Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Погодні умови, якими наділила Україну природа, ідеальні для вирощування органічної продукції. І клімат у нас сприятливий, і грунти, порівнюючи з землями Західної Європи, родючіші. Однак сільське господарство з року в рік занепадає.
Часто проїжджаючи населеними пунктами спостерігаємо занедбані земельні ділянки, що облогують, - люди просто не хочуть на них працювати. Адже навіщо це їм, якщо замість доходу тільки втрати?
От і крокуємо на ринок, де часто продавці свіжих овочів вдаються до хитрощів, щоб видати зів’ялі плоди не першої свіжості за такі, що нібито щойно зібрані з грядки. Тому експерти радять уважно придивлятися до їх зовнішнього вигляду й не довіряти тим, що мають надто великі розміри.
«Краще купуйте їх невеликої величини. Бажано молоді, не перезрілі, — радить чоловік, для родини якого вирощування городини та продуктів садівництва стало справою життя. - Квітки на огірках повинні бути свіжими». Крім того, уважні покупці слідкують за тим, чи обприскують продавці свій товар із пульверизатора, адже це перша ознака того, що огірки або зелень почали в’янути.
Звичайно, кожен обирає сам — купувати овочі з грядки в бабусі, доброго господаря, який їх вирощує, чи вимитий редис у супермаркеті. «Потрібно пам’ятати, що помиті довго не зберігаються, швидко втрачають свої смакові якості й починають псуватися», — попереджає Сергій Ніколайчук. У 80-ті роки минулого століття чоловік трудився водієм на науково-дослідній станції в Сарнах, об’їздив усю Україну, побачив чимало цікавого, а досвід знадобився згодом. Ще десять років тому, коли залишились без роботи, разом із дружиною Валентиною, маючи в Дубках землю, почали обробляти її. Одночасно доглядали її батька. Покійний ветеран війни Кіндрат Артемович Ткач упродовж 7 років був паралізований. Згодом до сімейної справи долучилися син Сергій і невістка Марія.
Отож, щойно сходить сніг із поля, а часом доводиться самим розчищати, родина приступає до роботи. Аби ранньою весною сарненці вже могли посмакувати вітамінами: зеленою цибулею, редисом, огірками. Влітку, коли стоять посушливі дні, встають удосвіта, щоб полити городину, інакше сонце висушить ущент. У сезон з’являються порічки, смородина, помідори, перець. Дехто в цю пору вже побоюється купувати саджанці смородини, а не варто, каже господар, просто треба частіше їх поливати. Демонструє гарні великі ягоди «Краса Львова», що збереглися в морозильній камері.
Звісно, розмірковує хазяїн, торгівлю 3-4 роки тому з нинішньою не порівняти. Ціну власної продукції він не прив’язує до вартості долара, розуміє, що населення дуже збідніло й не може купити все, що хоче, лише найнеобхідніше. Йому ж, окрім того, в копієчку обходиться пальне та запчастини для автомобіля. Однак не відмовляв і волонтерам благодійної організації «Штаб громадської оборони «Горинь», що в Сарнах по вулиці Героїв Берестечка. Допомагав мешканцям Дослідної станції, де мешкає з сім’єю, аби доставити зібрані продукти в штаб власним транспортом. Каже, хто служив в армії, той зрозуміє, що хлопцям треба підсобити. Адже часто вони просто хочуть їсти.
Повертаємося до розмови про чисті овочі. «Завжди можна знайти способи мінімізувати використання добрив чи пестицидів, що й намагаємося робити. Що стосується вигоди, то економічно нічого не втрачаємо, зате споживач отримує якісну та безпечну продукцію», — зауважує Сергій Миколайович.
У господарстві родини є кури, порося, відповідно й гній і компост. Окрім того, виручає торф як органічне добриво. Підсівають і жито, а переоравши його, також отримують гарний результат. Грунт, ділиться господар, одержує додаткове живлення без внесення зайвих добрив. Безумовно, обираючи між овочами з теплиці та вирощеними у відкритому грунті, варто віддати перевагу останнім. Тим більше, якщо впевнені в добросовісності виробника.
За словами Сергія Миколайовича, психологія споживача, на жаль, часто працює всупереч здоровому глузду - обираємо великі блискучі яблука та помідори, вимиту картоплю та редис замість того, щоб їсти менш привабливі, але корисніші плоди з дерева чи грядки. Щодо сортів, то подружжя віддає перевагу тим, що добре приживаються на рідній землі. Для прикладу, редиска голландська солодка на смак, перець сортів золотий фазан, Анастасія і смачний, і звичний до поліського грунту.
Сьогодні важко уявити обідній стіл без смачних помідорів, їх, чудового вигляду, що прикрашає різноманітні страви. Крім того, в них багато корисних речовин, а високий вміст калію позитивно впливає на серцево-судинну систему. Споживаючи їх у розпал сезону в крові підвищується гемоглобін. Серед тих, що вирощують Ніколайчуки, багато розових. Популярні та надзвичайно смачні, напевно, найсолодші з усіх плоди чорного кольору, так звані чорноплідні.
До речі, наймолодшому члену родини, онуку Артему, виповнився лише рік і 2 місяці, але ще до року вже полюбляв смакувати зеленою цибулею, що вирощують дідусь і бабуся. У будь-якому випадку, купуючи овочі, особливо ранні тепличні огірки, помідори, капусту, маємо право вимагати в продавця експертний висновок про дослідження на вміст нітратів. І хоча знаємо, що це гарантія нашої безпеки, зазвичай цього ніхто не робить. Утім, сьогодні в Україні відсутнє маркування, що вказує на те, чи вирощено продукцію з використанням біологічних препаратів. Експерти пояснюють: немає законодавчої бази. А поки в країні немає відповідних нормативних документів, споживачі платять за «кота в мішку», не знаючи, якої якості овочі пропонує їм виробник за досить високими цінами.
Органічним сільським господарством може займатися кожен, переконаний Сергій Ніколайчук, і не обов’язково вкладати в це багато грошей. Потрібно елементарно відмовитись від азотних добрив і хімічних засобів захисту від шкідників. Можна висівати рослини, що очищають грунт і приглушують ріст бур’янів (гречку, жито). До речі, при інтенсивній оранці кількість гумусу значно зменшується. А це неприпустимо в органічній обробці землі. Значно краще розпушувати землю сапкою. «А загалом, якщо хтось хоче конкретних порад, - сказав Сергій Ніколайчук, - то все починається з… лопати. А праця допоможе вижити. Тож із бажаючими не тільки поділюся знаннями та досвідом, а й навчу практично».
Марія КУЗЬМИЧ.