Back to top

Рятівна місія Олександра Міська

P4213838.jpg

Фото Василя СОСЮКА.

З року в рік 26 квітня, коли буяє весна, а пташки радують милозвучним щебетом, в Україні відзначають роковини найстрашнішої техногенної катастрофи людства - аварії на Чорнобильській АЕС. 22 роки відділяють нас від того дня, коли під час експерименту на 4 енергоблоці з ладу вийшов реактор, що й призвело до вибуху та пожежі. З тривогою та болем згадують цей весняний день ліквідатори наслідків аварії, яких у районі понад 300. У їх числі й Олександр Місько. Він навчався на ІІ курсі Київської вищої школи МВС СРСР, коли трапилось лихо, що принесло тяжкі екологічні наслідки.

- Пізно ввечері отримали наказ виїжджати в м. Прип'ять для забезпечення громадського порядку й організованої евакуації населення, - розповідає Олександр. - О сьомій ранку прибули в місто, де вже налічувалось майже півтисячі автобусів. Упродовж трьох днів вивозили людей з небезпечної зони. Усі, хто мав власний транспорт, залишали Прип'ять ще в першу ніч. Працювали організовано, без паніки. Оглядали помешкання, а де не було людей, опломбовували їх, бо серед громадян були й любителі легкої наживи.

Гнітило парубка те, що люди залишали в домівках усе, що надбали впродовж життя. Брали з собою лише найцінніше. Либонь, думали, що повернуться додому. Харчувались ліквідатори сухим пайком, продукти купували за власні кошти в місцевих закладах торгівлі. За весь час, що провели в радіаційній зоні, жодного разу не милися і майже не спали, бо не мали на це часу. У ніч на 30 квітня Олександр Місько з колегами прибули у Київ на парад, де також забезпечували громадський порядок. У Чорнобиль не повернулись, бо на їх зміну поїхали бригади з інших регіонів.

Виконавши громадянський обов'язок, продовжив навчання в школі міліції. Здобувши професію повернувся в Сарни й працевлаштувався слідчим у райвідділ міліції, де раніше, по закінченні Кишинівської спеціалізованої школи трудився уповноваженим карного розшуку. Свого часу керував службою дільничних інспекторів району. З цієї посади й пішов на заслужений відпочинок.

Хоч і народився Олександр Місько на Дубровиччині, Сарни стало для нього рідним містом. Тут одружився, виростив двох синів-соколів. Старший Роман працює помічником санітарного лікаря в райсанепідемстанції, молодший Андрій здобуває середню освіту. Дружина Тетяна Гнатівна трудиться в дошкільному навчальному закладі № 6.

Охоче розповів ліквідатор про дитинство. Зростав у багатодітній сім'ї, серед семи дітей був найстарший. Через нестатки батьки відправили на навчання в Тучинську школу-інтернат. Будучи семикласником, довідався про трагічну загибель батька, тому відповідальність за молодших братів і сестер лягла на плечі юнака. По всякому було в ті часи, але зумів вистояти. Не забуває Олександр і дні, проведені в Чорнобилі. Та хіба забудеш коли про це щодня нагадують хвороби.

Ще на почату 90-х років його здоров'я помітно погіршилося. Лікарі наголошували, що це пов'язано з тим, що перебував у забрудненій радіонуклідами зоні. Чоловік і не суперечить, бо пам'ятає, що виконували обов'язок без захисних костюмів. Утім, як би там не було, не втрачає надії на краще. Хоч і перебуває на заслуженому відпочинку, веде активний спосіб життя, має низку захоплень. З грудня минулого року працює радником голови профспілки атестованих працівників міліції України із захисту соціальних прав та гарантій працюючих міліціонерів і пенсіонерів МВС у північних районах Рівненської області. Допомагає людям з дитинства і вірить, що зроблене ним повернеться сторицею.

Схожі матеріали

Працювати журналістом цікаво, але нелегко. Бо ця професія потребує відданості та неабияких знань. Завідувач відділом інформаційних передач районного...
Держава потребує освічених, кваліфікованих працівників, свідомо мислячих громадян. Покоління нової генерації виховує Сарненський економіко-правовий...
До ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986-му та наступних роках залучали сотні тисяч робітників з України й інших республік тодішнього...
22 роки - багато це чи мало? Якщо рахувати від тої страшної ночі 26 квітня 1986 року, то дуже багато. Адже за час, що минув, у світі відбулися великі...
Україна має давні історичні витоки ідеї демократизації. Якщо згадати часи Київської Русі, коли на віче укладалися договори між князем і народом,...