Опубліковано Петро Катеринич
Вона ще зовсім юна, одначе надзвичайно талановита та енергійна. Ця дівчина неодноразово стає кращою в численних олімпіадах, конкурсах і турнірах. Але хіба це головне?
Нині добро та щирість стали цінувати менше, аніж розум. Проте все повинно гармоніювати. У цьому переконана й молодий еколог Ілона ПУПКО, котра стала лідером за результатами обласного етапу Всеукраїнської екологічної олімпіади серед 11-класників. Минулого року юнка мала «срібло». Натхненне прагнення досягти вершин і мудрі поради наставників допомагають дівчині впевнено й гідно крокувати життям. Про екологічні проблеми сучасності з погляду молодого експерта, а також життя юне, яскраве та «крилате», – читайте в розмові з обдарованою сучасницею.
- Ілоно, нещодавно ти здобула перемогу в обласній олімпіаді з екології серед 11-класників. Це, звісно, було нелегко. Знаю, що береш участь у подібних проектах не вперше. Розкажи, що стало стимулом до перемоги?
- Стимулом до перемоги стали слова мами про те, що велика роль у житті людини належить участі в різних конкурсах, але особливе значення має саме перемога, яка приносить не лише радість, але й моральне задоволення. Адже коли досягаєш мети – здійснюєш мрію, виправдовуєш покладені на тебе надії. Головне – вірити і боротися… за успіх, бо доля кожного з нас у власних руках.
- Про що твій науковий проект?
- Науковий проект має дуже актуальний на сьогодні зміст. На початку ХХІ століття гуманістичні тенденції стали домінуючими в різних сферах діяльності людства. Все більшу увагу громадськості, спеціалістів різних профілів і вчених почала привертати проблема здоров’я у зв’язку з погіршенням стану довкілля та негативним впливом на нього багатьох чинників. Тож темою наукового проекту є вплив забруднення навколишнього середовища на здоров'я населення Сарненського району. Праця над масштабною роботою тривала чимало часу, оскільки збір інформації, її перевірка, актуалізація концепції та створення екологічного проекту, який би міг не лише розповісти про проблеми, а й дати раціональні поради щодо їх усунення, – справа копітка.
- Хто підтримав тебе у починаннях, допоміг реалізуватися?
- Звісно, Світлана Тітечко - мій науковий керівник, заслужений учитель України, найкращий класний керівник, найрідніша тітка, мій гуру (усміхається), порадник та просто гідний приклад для наслідування.
- Незабаром братимеш участь у тренувально-відбіркових зборах (підготовці) до Всеукраїнського етапу екологічної олімпіади. Що відчуваєш, над чим працюєш?
- Відчуваю невичерпну внутрішню насолоду. Працюю над удосконаленням знань в екологічній і біологічній сферах. Адже попереду нелегка місія – захищати честь області.
- Ілоно, як гадаєш, чому Україна в екологічному плані має невисокі рейтинги порівняно з іншими європейськими країнами? Що, на думку молодої людини, потрібно покращувати в екологічній сфері?
- Вважаю, що першим кроком повинно бути поліпшення власне екологічної культури кожного з нас, адже саме антропогенний вплив на довкілля несе згубну й незворотну дію. Ми повинні усвідомлювати, що кожен з нас може зробити свій внесок у покращання розвитку екологічної сфери, її розвиток і майбутнє процвітання.
- Чи маєш якісь плани на майбутнє, пов’язані з екологією чи подібного плану тематикою?
- Так, маю. Планую навчатись на факультеті екології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
- Зрозуміло, що 11 клас – дуже відповідальний. Перед тобою скоро постане складний вибір майбутньої професії. Ким бачиш себе в майбутньому?
- Звісно, вибір нелегкий. Але вже практично визначилася. Окрім екологічного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна, планую подавати документи до Львівського національного університету імені Івана Франка, а також до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на економічні факультети.
- Які маєш улюблені заняття?
- Захоплююсь грою в баскетбол і волейбол. Люблю бути активною, тож намагаюся не пропускати жодного цікавого заходу чи конкурсу. Життя насичене та яскраве, треба вміти ним насолоджуватися, ловити кожен момент, кожну мить, щоби було потім про що згадати.
- Ти маєш друзів, котрі тебе підтримують у нелегкі моменти, завжди раді допомогти? Як гадаєш, може дружба тривати десятиліття?
- Звісно, маю. Друзі - це друга сім’я, це ті люди, без яких я просто не уявляю своїх буднів і свят. Без них моє життя було б звичайним існуванням. Вважаю, що з ними дружба не просто може тривати десятиліття, а так дійсно буде, адже друг – не просто порадник, а той, хто пліч-о-пліч крокує разом з тобою життям попри негаразди та бурі, ділить миті радості й насолоди, допомагає і навчає.
- Яка твоя найзаповітніша мрія?
- Досягти в житті особливого успіху, що складається не лише з хорошої роботи та достатку, але й з найкращого чоловіка, діток, гармонії в сім’ї, вірних друзів, котрі стануть опорою в усіх починаннях
- Дякую, Ілоно, за бесіду. Життєвих гараздів тобі та нових перемог!