Опубліковано Зоя Тимцунік
Фото Василя Сосюка.
Незабаром молодь, чого доброго, й не знатиме, чим займалися колись бондарі, гончарі, бортники… Саме тому на сторінках районного часопису публікують розповіді про представників цікавих, навіть екзотичних у наш час, професій. До славної когорти умільців належить Степан БОСЮК із с. Тутовичі, який прославився й у Володимирецькому районі рідкісним умінням копати колодязі, яких на його рахунку – майже півтори сотні.
Розшукати героя розповіді було справою не з легких. Ні, у селі всі добре знають, де живе дід Степан. Та ось дома погожої днини його годі застати: саме подався до сусіда допомогти полагодити трактор до посівної, як-не-як механізатор із сорокарічним досвідом.
Коли відбулася перша «проба лопати», 74-річний чоловік достеменно не пам’ятає, пригадав лише, що було то в 60-х. Тоді самотужки викопав криницю на власній садибі. Успіх окрилив. «А там пішло й поїхало, - ділиться спогадами. - Копав у Сарнах, селі Нетреба Володимирецького району, запрошували в сусідні населені пункти. У Сарнах вистачало кількох колодязних кругів, Тутовичі ж набагато вищі, доводилось класти по 16-18, а найбільше – 20 кругів. Чи не страшно на такій глибині, питаєте? Та ні, до всього звикаєш. На криницю, у залежності від глибини, затрачав 2-3 дні…».
За час своєї колодязної кар’єри Степан Тимофійович викопав майже півтори сотні колодязів. «Після дев’яностого року перестав рахувати», - посміхається майстер. Принагідно поцікавилися, чи не знаходив бува скарбів або трофеїв часів Великої Вітчизняної. На жаль, каже чоловік, такі знахідки не траплялися, хоча й надіявся відшукати щось цікаве. Останній же колодязь викопав років з п’ять тому. Поступово відпала в них потреба, адже нині пробивають свердловини. «Та все ж односельці використовують таку воду для технічних потреб, – розповідає сільський голова Галина Савчик, - а за питною прямують до колодязів, які викопав Степан Босюк».
…Вулики та медогонки замінили борті, скло та нержавійка – глечики й горнятка, та, вочевидь, незрівнянною та незамінною залишиться кринична вода, якою люблять поласувати городяни, приїжджаючи на батьківські терени. І згадуючи добрим словом їх творця – Степана Босюка.