Русалку таки зловили, але не в Ремчицях, а в Інтернеті

Полісся завжди славилося легендами, а в сиву давнину взагалі вважалося відьомським краєм, де мешкають перелесники, потерчата, русалки й інша нечисть. Відгомін цих вірувань дійшов і до сьогодення, приміром, у приказках на зразок: «Русалка лоскоче, бо любитися хоче» й ін. Мабуть, саме тому, що людині притаманна цікавість, яка змушує видиратися на найвищі вершини й опускатися в найглибші западини з підсвідомою надією побачити там «щось». Щось, наділене якщо не розумом, то принаймні рисами, відомими з творів Гоголя (згадайте «Утоплену») чи Купріна (зульненський прототип «Олесі»). Вочевидь, історія про ремчицьку русалку зараз стала притчею во язиціх.

Що ж стосується редакції «районки», то вперше про це почули в п’ятницю, 13 лютого. Інтелігентний на вигляд, симпатичний бородань, який, за його словами, опинився в місті у справах, повідав неймовірну історію. Кілометрів за 30 від Сарн, у Горині, розповів відвідувач, виловили русалку, яку того ж дня забрали на дослідження й, певно, засекретили цю сенсаційну новину. Скажу відверто, повідомлення дуже зацікавило. А й справді, існує ж лохнеське чудовисько, то чому б на Сарненщині не бути русалкам? Остерігалися ж наші предки польових русалок, носячи в кишені часник, щоб відлякати. Та й про водяника, якого задобрювали древляни й дуліби, щоб не затягнув у вир, теж немало писано. А казкою Г.Х. Андерсена про русалоньку зачитується не одне покоління.
Певно, читачі погодяться, що зовнішній вигляд нібито виловленої так званої «русалки», зображення якої заполонило мобільники земляків, м’яко кажучи, розчарував. Ні тобі довгого волосся, ні розкішного бюсту, на додачу ще й замість рук якісь ласти. Не кажучи вже про прикрашену кістяним шишаком голову й негритянські губи. Потвора, та й годі. Тим часом чутки продовжують циркулювати й дивувати новими подробицями.
Щоб розставити крапки над «і», зателефонували в Ремчицьку сільраду. Знервована дівчина, яка втомилась пояснювати цікавим співвітчизникам, що товщина криги на Горині не сприяє риболовлі з сіткою, відповіла, що нічого надзвичайного в селі не сталося, але з аналогічними питаннями вже зверталися з райдержадміністрації та обласної ради. Воно й зрозуміло: з одного боку, відчуваєш, що не може такого бути, а з іншого – з’являються ж на світ дитинчата тварин (та й немовлята) з уродженими вадами, то чого в радіоактивній зоні не міг з’явитись подібний мутант?
На жаль, любителів незвичайного змушені розчарувати. Фото «ремчицької русалки» можна відшукати в Інтернеті на сайті Googly під назвою «Русалка, пойманная в Днестре». До речі, помістили його ще в липні 2007-го! Супроводжують цікаве фото не менш цікаві коментарі: «Чути ізраїльську мову», «Це риба з сімейства осетрових», «Це 100% мутант» і т.ін. Отож, шановні читачі, наберіть video.bigmir. – і переконайтесь, що покривало, на якому лежить «героїня», має точнісінько такий узор, як на відео в мобільниках сарненців. Ну що тут скажеш? Пошили в дурні…

Василь КРАМАРЧУК.