Back to top

Від Бога – талант, від Президента – найвище почесне звання

Є люди, про яких не шепочуться за задвірками, не складають плітки. Їх імідж має незаперечно позитивні характеристики і сталий статус порядності. Серед таких людей – головний лікар Сарненської центральної районної лікарні Ярослав РОМАНЮК.

Персонал закладу, пацієнти, партнери в ділових колах знають: високий рівень довіри і поваги до цього чоловіка впродовж багатьох років непохитний. Відкритий погляд, відверті стислі відповіді на запитання, чітке визначення висловлювань і дій – такі характерні риси висококваліфікованого лікаря й вшанованого керівника.
Взятися за перо спонукала звістка про найвищу державну нагороду. З нагоди відзначення в Україні Дня медичного працівника Указом Президента № 331/2013 від 15 червня 2013 року за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання висококваліфікованої медичної допомоги та багаторічну сумлінну працю Ярославу Романюку, головному лікареві комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради, присвоїли почесне звання «Заслужений лікар України». Ця нагорода для усього загалу медичних працівників району – слава і честь, а для самого Ярослава Романовича – заслужене визнання. Він не любить улесливої похвали чи настирливих догоджань. У спілкуванні стриманий, небагатослівний. Набуток професійного життя – десятки тисяч проведених хірургічних операцій і злагоджена робота колективу ЦРЛ впродовж останніх років.
Вручив державну нагороду славному лікарю голова облдержадміністрації Василь Берташ під час засідання колегії. Ярослав Романович пригадує, що хвилювався тієї миті навіть більше, як перед першою самостійно проведеною операцією. Адже це непересічна, доленосна мить. Він вважає, що лікарів, достойних високого визнання, у районі багато. Однак, від проголошення в Україні незалежності йому першому і єдиному присвоїли це почесне звання. Відтепер сумління змушує планку вимогливості до самого себе підняти значно вище. Коли ж повернувся в Сарни, то найперше, разом із дружиною Ганною Іванівною, провідали могилу батьків. Бо постійно звіряє життя з настановами дорогеньких тата і мами. «За одним тільки шкодую, - роздумує Ярослав Романюк, - що не почую з вуст батьків відгуків про цю подію. Пам’ять про них, як дороговказ. Кожен крок продумую й зважую: а як вчинив би тато, а що порадила б мама. Тато був дуже вольовою людиною, всі сили віддавав роботі на керівній посаді в сільському господарстві, мав багато нагород, був тричі орденоносцем і депутатом обласної ради декількох скликань. Завжди прагнув зробити якомога більше для сельчан. Особливо опікувався проблемами малозабезпечених земляків, допомагав, чим міг».
Хто знайомий з Ярославом Романюком, той ствердить, що є в його характері така сила, наче нестримний двигун, яка не дає зупинитись і задовольнитись певними досягненнями. Звичайно, на формування особистісних якостей вплинула професія хірурга. Бо в миті, коли доводиться приймати рішення, у діях Ярослава Романовича проглядається непохитність. За операційним столом це відбувається миттєво. А в господарських справах поспішати не доводиться. Головний лікар, як ніхто інший, несе велику відповідальність за роботу всього колективу. Тож роздумує, виважує кожен намір, аби в жодному разі не помилитися.
«Мабуть, здатність бути прикладом для інших у багатьох життєвих ситуаціях, а надто в нелегких лікарських буднях, закладено в генах Ярослава Романюка, - роздумує голова обласної федерації профспілок, народний депутат попередніх скликань Микола Шершун. - Доля звела нас на крутих віражах виборчих кампаній. Тим, що підтримали мене багатьма голосами жителі Сарненського району, завдячую саме авторитету шанованого лікаря, який став моєю довіреною особою. Це трапилося не випадково. Ярослав Романович виважував аргументи «за» і «проти», цікавився моїми досягненнями й намірами. Бо така вже він людина, звик приймати безпомилкові рішення. З тих пір між нами зародилася справжня чоловіча дружба, що базується на непідробній довірі один до одного. Його риси – людяність і доброзичливість, незмінно проявляються у будь-яких життєвих ситуаціях. Лікарське вміння рятувати, продовжувати людські життя, поєднується із здатністю підтримати словом, чи навіть просто поглядом. Ще мені дуже імпонує ставлення Ярослава Романюка до пам’яті про батьків. Пронести їх настанови життям, не схибити, не підвести родинних традицій для нього, як і для мене, важливіше за все. З приводу нагороди, яка заслужено нагодилася в його біографії, тільки радію. Бо звання «Заслужений лікар» присвоїли справедливо, як результат старань, невтомної праці та вимогливості до самого себе».
