Опубліковано СН
Сучасна спортивна стрільба з лука в Україні розвивається ось уже понад п’ятдесят років. За цей час українські лучники завоювали багато медалей, здобули перемоги та встановили рекорди чемпіонатів Європи, світу й Олімпіад, розробили новітні методики стрільби. У 2008 році харків’янин Віктор Рубан переміг в особистому залікові на Олімпійських іграх у Пекіні.
Приємно, що з квітня нинішнього року на Сарненщині теж почав культивуватися цей олімпійський вид спорту. Хоча до мегацентрів його розвитку в країні: Львова, Харкова та Чернівців - нам ще далеко, проте перші надії, які подають юні вихованці Сарненської ДЮСШ відділу освіти РДА, вселяють оптимізм і є сподівання, що в найближчому майбутньому завдяки тренерському хистові Івана МАЗЕПИ регіон матиме й свого олімпійського чемпіона.
Молодий, амбітний тренер, сповнений рішучості й сил, Іван Мазепа без вагань прийняв пропозицію працювати з дітьми на Сарненщині й відчинити їм двері до п’єдесталів найвищих рангів різноманітних міжнародних змагань. Дитинство юнака пройшло в місті Березне й нічим не відрізнялося від життя однолітків. Активно займався ігровими видами спорту: футболом, волейболом, баскетболом… Ще коли навчався в дев’ятому класі Березнівської гімназії, почала діяти секція зі стрільби з лука. Цей вид спорту неабияк зацікавив учня. Тим більше, що з’явилася він уперше не лише в Березному, а й узагалі в Рівненській області.
Зі Львова в тихе поліське містечко приїхав майстер спорту зі стрільби з лука Олег Авдєнтов, і саме він зумів стати тим трампліном, від якого згодом відштовхнулося багато чемпіонів не тільки всеукраїнської, а й європейської та світової першостей. Олег Миколайович із десятьма луками та декількома комплектами стріл із місцевими дітьми почав опановувати стрільбу. Спочатку було дуже багато охочих випускати стріли в мішень, тож на один лук вишиковувалася черга з п’яти-шести чоловік, хоча це знаряддя має бути індивідуальним для кожного. До кінця року з усіх відвідувачів секції залишились ті, хто мав серйозні наміри щодо цієї спортивної дисципліни.
Олег Авдєнтов працював із п’ятнадцятьма юнаками та дівчатами, серед них був й Іван Мазепа. Уже через півроку хлопець поїхав на перші змагання, в яких лише пристрілювався до майбутніх перемог. Та невдовзі на чемпіонаті України, що проходив у Новій Каховці, зумів виконати норматив кандидата в майстри спорту серед молоді на дистанції 30 м. З 360 можливих і максимальних залікових очок потрібно було вибити 328, але березнівський дев’ятикласник зумів попасти в ціль із триочковим запасом. Наступного року в Черкасах на зимовому чемпіонаті України став переможцем серед юнаків до шістнадцяти років. Після цього в командних виступах, до складу яких входять три представники регіону, захищаючи Рівненську область, займали призові місця на різних турнірах і чемпіонатах.
Друге півріччя одинадцятого класу Іван Мазепа закінчував у Березнівському ліцеї-інтернаті спортивного профілю. Заклад мав попередню домовленість із Львівським державним університетом фізичної культури, куди за результатами співбесіди приймали на навчання чемпіонів і призерів України. На першому курсі згаданого вишу юнак виконав норматив майстра спорту України зі стрільби з лука на чемпіонаті України в Чернівцях. Там потрібно було підтверджувати свій клас на всіх чотирьох залікових дистанціях: 30 м, 50 м, 70 м і 90 м. Із 1440 можливих очок необхідно було вибити 1210. З цим завданням студей Львівського державного університету впорався відмінно й уже зі змагань приїхав титулованим спортсменом.
За гарні спортивні показники, навчання та зразкову поведінку на третьому курсі університету директор Березнівського ліцею-інтернату Віктор Широченко запропонував Іванові стати тренером зі стрільби з лука. Не прийняти такої пропозиції просто не зміг, тому перевівся на індивідуальний план. Навчав не набагато молодших за себе юнаків і дівчат азам найдревнішої стрільби. За три роки тренерської кар’єри виховав кандидата в майстри спорту й двох майстрів спорту України. Зокрема його вихованець Антон Комар входить в юнацьку олімпійську збірну, є кандидатом на поїздку на найближчу Олімпіаду. Ще один підопічний - Роман Гов’ядовський - призер чемпіонату Європи серед змішаних команд, який проходив у м. Нікобін (Данія). Разом із ученицею львівської школи настріляли на бронзову медаль чемпіонату.
