За вишиванкою - у «Вернісаж»

У сучасному світі, незважаючи на широкий асортимент одягу й аксесуарів, не тільки кожна жінка, а й чоловік хоче мати оригінальний і водночас неповторний вигляд. Адже мода, що диктує свої правила, яких дотримує більшість молодих людей, призводить до масовості й однотипності. Тому дуже важко знайти ексклюзивне вбрання, яке підкреслить індивідуальність і гарний смак.

Сарненські підприємці Леся та Ігор Москалики, завдяки прагненню створити щось особливе, змогли відродити українську вишивку, продемонструвавши всю її красу та вишуканість у торговому павільйоні «Вернісаж». (До речі, ви не могли не помітити вказівника до нього, йдучи від автовокзалу в місто чи повертаючись із нього на автостанцію). Натуральні матеріали в поєднанні з довершеними, витонченими орнаментами (ручної роботи та машинної вишивки) на чоловічих, жіночих і дитячих (від народження) сорочках, сукнях, весільних рушниках будь-якого розміру на всі смаки й уподобання нікого не залишають байдужим. А ніжний і приємний дотик тканини до вашого тіла змусить кожну його клітинку насолоджуватися диханням.
З любов’ю та професіоналізмом господарі демонструють кожну річ у магазині. Хоча це не просто крамниця, а цілий світ унікальних виробів. Чудові вишиванки від майстринь усієї України, які присвятили своє життя вивченню народних символів; стильні сорочки (елітні та класичні); дуже жіночні ніжні плаття; славні ляльки-обереги з народною символікою; яскраві й насичені кольором плахти й оригінальні пояси (домашнє ткацтво); чохли для мобільних телефонів. А ще різні вироби з бісеру: кольє, браслети, ґердани (бісерні прикраси), намиста з дерева, українські віночки в асортименті, обручі, шпильки та стрічки в волосся, гобеленові подушечки й скатертини (обрусок), яскраві та сучасні гуцульські чільця, що прикрасять волосся будь-якої української пані всього за 15 грн. (подібні сувеніри на Закарпатті коштують утричі дорожче); плетена кераміка та вироби з славнозвісної слов’янської глини та мельхіору, чеського скла з позолотою (Богемія). Також витвори з кераміки (чайнички, горнятка) з розписом ручної роботи Софії Трач, майстра травоплетіння Ярини Кухар, картини, виткані гобеленом, із Франції, Італії та Бельгії у натуральних дерев’яних рамках, що підходять до будь-якого інтер’єру.
Леся розповіла історію створення однієї з них – Почаївської лаври. Митець із Рівного зробила фото святині в дуже виграшному ракурсі, з якого в Італії замовила картини храму. Вони настільки гарні й ексклюзивні, повідала підприємець, що в магазині не залежуються. Естети оцінять керамічні статуетки ручного розпису та декоративні тканини. Є й футболки з патріотичною тематикою, трикотажні кофтинки й майки з орнаментом.
Якщо ж любите створювати шедеври власноруч, знайдете також усе необхідне для цього, є навіть дитячі набори для вишивки, а нитки муліне DMC - справжні оригінальні французькі, виготовлені з високоякісної єгипетської бавовни. Подвійна мерсеризація та високоякісне фарбування надає їм неперевершеного блиску, світло- та термостійкості. Для рукодільниць є неповторні скриньки, ножиці тощо. Якщо ж їдете за кордон, кращих сувенірів, ніж у «Вернісажі», вам ніде не придбати. Гарна й усміхнена продавчиня Інна ще й упакує їх у пакети з національною символікою та орнаментами.
Відвідувачам тут запропонують також автентичні вишиванки від найдешевших до елітних, на будь-який смак і розмір, із Запоріжжя, Львова, Харкова, Тернополя, Івано-Франківська. До них можете підібрати відповідні аксесуари ручної роботи, що зроблять вас неперевершеними чи то під час весільної урочистості, чи на сцені, чи просто буденність перетворять на свято. Якщо вже заговорили про весілля, то тут молодята можуть замовити сорочки з однаковим орнаментом. (Навіть приїжджали з Донецька молоді за вишиванками). До речі, як і сімейні подружжя з дитинчатами. А колядники на різдвяні свята минулої зими купували оздоблені кожушки, шапки, шалі, шкарпетки. Якщо раптом чогось немає в наявності, то за декілька днів господарі доставлять потрібну річ. До речі, подружжя Москаликів запрошує до співпраці майстринь Сарненщини для популяризації їх витворів.
