Опубліковано Анатолій Кардаш
Автор фото Василь Сосюк.
Клуб «Надвечір’я» МБК розпочав черговий
ювілейний (10-й) сезон заходів з
презентації книги Володимира Пінчука «Школа мудрої любові».<!--break--> Автор збірника
невигаданих життєвих історій приймав вітання й почув багато добрих відгуків про
свій творчий доробок з вуст численних читачів, літераторів, друзів далекої
юності.
За традицією відкрила зібрання знайома з
дитинства мелодія шкільного дзвоника – символу початку своєрідного нового
навчального року в клубі, як зазначила у вступному слові його ведуча Марія
Біжнюк. Співочий ансамбль жінок старшого віку піднесено виконав пісню «Надвечір’я»
на слова Надії Свищевської та музику Ірини Довгалюк. Затим на сцену запросили
Володимира Пінчука, а ведуча розповіла про світ його творчості, результатом і
вершиною якої стала книга «Школа мудрої любові». Уродженець села Підлісне
сусіднього Дубровицького району, майбутній письменник зростав у
багатодітній сімї. Мати Марія Данилівна
трудилась техробітницею в школі, а батько Степан Тарасович – їздовим у
колгоспі. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, глава сім’ї привіз з
фронту трофейну гармоніку, на ній вигравав у свята і навчив того ж сина Володю.
Втім, у хлопця змалку зародився інтерес до читання художньої літератури, він
постійно відвідував бібліотеку, перечитав звідти всі книжки.
Перші проби пера Володя зробив ще школярем, пишучи
вірші, присвячені друзям і рідним. Тоді ж редагував стінну газету. Закінчив
семирічку на відмінно. Став писати до «райони» на теми, що хвилювали селян: про
необхідність ремонту покрівлі клубу, добудову до нього кінобудки тощо. Вони
були досить дієвими, а молодого кореспондента, автора гуморесок запросили на роботу колгоспним електриком. Освіту
продовжив у СПТУ № 1 (нині ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей»),
опанував фах механізатора. Брав участь в освоєнні цілинних земель у Казахстані.
А коли призвали на службу в армію в далекий Архангельськ, заснував там і
редагував сатиричну стіннівку «Північний їжачок», яку визнали найкращою в
дивізії. Демобілізувавшись, повернувся в Сарни, працював інженером відділу Держохорони,
заочно закінчив Пінський індустріальний технікум. Враження від життєвих
перипетій, побаченого, почутого від земляків, друзів, знайомих закарбовувались у
пам’яті і душі Володимира Зінчука. Занотовував усе на папері. Однак друкуватись
почав у Сарненській районній газеті як автор дописів про діяльність
колег-співробітників державної охорони. А коли вийшов на заслужений відпочинок,
взявся грунтовно висвітлювати непересічні побутові чи родинні історії з
багатогранного повсякденного життя.
Володимир Степанович першим у краї
започаткував на шпальтах «Сарненських новин» публікацію таких розповідей
десятиліття тому. Його твори викликали неабияку цікавість у читачів, відтак
регулярно з’являлись у сторінці для сімейного читання «Віночок». А нещодавно
зібрав їх у першу свою книгу «Школа мудрої любові», туди ж помістив низку
віршів і гуморесок. Марія Біжнюк, ознайомивши з біографією та шляхом у
літературу автора, грунтовно й стисло проаналізувала його творчість, запросила
до діалогу присутніх. Першою засвідчила повагу та висловила високу оцінку праці
Володимира Пінчука відома поетеса та педагог Надія Свищевська. Вона присвятила
гарний вірш колезі по перу. Ветеран журналістики Раїса Бричкова до щирих, добрих
слів додала свою книгу з дарчим написом. Поет з Клесова Володимир Громов
сказав, що винуватець зібрання не тільки його тезка, а й ровесник, гармоніст,
прочитав гумористичний вірш. Ганна Дячок з Чабеля продекламувала декілька нових
романтичних поезій, присвячених осінній порі в природі і в житті. Співробітники
держохорони Василь Андрикевич, Майя Коваль з райцентру згадали спільну роботу з
колегою. Літератори Василь Титечко, Михайло Кабанець, заслужений працівник
культури України Раїса Тишкевич тепло привітали Володимира Степановича з
виходом у світ книги. А дві цікаві невигадані історії з видання прочитали внука
автора студентка університету Олена та її подруга Ольга Басиста. Прийшли
привітати Володимира Степановича й шкільні однокласники. Відомий журналіст і
видавець книги Георгій Александрович згадав, як разом з автором торував дорогу
до появи першого збірника історій.
Книга вийшла за підтримки низки спонсорів та
за сприяння секретаріату обласної організації Національної спілки журналістів
України (голова Дмитро Тарасюк) редакції районної газети «Сарненські новини» (головний
редактор Микола Драганчук) і районної громадської організації «Наше місто»
(президент Валентин Цупріян).
Презентацію книги доречно прикрасили піснями
й танцями учасники художньої самодіяльності - ансамбль МБК «Мереживо» (художній
керівник Ірина Довгалюк), пари з хореографічного дитячого колективу «Журавка»
(керівник Сергій Галушко), солістіи Марія Макаревич, талановита авторка і
виконавиця власних пісень Людмила Таборовець, юна Катя Симончук. У заключному
слові Володимир Пінчук подякував усім за увагу до його доробку. Не забули
відзначити й автора ілюстрацій до багатьох книжок видавництва «Слово-Світ» –
журналіста й художника Василя Сосюка, йому вручили ікону святої Вероніки,
покровительки фотографів, з бурштину. Завершилась презентація пригощанням
присутніх великим яблучним пирогом, наданим керівником фірми «Здоба» Раїсою
Кисельовою.