Ковдри теплі й… лікувальні

Шиє в Костянтинівці сім’я Юрія Шабака, єдиного на Рівненщині майстра виробів з вовни

У районі живе чимало умільців – ентузіастів відродження народних промислів, але виробляти речі з овечої вовни: потрібні, корисні та з оздоровлюючим впливом - узявся лише Юрій Шабак. Він зі своєю великою сім’єю мешкає в Костянтинівці, у власноруч збудованій гарній хаті. У дворі господар спорудив майстерню, на першому поверсі якої стоїть великий верстат для підготовки сировини до відповідної кондиції, на другому – кімната з великим столом і швейною машинкою ще радянського виробництва, де дружина Інна шиє постільні накривки. Чоловік освоїв багато професій, про що з усмішкою каже:
- Вивчився і на шофера, і на музиканта, і на муляра, і на майстра сільського будівництва, але не думав і не гадав, що вироблятиму вовняні речі. Скоро буде десять років, як займаюсь цим ремеслом, тож до тонкощів знаю його особливості. На базарі, буває, бачу таку ж продукцію продають, привезену здалеку, гарно упаковану. Покладу на неї долоню і скажу, скільки там вовни з точ-ністю до ста грамів.
Юрію Шабаку треба 10-15 хвилин, щоб начесати якісного наповнювача на одне тепле покривало, його дружині - стільки ж часу, аби пошити заготовку. Вона відміряє з рулону тканини шматок потрібних розмірів, крейдою розграфлює квадрати, по яких після наповнення вовною зшиває виріб. До слова, хазяйка майстерно виготовляє ще й наволочки, підодіяльники, простирадла на дво-спальні ліжка. Колись, 16 років тому, Інна працювала бухгалтером у мисливському господарстві, після народження першої дитини пішла в декретну відпустку. За нею з’явилися на світ друга, третя… Нині подружжя виховує в праці та вірі дев’ятеро дітей. Звичайно, велику сім’ю треба забезпечити всім необхідним, і в цьому унікальне для нашої місцевості ремесло їх виручає. Старші сини перейняли в батька вміння готувати сировину до чесання, обслуговувати верстат і є надійними помічниками в роботі.
А починали з того, що Юрій Шабак у 1994 році допомагав людям будувати хату, а ті йому дали овечку та баранчика. Тоді задумались, як використати овечу вовну. Мати дружини якось дізналась, що в містечку Рожище на Волині на невеликій фабриці шиють вироби з неї. Оскільки Інна тоді доглядала малу дитину, то мати взяла з собою в помічники старшого хлопчика та поїхала в су-сідню область. У Рожищах пошила де-кілька теплих покривал, з них одне собі залишила, ще одне продала. Побачили, що справа йде добре, почали власноруч виготовляти вдома, для чого вперше купили овечої шерсті, випрали її. Згодом фабрика в Рожищах збанкрутувала, її господар продавав чесального верстата. Юрій Шабак захотів його придбати й домігся цього. Не відразу, поступово виплатив вартість обладнання.З часом дізнались, хто в окрузі займається вівчарством, їздили до них і в села, і на хутори, купували сировину. Тоді панувала в державі економічна криза, зароблених грошей людям не платили, тому розраховувалися готовими виробами. Нині з селянами-постачальниками, які тримають у господарстві овець, налагодили ділові стосунки, й вони часто самі доставляють вовну в Костянтинівку. А за ковдрами до Шабаків їдуть звідусіль: як із населених пунктів нашого району, так і з Березного, Рокитного, Кузнецовська. Якось з Великого Вербчого навідався літній чоловік з дочкою, яка живе аж на Сахаліні, попросив пошити ковдру, бо в Росії таких немає. Їхали односельці в США до родичів - теж замовили, аж сім штук. Був на заробітках Юрій у Москві – і там охоче в нього купили декілька теплих покривал.
- Секрет високого попиту простий, - каже майстер. – Вовняні ковдри не тільки чудово зберігають тепло, а й мають лікувальні властивості, про які люди мало знають: під час користування ними нормалізується артеріальний тиск, зникає алергія, помічні вони й при ревматизмі тощо. Та й на вагу значно легші ватних, що важливо для літніх чи хворих людей. Вивозили їх продавати іноді на базар, але й до нас у село приїздять, попередньо замовивши пошиття цієї речі. Було, що де-кілька десятків замовляли – у легковик усі не вміщалися. Приємно, коли дякують за придбану ковдру після того, як відчули її переваги та оздоровлюючий ефект.
За словами Юрія, не всяка вовна підходить для цього виробу, тому підбирає тонкорунну, якісну. Траплялись покупці, які навіть потайки розпорювали ковдру й запалювали вовняний пучок з неї, аби переконатись в якості й натуральності. А потім спішили знов до оселі Шабаків, щоб ще купити або ж замовити їх продукцію. Бо переконались: вона відмінна, зроблена добрими господарями на совість.