5-й Новий рік у пологовому відділенні

зустріла медична сестра дитячої палати Тетяна Потапович

І не шкодує про це. Адже є однією з тих, хто бере участь у великому таїнстві – появі нового життя. І коли на світ з’являється дитя, природними є переживання, стурбованість батьків, страх за новонародженого. Не¬обхідно тактовно й переконливо пояснити їм, що їхня тривога при спілкуванні з дитиною може вплинути на неї негативно. Нелегко буває досягнути взаєморозуміння з тими, хто неспроможний критично оцінити реальні факти й дуже емоційно реагує на захворювання, особливо первістка. У таких випад¬ках медична сестра повинна виявити терпіння, витримку та вміння переконувати. Чому важливо берегти новонародженого від інфекцій? Бо його опірність слабка, оскільки від матері часто передаються лише ті антитіла, які проходять через плаценту. Концентрація ж власних невисока, і малюк починає виробляти їх повільно, у міру зіткнення з органічним довкіллям. Тому зараження стає для нього великою загрозою. Інфікування, встановлене в перший тиждень життя, часто є наслідком того, що виникло до пологів. У новонародженого воно носить загальний характер. Тому його необхідно берегти від хворих, в перші тижні обмежувати контакт з великою кількістю людей і строго дотримувати правил гігієни. Годування грудьми зменшує ризик зараження, оскільки з молоком матері передаються захисні антитіла.
Тетяна Іванівна знає, також і з особистого досвіду, одне з найпоширеніших питань, яке ставлять вагітним жінкам: «Кого Ви чекаєте?» або «Кого Ви більше хочете?». У деяких майбутніх батьків, звичайно, є особливі бажання. Наприклад, чоловіки мріють про спадкоємця і, відповідно, продовження роду. Жінка хоче красуню-доньку, якій можна плести кіски, зав'язувати стрічки, одягати, як лялечку... Незважаючи на те, що найголовніше для мами й тата - це народження здорового малюка, все-таки трапляються в житті такі ситуації, коли питання щодо статі майбутньої дитини аж до самого народження не дає їм спокою.
Коли дивлюсь новини по телебаченню, то, чесно кажучи, часто вражає ТСН. Скажімо, «...у Лос-Анджелесі (США) лікарям вдалося врятувати найменшу дівчинку у світі, яка при народженні важила всього 270 грамів. За життя Мелінди лікарі боролися чотири місяці, зараз вона зміцніла, підросла і готова з матусею нарешті вирушити додому». За 5 років під час чергування Тетяни в новорічну ніч траплялися різні випадки. Бувало, новонароджені з’являлись на світ за 2 хвилини до півночі чи 10 після неї. Або, на жаль, рівно опівночі в майбутньої мами відкривалася кровотеча чи було необхідним хірургічне втручання лікаря (кесарів розтин). Пам’ятаєте, як колись чоловік приходив під вікна пологового будинку й голосно кричав, запитуючи, хто народився? Тепер про цей факт можна згадати, переглядаючи старі фільми. У пологових будинках навіть партнерські пологи перестали бути чимось унікальним. Якщо ще років 10 тому таке могло відбутися за дуже великою домовленістю або знайомством, то зараз багато подружніх пар, спільно виношуючи маля впродовж 9 місяців, і ґрунтовно теоретично підготувавшись приходять разом на пологи. Хтось скаже, що це данина моді, американські штучки. Інший вважає, що чоловікові в пологовій залі нема чого робити, бо це – суто жіноча справа. Але є й чимало прихильників нововведення. А якщо серйозно розмірковувати про те, чого насправді потребує жінка, яка народжує, то стане зрозуміло, хто й навіщо їй потрібний у такі хвилини. Тим «хто» може бути і мама. Сьогодні незаперечним є той факт, що щасливий кінець пологів безпосередньо залежить від психологічного комфорту породіллі. Він з’являється у відповідній обстановці й оточенні. Абсолютно природно, що людина, яка взагалі вперше потрапила в лікарню, та ще й з такого інтимного приводу, як пологи, буде відчувати дискомфорт, якщо не сказати страх. Незважаючи на те, що в пологовому відділенні КЗ «Сарненська центральна районна лікарня» Тетяна Потапович працює вже 25 років, сама пережила його немало, коли донька Віта подарувала їй з чоловіком Іваном онука. Вона закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, за фахом учитель. Вищу освіту і фах фінанси підприємств здобув і син Ярослав (Міжнародний економіко–гуманітарний університет імені Дем’янчука). Зараз служить за контрактом у Сарненській військовій частині А-0153. Сама ж Тетяна навчалась у Рівненському медичному училищі. Після його закінчення набувала практичного досвіду спочатку в дитячому, згодом гінекологічному, а тепер - пологовому відділенні. Санітаркою тут працює її молодша сестра Алла. Зі старшою, Вірою, бачиться рідко. Після школи вона поїхала у Сіверськодонецьк, де освоїла професію кондитера. Там вийшла заміж і залишилась. Тож можна здогадатись тепер, що Тетяна, яка виросла в багатодітній родині і сама є матір’ю, добре розуміє інших жінок. На запитання, як харчуватися мамі, що годує, відповідає однозначно: повноцінно й різноманітно. «Чому ж багато з них обмежують себе у всьому? – запитала Тетяну Іванівну. – Їдять гречку, зварену на воді! Огірки їм не можна, помідори також, від фруктів - алергія, у хлібі глютен, у молоці - лактоза, від риби молоко матиме присмак. Але в той же час...». «Гречка - найстрашніший алерген», - авторитетно заявила одна сувора бабуся, коли їй запропонували хоч зрідка заміняти цим безневинним продуктом варену картоплю, якою її бідолаха-невістка харчувалася півтора місяця. Якщо об'єднати переліки небажаних продуктів, які категорично забороняють собі молоді мами, в один список, до нього увійде абсолютно все! Туди ж можна приєднати рекомендації патронажної медсестри та дільничного педіатра. Але часто медичні працівники діляться своїм особистим досвідом, стверджуючи, що можна все потроху, аби тільки продукти були екологічно чистими.
Крихітка на долонях... Натруджені руки тримають тендітне тремтливе новонароджене життя. Таке маленьке й беззахисне. У теплих долонях йому затишно й надійно, мов у лоні мами. Це - сюжет фотороботи, яка є своєрідним символом діяльності всієї неонатальної служби. А ще - покликанням Тетяни Потапович й усіх, хто присвятив своє життя наданню медичної допомоги тим, хто тільки-но прийшов у цей світ. А в новорічну ніч у пологовому відділенні КЗ «Сарненська ЦРЛ» о 7-ій годині 55 хвилин народилась дівчинка вагою 4 кілограми 300 грамів. У мами, Олени Шерстюк із селища Клесів, це другі пологи. Тож нехай і родина, і мама будуть здорові й щасливі.
Марія КУЗЬМИЧ.