Опубліковано СН
Наталія Костюк народилася в Сарнах. Весела, життєрадісна, мріяла стати хорошим медиком. Але звичайний на перший погляд грип перекреслив усе життя – виникло важке ускладнення судин головного мозку (енцефалопатія). Вирок долі? Ні! Не скорилася тоді ще молода жінка, маючи величезну силу волі.
Можна лише по-доброму позаздрити цій слабкій, але водночас сильній духом людині.
Коли перебувала у важкому стані у Львівській лікарні, оглядала знаменитий лікар-невропатолог. Запитала: «Як Ви почуваєтеся?». Наталя у відповідь ледь прошепотіла: «Very wеll». На що медик, переглянувши невтішні аналізи, сказала: «І не «вері» і не «вел».
Отримавши І групу інвалідності, жінка як могла боролася зі своєю недугою. Закохалася в чарівне царство квітів. Напевно, ця любов і підняла її на ноги. Перемагаючи біль, йшла у квітковий магазин. Дівчата-продавці були завжди раді послухати її поради, ділилися пагінцями кімнатних рослин.
А ще в’яже, вишиває серветки. Біля її під’їзду вабить зір невеличкий, але власноруч висаджений квітник, в якому почувається господинею. У затишній кімнаті милують око багато рослин. Незважаючи на слабке здоров’я, чимало років надає необхідну медичну допомогу сусідам: тиск поміряє, а то й ін’єкцію зробить. А яка феноменальна пам’ять у пані Наталії! Дуже любить поетичне слово, знає напам’ять цілі поеми. Особливо натхненно читає вірші відомої поетеси Валентини Петренко. Дуже подобаються Наталії Костюк засідання любительського об’єднання «Азалія», клубу «Надвечір’я», де завжди приваблює слухачів виразною декламацією. Словом, наперекір долі живе повноцінним життям, долаючи важку недугу й допомагаючи іншим бачити світло в житті.
Лідія ГАПОНЧУК.