Опубліковано СН
Автор фото Едуард Колядич.
У час, коли в країні проходить Євро-2012, у Рівному нещодавно відбулася також неординарна подія – виставка сарненського фотохудожника Василя Сосюка «Краса – усюди».
До слова, триватиме вона до 1 липня. Тож усі бажаючі можуть завітати в галерею Купчинського (приміщення арт-кав’ярні «Сальвадор Далі»). А для іноземних туристів, які туди потраплять, експозиція, на мою думку, створить позитивний імідж Рівненщини. Прикро, як сказала Валентина Захарова, що немає такої виставкової зали при обласній організації Національної спілки журналістів.
Валентина Захарова, менеджер арт-галереї, урочисто відкрила дійство та представила майстра – Василя Сосюка, члена Національної спілки журналістів України, єдиного фотокореспондента в області, що залишився в районній газеті. Одразу передала слово автору, який привітав присутніх на своїй першій персональній, але не першій у творчій біографії презентації. Василь Васильович неодноразово брав участь у колективних фото- й художніх заходах митців Сарненщини.
Не всім читачам відомо, що після демобілізації з армії він влаштувався малярем у районне об’єднання «Сільгоспхімія». Фактично виконував роботу художника-оформлювача. Тоді ж придбав фотоапарат «Смена» та захопився фотографією. У 1995-ому юнаку запропонували посаду фотокореспондента в районному часописі, де працює й донині. Подорожуючи рідним краєм, не лише виконує редакційні завдання. Гарні краєвиди, рослинний і тваринний світ, праця та відпочинок сарненців – в усьому Василь Сосюк знаходить прекрасні моменти, які намагається зберегти у своїх світлинах.
Виступили також голова обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк, в.о. головного редактора районної газети «Сарненські новини» Світлана Ляшко. Фотограф Анатолій Похилюк презентував Василю Васильовичу жартівливий подарунок власного виробництва – світловідбивач для фотоспалаху. Валерій Гарматюк, викладач вузу та фотограф, відзначив, що майстер зумів показати моменти, яких у повсякденному житті часто не помічаємо. Поділились враженнями Микола Фоменко, відповідальний секретар обласної організації НСЖУ, Олександр Майструк, художник Міжнародної федерації фотомистецтва. Не стримувала емоцій і сестра винуватця свята Тетяна, яка подякувала організаторам. А його дружина Раїса з хвилюванням вручила квіти Валентині Захаровій.
Арт-менеджер галереї запропонувала гостям розмістити «смайлики» на світлинах, що сподобались найбільше. Відповідаючи на мої запитання, пані Валентина розповіла, що галерею відкрили 5 років тому. Першою в ній представила свої роботи Олена Черненко (Kassandra) з Києва, яка відома тепер у всьому світі. А в «Сальвадорі Далі» відвідувачі побували на понад 85 виставках, що змінюються кожні 2-3 тижні. Тут можна побачити творчість як вітчизняних, так і зарубіжних художників, фотоклубів України. При галереї діє фотошкола Купчинського, з випускників якої формують кістяк фотоклубу «White Rabbit» («Білий кролик»), що останні три роки поспіль входить до «десятки» кращої в Україні. А взагалі, Рівне заслужено називають фотографічною столицею держави.
Сам Олександр Купчинський мріє видати альбоми «Відомі фотохудожники світу» (вже набраний) і «Відомі художники України». Валентина Захарова щиро заздрить хмельничанам, які відкрили музей фотографії, де зібрані чудові колекції. Вдалося ближче поспілкуватися з учасниками дійства, які поділились враженнями від побаченого.
Дмитро Тарасюк:
- Дуже приємно, що нарешті відбулася фотовиставка нашого колеги. У цьому залі експонували роботи майстри з усіх міст України – Донецька, Києва, Львова, Луганська. Подумав: чому б не показати досягнення своїх земляків, які працюють у засобах масової інформації? Зокрема Василя Сосюка, якого знаю дуже давно. Довго тривали перемовини з власниками арт-кав’ярні. І коли Валентина Захарова побачила його фото, сказала: «Так, вони варті показу!». Тож усіх, хто відвідає цю виставку, зачарує і природа Полісся, і мистецтво зйомки, яким Бог обдарував Василя.
Роман Самковський, Сергій Дорош, учні ліцею:
- Кожна робота цікава й оригінальна по-своєму, має свою родзинку, яка її наповнює. Коли переглядаєш фото, відчуваєш емоції автора, вкладені в них, почуття, що передаються відвідувачам. Про виставку дізнались з анонсу новин в Інтернеті і тепер не шкодуємо, що прийшли сюди.
Олександр Майструк, член Рівненського фотоклубу «Час» та Спілки фотохудожників України:
- Приємно, що в Рівному постійно відбуваються фотовиставки. Бажаючі мають можливість, не вирушаючи з міста, побувати в різних куточках країни. Хочу сказати, що віддалені мальовничі краєвиди Полісся також багатьом недоступні. А побачивши їх на світлинах, можливо, в когось виникне бажання там побувати. І хоч би якого рівня були роботи, кожен знайде для себе щось особливе, що торкнеться його душі. І якщо хоч одна з них навіє на якісь роздуми чи спогади, то вона того варта. Для себе особисто знайшов таких декілька, скажімо, «Дощове небо», «Зимовий пейзаж», «Світанок у полі».
Вікторія Волошина, кореспондент «Вільного слова»:
- Серед робіт, скажу відверто, немає жодної, яка б не сподобалась. У художника тонкий психологічний підхід. Бачила не одну виставку, що презентувалась у кав’ярні «Сальвадор Далі». Не хочу порівнювати їх між собою, кожна по-своєму особлива.
Анатолій Похилюк, фотограф:
- Якщо коротко – виставка нормальна. А якщо комусь і не сподобається, то це не означає, що фото погані. Як кажуть українці: «Про смаки не сперечаються». Мене зачепило те, де автор зловив мить таїнства сповіді. Одно слово, Василь Сосюк – молодець!
Федір Дармокрик, фотохудожник:
- Нещодавно приїхав із Нью-Йорка, хоча народився і виріс у Рівному. Загальне враження – майстер не відірваний від народу. Сільські пейзажі – щось рідне й знайоме, ніби десь його вже бачив. В Америці, скажімо, зустріти щось подібне неможливо. Душу торкнула ностальгія. А сама виставка настільки цілісна, витримана в єдиному стилі, що важко виділити окрему роботу. Василю Васильовичу радив би не залишатись на місці, а йти далі.
Микола Пікула, викладач вузу:
- Виставка різножанрова, тож і враження різноманітні. Мене закопилили поліські світлини. Хатинка з хазяйським інвентарем та інструментом господаря, який любить свою справу і в якого все до ладу. Копиця сіна, що перезимувала, вітрами, сонцем і снігами бите-перебите поліське дерево, але ще досить міцне. Як механіка-меліоратора привернув увагу трактор Т-130 поряд із конем. Нагадав роки, коли осушували болота. На Житомирщині, де працював, вони були страшні і треба було це робити. А де в той час переважали сухі землі, після меліорації залишилась пустеля. Чудові кульбабки нагадують про занедбані поля...
Дуже приємно, що в залі, де експонують творчі доробки майстри з усього світу, нині – світлини Василя Сосюка. Як зауважив фотомайстер і освітянин Микола Костюкович: «Взагалі, дивлячись на фото, хочеться жити й творити».
Думаю, саме після слів оцінки фоторобіт колеги, представлених у галереї Купчинського в Рівному можна поставити крапку. Але нехай продовжується й розвивається творчість майстра.
Марія КУЗЬМИЧ.