Голова Сарненської райдержадміністрації Анатолій Остапчук високо цінує нагоду в управлінській діяльності покладатись на надійне плече керівника Сарненської ЦРЛ, провідного закладу охорони здоров’я Ярослава Романюка. «Час непростий, коштів не вистачає, а рухатись вперед потрібно, - зазначає Анатолій Миколайович. - Для розвитку медичної галузі, поліпшення якості обслуговування населення, особливо у період реформування, найвизначнішу роль відіграє високий фаховий рівень медпрацівників. За здобутки фахівців ЦРЛ не доводиться червоніти. Адже саме тепер наша лікарня займає ІІ місце в обласному рейтингові. Хоч і маємо чимало проблем, які вирішувати важко, але структура закладу працює прозоро, не трапляється ганебних практик і люди від цього задоволені. Ведучим фактором успіху є принципи людяності, честі, порядності, доброзичливості, якими керуються в колективі. І той моральний клімат, порозуміння, що є в ЦРЛ, заслуговують на велику повагу. Хірург від Бога на посаді головного лікаря став ефективним менеджером, розважливим керівником. Він цілком своєю сутністю, всією душею живе проблемами медичного закладу. Розважливо, помірковано приймає рішення, що вочевидь позитивно відгукуються у функціонуванні всіх підрозділів лікарні та відображають особливий господарський стиль. Це і новостворений травмпункт, і ремонти відділень, харчоблоку, управлінського корпусу, реорганізація пологових відділень, стан надвірних об’єктів та ще багато малих і великих справ, які послідовно звершуються задля належного обслуговування людей. Хочу сказати, що саме підтвердженням людської поваги та вдячності є висока державна нагорода, яку призначив Президент України з подання голови обласної державної адміністрації Василя Берташа. Від себе особисто додам: упевнений, що Ярослав Романюк за 30 років сумлінної роботи справді заслужив таке високе професійне визнання».
Керівник служби первинної медичної допомоги Володимир Кіт, розмірковуючи про життєвий шлях Ярослава Романюка, вдається до зворушливих спогадів про перші кроки в лікарській практиці. Після завершення вишів працювали разом, набували досвіду в операційних. Ярослав Романович – хірургом, Володимир Васильович – анестезіологом. Тепер можна вести мову про лікарську династію Романюків. Мама була медсестрою, дружина – терапевт, сини також обрали лікарські професії. «А тоді, тридцять років тому, - згадує Володимир Кіт, - для молодого здібного хірурга не було місця в хірургічному відділенні, працював завідувачем пунктом переливання крові, патологоанатомом. За той час набув колосального досвіду, а операції в хірургії проводив безоплатно.
Характер сформував з юних років. В основі життєвих правил Ярослава Романюка закладені порядність, здатність дотримувати слова, а ще благоговійне ставлення до батьків і власної сім’ї. Тепер він приклад як для власних синів, так і для багатьох наступників, яким охоче передає знання й уміння. Я також заряджаюся позитивною енергією друга, нерідко покладаюся на його поради і підтримку. З приводу нагороди, яка нарешті знайшла справді заслуженого лікаря, щиро радію».
Господарювання в ЦРЛ дається Ярославу Романовичу нелегко. Бо ж потрібно заглянути в кожну щілину, де частенько щось руйнується, протікає. Та спрацьовує життєвий досвід, розважливий підхід до будь-якої справи й авторитет головного лікаря. Адже, буває, доводиться проводити роботи, не маючи на це коштів. Покладається він на підтримку багатьох людей, які намагаються підсобити за першим покликом.