У квітні минулого року Іван Мазепа повернув свою долю не на 360 градусів, а приблизно на половину, погодившись працювати тренером у Сарненській ДЮСШ відділу освіти РДА. На запитання, чому обрав саме Сарни, а не залишився біля рідної домівки, Іван Юрійович відповів, що дуже сподобалося місто, а після перемовин із місцевою владою в особі заступника голови райдержадміністрації Тетяни Сухаревої зрозумів, що наміри посадовців щодо розквіту стрільби з лука в регіоні серйозні. Вони підтвердили, що зовсім скоро надійде відповідний спортінвентар і надали в розпорядження дві зали для тренування в осінньо-зимовий період. Одною послуговується в Будинку дітей і молоді (коротка дистанція для початківців), а другою - в протирадіаційному укритті Сарненського педагогічного коледжу РДГУ, де є можливість повправлятися на відповідному метражі, що відповідає нормам офіційних змагань. У Березному зали для стрільби є ахіллесовою п’ятою, попри це доводиться ще й проводити заняття за мінусової температури, а це є порушенням санітарних норм. Але найбільшою вагомою причиною став для Івана Мазепи приклад його тренера Олега Авдєнтова, який розпочав свою діяльність із чистого аркуша й за десять років зумів створити в регіоні потужну школу зі стрільби з лука, виховав майже п’ятнадцять майстрів спорту, майстра міжнародного класу, переможців, призерів не тільки вітчизняних чемпіонатів, а й Європи та світу. Тому юнак захоплюється працелюбністю й хистом свого наставника й хоче не тільки повторити його результати, а і у декілька разів їх покращити. Довести самому собі, виправдати надії учнів на те, що невдовзі стрільба з лука стане візитною карткою Сарненщини.
Зараз майже сорок чоловік бажають займатися цим видом спорту, вони наповнюють чотири групи. Досить гарні перспективи є в дівчат, адже в області культивується він лише в Березному, а тепер уже й у Сарнах. Серйозно в сусідньому райцентрі тренуються двоє дівчаток, а для комплектації збірної команди області потрібно щонайменше троє. Тож на чемпіонатах України невдовзі знатимуть і про Сарненський край.
Якщо говорити про змагання, то в середині листопада представники Сарненської ДЮСШ уже «понюхали порох» серйозних поєдинків. У м. Донецьк пройшов чемпіонат України зі стрільби на зимову дистанцію (18 м). Формат і склад змагань у приміщеннях аналогічний тим, що проводять на відкритому повітрі. Відрізняється дистанція стрільби 18 м і розмір мішені - 40 см у діаметрі. Якщо в поєдинках на відкритому повітрі кожен стрілець випускає всі стріли серії (3 постріли на короткій дистанції або 6 - на довгій) в одну мішень, то тут, щоб уникнути псування стріл, які можуть розбити одна одну, кожну випускають у власну мішень.
У двох вікових категоріях вихованці Івана Мазепи визначали найкращих. Пристойний результат серед дорослих показав Олексій Войхевич, студент першого курсу Сарненського педколеджу РДГУ. Серед сорока учасників земляк зумів посісти восьме місце. Це дуже вагомий здобуток сарненських лучників на старті сезону. Богдана Шкелебей, учениця сьомого класу Сарненської ЗОШ № 4, яка займається цим видом спорту з вересня минулого року, серед двадцяти стрільців фінішувала з дев’ятим результатом. Її ровесниця Ірина Гамрат із НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка піднялася на сходинку вище. Олексій Войхевич уже почав готуватися до чемпіонату України серед дорослих у командному й особистому заліках, який відбудеться в Сумах. Варто зазначити, що юнака цьогоріч включать у резерв Олімпійської збірної України, а за особистим рейтингом він входить у двадцятку кращих спортсменів національної першості.