Коли познайомилася з Лесею та Ігорем ближче, зрозуміла, звідки така шана й любов до українських звичаїв. Леся родом із села Добриводи Збаразького району, що на Тернопільщині. Вперше побачила Ігоря під час вступу до Львівського національного університету імені Івана Франка. Майбутнє подружжя обрало собі географічний факультет, де навчалися впродовж 5 років, а на останньому курсі одружилися. Приїхали разом у Сарни, а майже 6 років мешкали у Львові. Родина багатодітна - виховують трьох дітей, які також дотримують і поважають сімейні та національні традиції. Незважаючи на брак часу, Леся Володимирівна намагається його знайти, аби зайнятись улюбленим заняттям. Адже й сама любить вишивати, особливо картини.
Для сім’ї все близьке й рідне – була б то пісня, українське слово чи вишивка. Мама й бабуся Ігоря з Яворівщини (тато з Цепцевич). Одним із провідних видів ремесел краю, що лежить у цих чудесних природних широтах, є різьбярство. А дядько Ігоря Олександровича, Антон Гула, - заслужений майстер України. В художньому професійно-технічному училищі, в селищі Івано-Франкове, він навчав не одне покоління, поєднуючи класику з новизною. Серед них і сарненця, нині відомого іконописця Олександра Іволгу.
Молодий, перспективний художник, який закінчив Львівську національну академію мистецтв, своє життєве кредо успішно втілює в живописних полотнах, які демонструвались у США та країнах Європи. Багатогранність таланту Олександра проявляється ще й у тому, що він розписує храми, малює ікони, співає в церковному хорі. А коли буває в Сарнах, заходить до Москаликів у гості, бо саме вони сприяли тому, аби він потрапив до Антона Семеновича.
Леся та Ігор спілкуються з дуже цікавими людьми, справжніми майстрами, чиї роботи представлені у «Вернісажі». Скажімо, дзвоники ручної роботи виготовляють Ольга та Віктор Кузьменки – батьки Андрія Скрябіна (відомого українського автора та виконавця пісень, лідера гурту «Скрябін»). До речі, бачилися з ним одразу після його виступу на Рокитнівщині.
Віктор Кузьмич за фахом інженер, а Ольга Михайлівна – учитель музики. Захоплення дзвониками почалося на початку 1990-х, мають власну майстерню. А познайомилося з ними подружжя Москаликів у Львові на день міста. Вони мають власну майстерню. Кожен дзвіночок проходить через їхні руки не один раз, готуються десятки деталей, поки народиться на світ чудова композиція (12 апостолів, Свята Трійця та ін.), в якої є своя назва. Бо мало опанувати техніку роботи, треба знати ще й секрети професійної майстерності. А їх не продають і не дарують. Дзвони ж – наша духовність і обереги, що притягують добро.
Пташечок, дзвіночки, курчаток, янголяток із задоволенням купують молоді мами, які вішають іграшки над колискою замість брязкальця. Коли йдете до храму на Спаса, знайдете тут гарні кошики, до колежанки на каву – неперевершене горнятко в подарунок.
Цікава історія також із чоловічими вишитими краватками. Коли Леся шукала їх в Інтернеті, натрапила на народну майстриню Надію Скоробагату. Виявилось, їхні батьки вчилися в одному класі на Тернопільщині й сиділи за однією партою. Як кажуть, світ тісний.
Чесно кажучи, після спілкування з господарями не хотілося залишати «Вернісаж». До речі, сюди багато хто заходить просто для релаксації. Кажуть, відпочивають душею. Та й сама Леся Москалик зізналася, що отримує найбільше задоволення в магазині від краси, що її оточує й того, що подобається покупцям. Адже людина, коли одягає вишиванку, одразу змінюється – стає кращою, добрішою, гарнішою, одно слово, неповторною.
Марія КУЗЬМИЧ.