Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Навіть не віриться, що вже минув рік після революції Гідності на Майдані. Це був період величезних змін у душі народу, його прагненнях і бажаннях. Головне – ми стали небайдужими до чужих проблем, відповідальні, підставляємо плече один одному й віддаємо своє життя за когось.
Така вже доля газетярів: силою слова та пера допомагати державі боротися з негативними проявами в суспільстві, що є актуальними проблемами сьогодення. Адже Україна перебуває в центрі Європи та хоче стати повноправним членом європейської сім’ї. Не стоїть осторонь проблем громадян і районна газета «Сарненські новини», бо журналісти – слуги народу, повинні відстоювати державницькі інтереси, повсякчас стояти на сторожі добра та справедливості.
Ще в серпні минулого року в «районці» була надрукована стаття редактора відділу економіки та соціального захисту населення Марії Кузьмич «Скільки коштує група інвалідності?», де йшла мова про деякі факти корупції в медицині. І хоча в ній конкретних осіб і організацій не називалось, незгідні з викладеними думками авторки члени Сарненської МСЕК подали позов на газету до районного суду.
А 2 лютого, напередодні вже третього засідання, під стінами суду відбулася акція з участю простих громадян, підприємців на захист журналістки засобу масової інформації. Приїхали з Рівного в Сарни й бійці 10 батальйону ДУК «Правий сектор», які боронили рідну землю в Пісках на Донеччині, а нині перебувають на ротації. За словами його командира Михайла Степчука, воїни зроблять усе, аби захистити свободу слова та ЗМІ. Перед присутніми виступив підприємець Станіслав Мичка. Він також говорив про свободу слова та спроби приватизувати газету й зробити її кишеньковою, про судовий позов, про владу, яка стала не на бік народу, а хабарників, які відкрито ігнорують думку людей.
Як приклад зловживань МСЕК, навів конкретний факт. Так, 8 вересня 2014 року Сарненська міжрайонна МСЕК первинно встановила третю групу інвалідності загального захворювання з висновком про умови праці (скорочена робоча година) та рекомендованими заходами щодо відновлення працездатності (диспансерний нагляд і стаціонарне лікування 2 рази в рік) Олені Жилко. Діагноз при оформленні групи інвалідності: аутоімунний цироз печінки, сформована стадія, прогресуючий перебіг, клас В за критеріями Ч.П. з порушенням ферментної, білково-синтетичної, коагуляційної та інших функцій печінки. Портальний блок у стадії субкомпенсації. Спленомегалія. Рецидивуючі кровотечі, варикозно розширені вени стравоходу. Постгеморагічна анемія важкого ступеня. На момент встановлення групи інвалідності жінка хворіла цирозом печінки вже понад рік, їсти могла тільки через трубочку.
Через 10 днів, 18 вересня 2014 року, Олена Вікторівна померла. Діагноз її захворювання підпадав під п.3.3.1 наказу МОЗ України № 561 від 5.09.2011 року «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» та відповідно встановлення 2 групи інвалідності. Однак її, відповідно до наявного в померлої діагнозу, лікарі Сарненської МСЕК не встановили, бо чоловік покійної не мав можливості заплатити за це. Адже на той момент заборгував значну суму коштів, яку витратив за останній рік на лікування дружини. З ним залишилися двоє дітей. (До речі, грошова різниця між групами становить 530 грн. на одного. А ці кошти дітям, які втратили найріднішу людину – маму, були б у нинішній час не зайвими).
Станіслав Мичка закликав громадськість прийти 17 лютого на 10 годину ранку до приміщення районного суду (о 10.30 відбудеться наступне судове засідання) та підтримати газетярів і продемонструвати свою позицію. Адже думати про майбутнє власних дітей та онуків потрібно вже сьогодні. Учасники акції одностайно заявили, що в наступні рази зберуть ще більше активістів. Вкотре просить відгукнутися й тих, хто також постраждав при оформленні інвалідності (анонімно про це багато розповідають). Не можна мовчати, не варто боятися. Адже за те, щоб ми жили у справедливому світі без корупції, хабарництва, віддали свої життя герої Небесної сотні на Майдані та воїни – на сході країни. Вони не побоялися озброєного ворога, бо хотіли жити в державі, де панують Закон, Правда, Справедливість.
«Якщо прагнемо жити в демократичному суспільстві та сповідувати його принципи, то без свободи слова, гласності ніяк не обійтись, - сказала під час акції немовичанка Руслана Мичка. – Тому нині наше завдання – стати на захист газети й журналістів».
Журналісти редакції газети «Сарненські новини».