Сам же Іван Мазепа поряд зі своїми вихованцями теж не оминає нагоди потренуватися, адже як діючий тренер виступає на різних турнірах. Приміром, позаминулого року в командних змаганнях на чемпіонатах України на зимовій дистанції здобув бронзову медаль. В особистому залікові був дев’ятим з-понад п’яти десятків спортсменів, згодом - другим. Вісім років тренувався на класичному (олімпійському) луці, нині третій сезон пробує свої сили в блоковому – це сучасна конструкція, винайдена в США наприкінці 80-х років минулого століття. Ключовою її особливістю є два блочних механізми на кінцях плечей, які перерозподіляють навантаження тяги таким чином, що до кінця вона дуже сильно слабшає. В результаті, хоча навантаження такого лука може доходити до максимальних величин, стрілець відчуває зовсім невелике навантаження. Також блоки здійснюють більш «правильний» розгін стріли, що сильно знижує стартову деформацію й підвищує ККД знаряддя. Істотні відмінності на цьому не закінчуються. На блокові луки ставлять оптичні приціли з двома точками прицілювання – на рукоятці та тятиві. Стрільба з нього набуває популярності серед тих, хто просто хоче постріляти для себе. Тут розігрується всього дві дистанції: літня (50 м) та зимова (18 м). У цій дисципліні тон задають представники Данії, Нідерландів і США, «підтягуються» й країни Латинської Америки. Якщо говорити про південнокорейців, які нині є законодавцями моди в стрільбі з класичного лука у світі, то в блоковому вони не мають жодних серйозних результатів.
- Найважливіше в стрільбі, - говорить Іван Мазепа, - не відмінний зір, як усі вважають, не міцність рук, а техніка. Й це дуже технічний вид спорту, хоча й важко повірити. І хто спробував хоч декілька разів випустити стрілу в мішень, переконається в цьому. Людина, яка взяла лук уперше в житті, швидше за все не зможе його навіть натягнути, а про постріл і говорити не доводиться. Це відбувається через те, що він сам по собі не стріляє, стріляє система. Постріл проводиться як закінчення тяги. Завмирати з натягнутим луком не можна, відразу розвалюється прицілювання. Сам момент пострілу для класичного лука дуже важливий, оскільки його вкрай складно контролювати через велику швидкість і високе силове навантаження на піку тяги. Для того, щоб тяга завжди була тільки на одній і тій же відстані, всі стріли повинні бути суворо однакової довжини. Випуск проводиться при торканні наконечником лівої руки.
- Характерно, - продовжує тренер Сарненської ДЮСШ, - що Міжнародна федерація стрільби з лука (ФІТА) була заснована 1931 р. саме у Львові, де також відбувався перший чемпіонат світу. Але як спорт стрільба зародилася у Швейцарії в 15 ст. Сучасні правила змагань розробили в кінці 19 століття. Як олімпійський вид входила в програму вже на II Олімпійських іграх у Парижі в 1900 році (потім у 1904, 1908 і 1920 рр.). Значним недоліком правил зі стрільби з лука перших Олімпіад була їхня розмаїтість, організатори використовували прийняті в конкретній країні, що накладало певні обмеження на екіпірування й вимагало звикання до інших дистанцій. Також невелике поширення спортивного лука в різних державах обмежувало число бажаючих змагатися, що призводило до значної переваги місцевих спортсменів як за кількістю учасників, так і завойованими медалями. В Антверпені (1920) лучники змагалися в п’яти чоловічих і одній жіночій вправах. Але потім упродовж більш ніж 50 років олімпійські змагання зі стрільби з лука не проводили. Тільки в 1972-ому на XX Іграх у Мюнхені змагання лучників відновили.
Нещодавно Іван Мазепа брав участь у програмі «Розминка від чемпіона», що пройшла в Сарненському НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. Помітив, що знайшлося багато охочих спробувати себе у вправності стріляти з лука. Сподівається невдовзі побачити своїх вихованців на змаганнях найвищих рівнів, адже намагається не просто демонструвати практично-теоретичні відомості, а й прищепити щирим серцем любов до цього виду спорту. А в кого спортивні результати не зовсім вражатимуть ідеальною влучністю, то перемагатимуть у житті серцем, наповненим моральністю та звитягою добрих справ славнозвісного Робін Гуда.
Василь ТИТЕЧКО.