Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Вперше Марину Караванську побачила в міському
Будинку культури «Залізничник».<!--break--> Незмінний керівник громадського об’єднання «Надвечір’я»
Марія Біжнюк, ведучи одне з чергових засідань, представила юну аматорку художньої
самодіяльності підліткового клубу «Юність». Дівчина завітала до завсідників з
піснею про маму. І виконала її так щиро й задушевно, що зірвала шквал вдячних
оплесків.
Марину люблять у клубі. Директор Тетяна Сич з
гордістю відзначає: «Вона в нас активна учасниця художньої самодіяльності.
Справжній талант. До речі, Марина прагне й надалі вдосконалювати свої навики,
мріє пов’язати майбутню професію з мистецтвом співу».
Пісня – не єдине захоплення гімназистки. Вона
не лише співає на розважальних заходах, куди запрошують учасників підліткового
клубу, а й поспішає з ровесниками в дошкільні дитячі заклади, щоб розповісти
малюкам про цікаві речі. Треба бачити, як радіють дошкільнята таким зустрічам! Їх
підшефні з дитсадка № 5 з нетерпінням чекають Марину з подружками. Дітворі,
напевно, надовго запам’ятається розповідь про те, що треба допомагати самотнім
стареньким, ставитися до них із співчуттям і милосердям, адже їх підводить
здоров’я, та й роки скочуються до горизонту. Марина - член волонтерського загону
«НОТА». Прийшла сюди невипадково, бо давно відчула силу вчасно сказаного
доброго слова, необхідність допомогти стареньким, а то й просто батькам у
домашніх справах.
Якось зізналася, що важливу роль у світогляді
на милосердну діяльність відіграв клуб ФСК «Повір у себе», який відвідують
юнаки та дівчата з вадами здоров’я. Скільки в них сили волі, мужності,
терпіння, прагнення досягти наміченої мети. Це викликає непідробне захоплення. Марина,
дивлячись на них, напевно, зрозуміла суть найголовнішого: кожна людина –
господар своєї долі. Тому охоче працює у волонтерських рядах підліткового
клубу. А щодо стареньких, то дівчина вважає (і правильно!), що до дідусів і
бабусь має бути особливий підхід. Переконана, що спілкування з ними не лише потреба,
а необхідність, і робить це, не рахуючись з часом, - над своїми уроками
посидить і пізно ввечері, відмовиться й від цікавої передачі по телебаченню.
Таку відповідальність виховали в дівчини батьки.
Коли голова районної організації товариства
Червоного Хреста Любов Аврамчук зустрічалася зі своїми волонтерами, серед яких
була і Марина Караванська, впевнена, остання про почуте й побачене на семінарах
обов’язково переповість ровесникам, друзям. Тож хай і надалі яскраво палає
вогник душі не байдужої до долі самотніх людей похилого віку юнки, яка знає й
ділиться з іншими цінностями своєї щирої душі. Тож цілком закономірно, що саме її
рекомендували до участі в обласному конкурсі «Кращий волонтер року».
Раїса БРИЧКОВА.