Мелодії та мрії Максима Богута

Він виріс за кулісами сцени, нині щорічно дарує землякам чудову музику, віртуозно граючи на фортепіано, вчиться у Львівській академії імені М. Лисенка, є наймолодшою гордістю Сарненщини та мріє досягти світових вершин виконавського мистецтва.

Хто ж цей юнак, який приємно здивував блискучим виступом еліту краю і сотні глядачів у залі на підбитті першого громадсько-політичного рейтингу "Гордість Сарненщини"? Максим Богут - єдиний піаніст із району й усієї Рівненщини, який здобуває вищу освіту у Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка, став переможцем цього рейтингу в номінації "Молодіжна політика". Отримуючи нагороду, висловив щиру вдячність організаторам заходу й особливо своїм батькам. Потім був концерт, під час якого Максим з натхненням і великою майстерністю виконав чарівний класичний твір. Усю гаму людських почуттів передавав слухачам у мелодіях. Здавалося, що клавіші фортепіано під пальцями піаніста співали. Присутні стали свідками й учасниками феєричного злету живого, справжнього музичного мистецтва.

Любов до музики в родині Богутів передавалась із покоління в покоління. Мама Максима, викладач Сарненської музичної школи Марія Прокопівна, згадує, що її батько, його четверо братів чудово грали на струнних, ударних інструментах, славились цим на всю округу. Тож, коли Максиму виповнилось п'ять років, купив фортепіано, бо надто хотів, щоб син неодмінно став музикантом. А мама брала з собою малюка на концерти. Поки виступала Максимко чекав за кулісами. Тож вчитись грати на інструменті почав одночасно зі шкільними заняттями. За перший рік успішно пройшов програму кількох класів музичної школи. І потім, здобуваючи освіту в класі Валентини Петренко, досвідченого педагога та самобутньої поетеси, хлопця незмінно відзначали як у навчанні, так і на учнівських конкурсах, концертах.

У родині пам'ятають зокрема успіх юного піаніста на обласному фестивалі-звіті району, що проходив у Березному, конкурсі юних піаністів у місті Лунінець (Білорусь). Важливо, що Максим змалку не боявся сцени, вмів концентрувати увагу на грі та прагнув усім єством виступити якнайкраще. У 2000 році закінчив школу та вступив у Рівненське музучилище. Там вчився в класі глибокого знавця музики Наталії Гавронської. У музичних шоу "Нові імена", що проходили в Рівному, Максим Богут теж виступав з великим успіхом. На випускному курсі училища земляк здобув блискучу перемогу на Всеукраїнському конкурсі молодих виконавців "Шоу "Західний регіон-2004" у старшій віковій категорії в номінації "Інструментальне виконавство". Йому запропонували без вступних екзаменів вступити в інститут культури РДГУ з наданням стипендії. Але Максим вирішив навчатись у Львівській музичній академії імені Лисенка, подав туди документи, його прийняли. У Сарнах на канікулах писав музику для реп-групи "Клан Када", в її складі виступав на хіп-хоп фестивалях і був визнаним найкращим бітмейкером Рівненщини. У вересні 2006 року реп-група з Сарн на Всеукраїнському фестивалі "Червона рута" потрапила в трійку кращих колективів у номінації "Сучасна танцювальна музика". Дві музичні композиції Клан Када ввійшли у Всеукраїнську збірку хіп-хоп виконавців.

Відтак юнак прагнув досконало оволодіти мистецтвом фортепіанної гри, багато часу щодня грав на інструменті, неодноразово брав участь у конкурсах всеукраїнського та міжнародного рівнів. Так, у 2006 році вперше виступив на VІІ Міжнародному конкурсі "Срібний дзвін" у Києві, де грав твори Ф. Ліста, Д. Паганіні. У столиці влітку навчався в майстер-класах відомих музикантів з Англії, Угорщини й інших європейських країн. Згодом Максиму вдалося поїхати вдосконалювати майстерність у Німеччину, в Дрезденську консерваторію. Підсумковим іспитом навчання став годинний концерт. Наш земляк зіграв "Пісню без слів" Миколи Лисенка, що викликало овацію присутніх і журі. Професор консерваторії Енріко Граф, один із вчителів Максима в Німеччині, запропонував йому навчатись у кращих митців місцевого музичного вузу. Однак за навчання треба платити чималі кошти, хоч за німецькими мірками це недорого - тисячу євро. Коли ж юнак відповів, що не має можливості дістати такі кошти, до того ж і на проживання за кордоном треба чимала сума, то пан Енріко щиро дивувався: "У тебе ж є батьки з вищою освітою, працюють обоє - невже заробляють мало?..". Ніяково було пояснювати, які скромні статки освічених людей в Україні.

Однак Максим Богут за декілька місяців занять у Дрездені багато навчився, побачив пам'ятні місця старовинного європейського міста. Німецькі композитори світової слави стали йому зрозуміліші та ближчі по духу. І мрія досягти найвищих вершин виконавської майстерності ще більше захопила юнака.

Де б не був Максим Богут, але завжди відгукувався на запрошення земляків-сарненців виступити з концертом на честь великих свят. Щорічно на День Незалежності України він радує своєю віртуозною грою в художній частині урочистостей. Минулого року юнак виступив дуетом зі скрипачкою Оленою Соколовською, теж уродженкою Сарн, випускницею Київської консерваторії, яка нині живе та працює в Португалії. За кордоном, у Європі знають і шанують талановитих українських музикантів, всіляко сприяють їх творчості. 2007-й рік був пам'ятним для Максима й концертом у Львівській опері землячки Наталії Ковальової, примадонни Дюсельдорфської опери в Німеччині. Тож мрія бути на рівні з кращими закордонними музикантами може здійснитися, якщо обдарованому юнаку допоможуть вдосконалюватися в кращій європейській консерваторії. Тільки хто це зробить, хто дасть підтримку, дорогу розвитку таланту?