Опубліковано Василь Сосюк
Ікони є в кожному православному храмі. У давнину їх писали тільки ченці-іконописці в монастирях. Перед початком роботи чернець постився, сповідав гріхи та причащався. Допомагаючи праці, молилася й уся монастирська братія. Створення ікони – важливий духовний акт, в якому відбувається єднання земного з небесним. Кожна з них є подвигом не тільки мистецьким, але й релігійним.
Образи святих у церквах написані фарбами на штукатурці, дерев’яних дошках, полотні, а нині й на ДВП. Але мистецтво їх створення стає різноманітнішим. У цьому можна переконатися, завітавши в музей вишиваної ікони, що працює в Сарненському економіко-правовому ліцеї «Лідер». Головним ідеологом потрібної та цікавої справи стала вчитель української мови Алла Гавдьо.Офіційне відкриття музею відбулося 1 вересня 2005 року, але тому передувала копітка праця педагогів та учнів, які творили перші ікони. За роки його діяльності Олена Мельник (на фото), Інна Зінькова, Аня Копищик й інші ліцеїсти вишили понад 30 ликів святих за зразками доктора теології, знаного майстра вишивки ікон Дмитра Блажейовського. У нелегкій праці потрібні терпіння, художній смак, вміння правильно підібрати необхідні нитки. Але хрестик до хрестика - і з’являються на полотні риси обличчя, а згодом вимальовується і весь образ. Над кожним з них вишивальниці працюють по декілька місяців.
Звичайно, що без активної підтримки та допомоги педагогів Світлани Пупко, Тетяни Харкевич, директора закладу Тамари Колоїз не було б цього музею. Ліцеїсти не лише тримають у руках голку з ниткою, але зайняті активною дос-лідницькою роботою. Члени клубу «Духовна спадщина» Микола Ковальчук, Ольга Васильчик, Марія Дячок, інші пишуть наукові праці про Дмитра Блаже-йовського, дерев’яні храми краю, дзвони, ікони, історію осередків православ’я на Рівненщині, розвиток українського театрального мистецтва… Роботи ліцеїстів отримують призові місця в Рівненській малій академії наук. Це праці Лілії Семенович «Православна ікона. Церковне малярство Сарненщини на прикладі релігійної творчості Сергія Захарчука (науковий керівник Тетяна Дибач), Марії Тищук «Непізнаний неоціненний скарб поліської дерев’яної культури – дерев’яні храми Сарненщини» (Алла Гавдьо).
У рамках пам’ятно-охоронної програми культурної спадщини Волині вивчали історію 36-ти храмів Сарненщини. Зацікавилися церквами й іконами святого Миколая. Побували в Жидичівському Свято-Миколаївському монастирі на миколаївських читаннях, присвячених пам’яті луцького князя та святого православної церкви Святослава (Миколи Святоші) й святого чудотворця Миколая-Мирлікійського.
Роботи ліцеїстів викликають інтерес і друкуються в наукових збірниках.