Відданий покликанню

При слові «фармацевт» уява пересічного громадянина, вочевидь, малює таку картину: людина в білому халаті з точністю до грана зважує на спеціальних аптечних вагах інгредієнти, у ступці розтирає до консистенції, необхідної для приготування мазей, крапель, мікстур… Нині ж, пояснює провізор з 45-річним стажем, завідувач аптекою № 12 ВАТ «Сарнифармація», що в смт. Клесів, Віктор БОЯРЧУК, подібні копіткі операції в минулому: представники фармацевтичних фірм пропонують готові ліки в індивідуальній упаковці, що полегшило труд працівників аптеки.

Підкорення ж професійного Евересту почалося з Житомирського фармацевтичного училища, в яке Віктор вступив за порадою мами. Певно, найрідніша людина помітила захоплення сина рослинами, з легкої руки якого добре приживалися саджанці. До того ж, майбутньому провізору легко давалась хімія. Отак за настановою неньки обрав фах, вірним якому залишається до сьогодні.
Коли ж покинув стіни альма-матер, учорашнього студента направили керувати аптекою в Дубровицький район. Працювати завідувачем у 18 років, погодьтесь, нелегко. Та все ж здолав страх, облаштував приміщення меблями, привіз ліки – і неабияк справився з відповідальною роботою. Допомогли, звісно, знання, отримані в училищі, приязна вдача та товариськість, яких і досі не розгубив.
Після строкової військової служби за-відував централізованою районною аптекою в Рокитному, відтак повернувся до батьківської хати й відтоді дбає про здоров’я земляків. Знайшов час здобути вищу освіту. Жадоба нових знань і прагнення самовдосконалення закинули аж у П’ятигорськ, де оволодівав наукою в тамтешньому фармацевтичному інституті. На той час там училися студенти з усіх кінців колишнього Радянського Союзу. Запам’ятався колега з Грузії, якому пенсійний вік не став на заваді до вищої освіти.
Щоп’ять років підвищував кваліфікацію на курсах, адже фармація потребує високого професіоналізму та скрупульозності. Нині аптека, якою двадцять років беззмінно керує Віктор Боярчук, постачає ліками 11 ФАПів клесівської зони, 3 аптечні пункти в Селищі, кіоск на ринку. Щодо останнього, то його роботою (а функціонує щодня) дуже задоволені клесівці та жителі сіл. Якщо комусь знадобились ліки, а до аптеки йти далеко – телефонують, просять передати в кіоск, звідки й забирають.
Принагідно поцікавилась, хто забезпечує заклад ліками. Віктор Петрович жартома продемонстрував публікацію «ра-йонки» 1991 р., в якій скаржився на брак необхідних медикаментів. «Зараз про це навіть незручно говорити, - констатує фармацевт вищої категорії, - адже співпрацюємо з багатьма фірмами, враховуючи потреби й побажання пацієнтів. Наприклад, двічі на тиждень завозить замовлені ліки естонсько-українське товариство «Оптіма-фарм» із Житомира. Косметику постачає ВАТ «Здоров’я і краса» з Харкова. Дитячим харчуванням забезпечує приватний підприємець з Хмельницького. На гарному рахунку перебуває в нас і столична компанія «Альба-Україна». Якими критеріями користуюсь при виборі продукції? У першу чергу, враховую запити споживачів. Повірте, «наших» клієнтів, а надто постійних, добре знаю, отож неважко передбачити, який препарат може знадобитися».
Хоча в Клесові до послуг населення - ще одна, нова аптека, та все ж відвідувачів не бракує. Адже тут, крім ліків, можна придбати засоби санітарії та гігієни, уже згадувані дитяче харчування та косметику. До того ж, і ціни нижчі, ніж в аналогічниних приватних закладах.
…У своїх неповних 63 Віктор Боярчук (присягаюсь!) виглядає на 50, повен молодечого завзяття й ентузіазму, випромінює доброзичливість і наснагу. Каже, що ніякого чудодійного рецепту довголіття та вічної молодості не має, просто не зловживає спиртним і не палить. Та, переконана, секрет справді є, а полягає в тому, що займається Віктор Боярчук улюбленою справою, якій присвятив життя. І – хтозна – можливо, внучка Анастасія, яка вже зараз, у четвертому класі, допомагає дідусеві, продовжить започатковану ним династію клесівських фармацевтів. А чого б і ні?