Чи образила газета Сарненську МСЕК?

Минулого тижня волонтери штабу громадської оборони «Горинь» продемонстрували згуртованість не тільки в соціальних мережах, а й прийшовши до районного суду на підтримку редакції районної газети «Сарненські новини» та журналістки Марії Кузьмич.

Саме на них голова Сарненської МСЕК Микола Назаров і члени медико-соціальної експертної комісії подали до суду. Приводом стала опублікована в «районці» 7 серпня 2014 року стаття Марії Кузьмич під назвою «Скільки коштує група інвалідності?». Позивачі вимагають спростувати інформацію.
Виходить, якщо газета піднімає важливу проблему корупції, що вже не одне десятиліття роз’їдає нашу державу зсередини, подає правдиву й об’єктивну інформацію, намагається працювати чесно, то зазнає тиску від місцевих князьків різного рівня. Зрозуміло, що журналістські розслідування, викриття - не всім до вподоби, а декому, як кістка в горлі. При будь-якій владі – нинішній чи новій – журналісти, все громадянське суспільство не повинні цього дозволити. І єдине, що може запобігти цьому, – активний спротив і консолідація.
Журналістика навіть під час офіційної війни залишається журналістикою. А якщо є проблеми, то це обов’язок журналістів про них повідомляти. Уявімо собі, що вони мовчали б про розкрадання коштів, що йдуть на армію? Про те, що солдати не отримують всього необхідного? Чи що сім’ям загиблих не виплатили компенсацію або залишили напризволяще з їхніми проблемами?
Хіба журналісти мають писати лише про те, як у нас усе добре, якщо насправді погано? Чи повинні закривати очі на те, що відбувається в країні, аби не нашкодити владі, не провокувати людей, викликаючи невдоволення діями влади на різних рівнях? Звичайно, останній вигідно наголошувати, що зараз не час писати про корупцію чи зловживання.
Ще хочемо процитувати слова Оксани Романюк, виконавчого директора Інституту масової інформації, що стежить за дотриманням прав журналістів в Україні. Вона переконана, що захистити себе від тиску й нападів вони можуть тільки самостійно, не боячись публічності та правдиво інформуючи. «Ніхто не допоможе, якщо журналісти не встануть проти цензури, не припинять маніпуляції і не згадають про совість і репутацію», - вважає вона.
Після революції Гідності 2015 рік стане остаточним тестом для влади, який покаже, чи націлена вона на реформи, зокрема в ЗМІ, й наскільки готова втілювати їх у життя. Прикриватися війною чи економічною кризою вже не вийде. Пора подумати над цим, бо ціна питання — не просто свобода слова або право громадян на інформацію, а вільна, розвинена й успішна Україна, рівна серед європейських держав. А от чи газета насправді принизила честь і гідність та ділову репутацію працівників Сарненської МСЕК, сподіваємось, вирішить суд.
Волонтери штабу громадської оборони «Горинь».