Карпилівський самородок

- так кажуть про церковного старосту й художника Василя Щевича
Найцікавіше те, що здібний нині художник й іконописець у дитинстві мріяв стати… лісником. Вочевидь, мальовничі поліські ліси, серед яких виріс, зародили таке бажання. А з малювання в школі мав четвірку: ніколи вчасно не здавав малюнки. Певно, уже тоді очікував напливів натхнення, щоб здивувати всіх своїми витворами.

Захопився іконописом Василь Щевич у Червоноармійському (нині - м. Радивилів) училищі, де опановував фах художника-декоратора. За його словами, вплинула творчість студентів зі Львівщини, тоді й написав першу ікону. За півроку до закінчення навчання довелося покинути альма-матер - настав час проходити строкову військову службу на Балтійському флоті. Вперше професійні розписи виконав у конференц-залі штабу військово-морської дивізії в Кронштадті, зрозуміло, на морську тематику. Саме тоді й завітала до них зарубіжна гостя - родичка одного з командирів. Вражена майстерністю митця, вивезла до Канади портрет адмірала Нахімова роботи Щевича. А загалом його картини, в основному копії відомих мариністів, зокрема Айвазовського, прикрашають Санкт-Петербург, міста Німеччини, Ірландську військово-морську академію. Після служби була можливість продовжити навчання у вищому навчальному закладі, та знехтував цим, позаяк дуже скучав за батьківщиною. Отож і повернувся в рідне село.

"Кар'єра" місцевого іконописця почалася з того, що для Свято-Миколаївської церкви написав образ Миколая Чудотворця. Відтак розписи на релігійні сюжети прикрасили стіни та купол церкви, більша частина іконостасу теж належить пензлю Василя Щевича, який ось уже 11 років старостує в храмі.
- Пейзажі, - ділиться художник, - можу писати будь-коли, а ось лики святих потребують натхнення, божественного провидіння, тому й виходять рідше, ніж того хочеться.

Перед роботою звертається з молитвами до Всевишнього та святого Луки, який вважається родоначальником усіх іконописців, оскільки саме він почав малювати образи Ісуса Христа й Богородиці. "По вірі вашій буде дано вам, - цитує Святе Письмо Василь Щевич, - отож як віримо, так і маємо". А що художник має хист, свідчать його натхненні полотна, на яких сяють вірою та благодаттю одухотворені лики святих. Свого часу Василь Іванович керував художньою студією при місцевій школі, прививав любов до прекрасного юним землякам, допомагав опановувати тонкощі тіні та напівтіні.
Разом з дружиною Галиною Василь Щевич виховує двох дітей: старшого Сергія та молодшу Ніну. Віриться, що в батька, який бачить красу в повсякденному житті, діти виростуть справжніми людьми, здатними на співчуття та милосердя.