Опубліковано СН
Яна ЖАБЧИК називає себе звичайною дівчиною. Але всі ми звичайні на перший погляд, доки хтось не захоче дістатися наших найпотаємніших рис характеру. І згодом стає зрозуміло, що кожна людина – це ціла планета.
Живе юна сарненка разом із мамою, бабусею та дідусем. У дитинстві Яні бракувало спілкування з однолітками, бо на вулиці, де проживає родина, їх не було. Мабуть, через це й виросла спокійною домашньою юнкою.
Її ненька Валентина працює в дитячому садочку. Дівчині в спадок передалася особлива материнська любов до дітей. Бо ж не кожен здатен впоратися не тільки зі своїми, а й з десятком чужих малят. Яна полюбляє бавитися з дітлахами, тому в цьому році вступила до Сарненського педколеджу, аби в майбутньому присвятити своє життя вихованню підростаючого покоління. Вона дуже хотіла потрапити до стін цього навчального закладу. Тепер радіє, що це таки вдалося. Навчалася ж у Сарненській гімназії, а згодом – у ЗОШ № 2 м. Сарни.
Полюбляє роботу, яка стосується творчості. Її улюблений предмет – трудове навчання. Спробувала себе в найрізноманітніших видах мистецтва: вишиванні, декупажу, плетінні бісером, а сьогодні створює картину з атласних стрічок. Улітку безліч роботи біля дому, тому не має часу повністю присвятити себе творінню нових виробів. Яна ще й малює. Жаліється, що не дуже вдало виходять портрети, але анімаційні – непогано. Каже, що дуже прискіплива до себе. Тому часом на загал показує не все, що створила, бо собі догодити дуже важко. Також просить бабусю, щоб навчила її шити. Хотіла б ще піти на додаткові курси з малювання та перукарської майстерності.
Мріє дівчина про сестричку. Дуже кортить заплітати їй волосся, хоча сама не в захваті, коли хтось це робить для неї. Вправлятися з чужими косами їй і справді вдається, тому подруги ледь не стоять у черзі, щоб Яна вкотре створила для них зачіску.
Народилася юнка в той день, коли й Українська держава, а цьогоріч ще й святкуватиме шістнадцятиліття. Саме тому 23 серпня їй урочисто на площі міста Сарни вручать паспорт громадянки України. З цього приводу не надто хвилюється, але каже, що це поки. Зазвичай хвилювання відкладає на останній момент.
Антоніна КОРЕНЬ.