродовж десятиліть працює Микола ШЕРШУН. А це і є щастя – відчуття власної вагомості в суспільстві. Найголовніше – вміти віддавати всі свої сили, тепло душі й небайдужого серця людям. Відданість роботі задля суспільних потреб – найгуманніше покликання. І так сталося, що юнак з багатодітної родини від робітничих професій дійшов до найвищих управлінських посад. Виробничий гарт пройшов у лісовому господарстві - від слюсаря до керівника галузі. А суспільно-політичну активність зумовила доброзичлива вдача Миколи Харитоновича, бо не може спокійно пройти мимо чиєїсь біди.
Так і взаємозв’язок із жителями Сарненщини базується на численних уболіваннях за вирішення потреб територіальних громад і соціальної сфери. Знайомство Миколи Шершуна з районом розпочалось із лісових господарств, коли очолив об’єднання «Рівнеліс» у 1998 році. Бо ж працівники мали такі ж проблеми, як їх односельці, спільні для населених пунктів. І вже тоді, за сприяння керівника обласного лісоуправління, надавали допомоги бюджетним установам, храмам, малозабезпеченим громадянам. А під час депутатської діяльності з 2002-го зачастив Микола Шершун на Сарненщину та виконав тисячі доручень і прохань своїх виборців, адже пройшов у Верховну Раду від округу № 157 з центром у місті Сарни. Лише за 4 роки каденції IV скликання (2002-2004 рр.) на його ім’я надійшло 4781 звернення від жителів, громадських організацій і трудових колективів району, жодне з яких не залишив без уваги. Задля задоволення викладених у них прохань, депутат здійснив 708 запитів до різних інстанцій, надав адресної матеріальної допомоги на суму 232 тисячі гривень. Та найбільше зусиль у ті роки направляли на газифікацію, якої населення поліської глибинки, забрудненої Чорнобилем, особливо потребувало.
У той період район очолював Олександр Юркевич. Його спогади особливо яскраво відображають взаємодію місцевої влади, громадських об’єднань, жителів Сарненщини з народним депутатом. Бо то був час надзвичайної скрути, заборгованих зарплат, взаємозаліків. Працювали пліч-о-пліч, спільно проводили прийоми громадян, старалися зарадити найнагальнішим потребам поліських родин, яким не під силу було оплачувати навчання дітей, лікування, знайти роботу за фахом, чи просто «вибити» свої законні чорнобильські виплати й допомоги, або ж обігріти оселю…
Що ж до життєпису Сарненщини за останні роки, то необхідно пригадати, що Микола Шершун – один із достойників, які здобули визнання громадського рейтингу «Гордість Сарненщини», й надалі вболіває за жителів рідного Полісся. Як суб’єкт права законодавчої ініціативи, за термін каденцій IV та VI скликань Верховної Ради, подав на розгляд понад 80 законопроектів, три десятки з яких вже стали чинними актами. А з 296 поправок до законів, за його пропозиціями, враховано 276. Ці цифри відносять Миколу Харитоновича до числа найактивніших депутатів щодо законотворчої діяльності.
Права й обов’язки законодавчих ініціатив Микола Шершун втілює в більшості у сфері захисту інтересів громадян, які проживають на територіях, що зазнали радіаційного забруднення. З позиції заступника голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи дієво долучається до природоохоронної діяльності. З його ініціативи одне з виїзних засідань комітету проходило на території Сарненщини, поблизу селища Клесів, коли на порядку денному стояло питання щодо видобутку й переробки бурштину-серцю у Прип’ятському бурштиноносному басейні, що потребує врегулювання на законодавчому рівні. Адже вже десятки років неконтрольовано й незаконно місцеві старателі видобувають сонячний камінь, поклади якого є унікальною ознакою Поліського краю, та водночас - об’єктом надзвичайної тривоги, бо перетворюють у пустки великі території, коли окремі особи збагачуються, а держава зазнає збитків.
Микола Шершун - автор або співавтор законів, що стосуються лісових ресурсів, мисливського господарства та полювання, охорони, використання й відтворення тваринного світу, державної реєстрації договорів оренди землі, енергозабезпечення, функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, утилізації відходів, захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, видобутку бурштину, умов здобуття вищої освіти. Ініціював парламентські слухання, під час яких увагу акцентували на проблемах територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Цікаво, що порівняно новою складовою діяльності депутата стало входження до постійної делегації з України до Парламентської Асамблеї Ради Європи. Під час сесій ПАРЄ, у Страсбурзі, працює в комітеті охорони довкілля, сільського господарства, місцевих та регіональних справ, а також бере активну участь у обговоренні питань, пов’язаних із захистом прав людини.
Микола Шершун закінчив Львівський лісотехнічний інститут, має науковий ступінь кандидата економічних наук, звання Заслужений працівник сільського господарства та нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Також - член-кореспондент Академії екологічних наук України. А ще в громадській діяльності не зраджує професії лісівника – очолює Рівненську обласну організацію Товариства лісівників України.
Поміж заклопотаністю в багатогранній діяльності на відповідальних посадах у Миколи Шершуна небагато часу залишається для особистого життя, сім’ї. Але завжди поруч дружина Галина Феодосіївна, з якою виростили сина Сергія, доньок Оксану та Ольгу й виховують уже шестеро онуків.
Всі відомості, що стосуються життя й діяльності Миколи Шершуна, переконують: він – людина далекоглядна з державницьким мисленням і доброзичливою позицією щодо перебігу суспільних процесів. Звичайно, серед читачів знайдуться скептики, мовляв, написано на догоду високопосадовцю. Та, беззаперечно, кожен факт, наведений у цих рядках, звірений з реаліями, всі слова та відгуки мовлені від душі.
Віра ШАШУК.