Багато досвідчених лікарів довгий час пліч-о-пліч трудяться з Ярославом Романюком. У кожного з них неповторні спогади. Заступник головного лікаря з охорони материнства і дитинства Олена Дударик підмічає щиросердечне прагнення найкращого в районі хірурга передати досвід кожному молодому лікарю, який виявляє бажання навчитись. Таке не часто трапляється, щоб висококваліфікований фахівець так доброзичливо й безкорисливо передавав випускникам медзакладів власні секрети професії. Зате Ярослав Романович упевнений у своїх наступниках, знає, що справляться із найскладнішими фаховими завданнями. За останні роки у відділенні запровадили сучасний метод малоінвазивних оперативних втручань - лапароскопії.
Завідувачка дитячою поліклінікою Людмила Садовнік зауважує на взаємодії керівного складу райлікарні, коли головний лікар зважає на думки заступників, завідувачів відділень, дослухається до висловлювань кожного спеціаліста і раціональне зерно проростає хорошим результатом. Але колеги знають про вимогливість Ярослава Романовича і під час ділових зустрічей, виробничих нарад виважують кожне слово, наперед готуються представити пропозиції та ідеї. А як фахівець хірургії, впевнена Людмила Сергіївна, Ярослав Романюк має дві правих руки, вправність яких за операційним столом мало хто зможе перевершити.
Разом з тим, колеги позиціонують Ярослава Романюка як людину чуйну, здатну розділити радість і біду, прийти на допомогу, дати слушну пораду. Кількома роками раніше він, обраний голосуванням конференції фахівців галузі, очолював районну раду профспілок медпрацівників району й втілив не одну хорошу ініціативу стосовно вшанування ветеранів галузі, активного спільного проведення дозвілля, відновив представлення на загал колективу молодих спеціалістів. «Коли став головним лікарем ЦРЛ, від посади керівника профспілок відмовився, але при необхідності й надалі стає на захист інтересів працівників закладів охорони здоров’я, - розповідає голова профкому ЦРЛ Богдан Дойчук. - А ще, для поліпшення медичного обслуговування населення, комфортного перебування пацієнтів у медзакладах і для зручності всіх відвідувачів, започаткував взаємодію з підприємницькими структурами, які організували на території райлікарні надають необхідні послуги. Це і обстеження за допомогою комп’ютерного томографа, і залучення столичних спеціалістів до проведення оперативних втручань сучасного рівня в офтальмологічному відділенні, і робота кафе «Здоров’я». Ці переміни оцінюють сотні людей, яким віднедавна не потрібно їхати далеко, щоб зробити томографію, зробити операцію на очах із заміни кришталика, або ж пообідати в затишному залі ошатного кафе».
Особистісні якості Ярослава Романюка формували життєві університети. На перехрестях долі траплялися найскладніші іспити. Та основою стали зернятка добра від батьків, що закоренилися в душі їх мудрими настановами. Адже Ярослав Романович - простий поліщук, виріс у селянській родині, щиро вболіває за Поліський край, за краще життя людей. Він не любить голосно кричати, щось доводити чи розмахувати руками. Він просто спокійно, планомірно й виважено виносить усе, що лягає на плечі лікаря, керівника, батька, друга. Йому вдається плекати паростки любові й доброзичливості в лікарській практиці, у колективі, власній сім’ї.
Не словами чи закликами, а втіленням багатьох хороших справ на реальному життєвому прикладі вимальовується портрет Ярослава Романюка, ім’я якому – особистість в Україні.
Віра ШАШУК.

Схожі матеріали

Прохолодний березневий вітерець хвилею прокотився поліською землею, і до Поліни Онанко завтра завітає славне 85-річчя. Домівка наповниться...
Кажуть, поганий учитель подає учням готову істину, а хороший - вчить, як її знайти. Саме творчий пошук істини, розвиток мислення та відкриття для...
- так кажуть про церковного старосту й художника Василя Щевича Найцікавіше те, що здібний нині художник й іконописець у дитинстві мріяв стати…...
Заклопотані повсякденністю, рідко замислюємось над справжньою сутністю буття, не знаходимо часу, щоб подумати про душу. Але ж справжній підмурівок...
Роман НАБУХОТНИЙ у царині юриспруденції – не новачок. З 1999 року працює в юридичному відділі апарату райдержадміністрації, нині - провідний...