Опубліковано СН
Україно, молюся щоденно за тебе,
Горда й незламна голубко моя!
Чорними хмарами вкрилося небо,
Круки чигають, стогне земля.
Прокинувся демон страшний двоголовий,
Пащу криваву на схід розпростер.
Вкотре йому зажадалося крові
Наших синів, і братів, і сестер.
Важко повірити, важко осмислити,
Моя Україно, страдженная мати
Якби хотілося в диво повірити,
Що мали ми доброго «старшого» брата.
Моя Україно! Ти очі розкрила.
Окрали злі люди й в пожежі збудили.
Та ти переможеш, голубонько мила,
Ще вистачить духу, наснаги і сили.
Бо дух той незламний тобі залишили
Діди-запорожці, діди-козаки,
Борися, високо здіймаючи крила.
Я вірю - здолаєш тернисті стежки.
Сини твої вміють і землю орати,
Світи відкривати далекі й незнані.
Сьогодні встають всі тебе захищати,
Сила народу у дружбі, єднанні.
Той демон безликий без племені, роду,
Без віри в людину, без віри у Бога.
Накинув брехнею полуду народу,
У пекло цей вбивця торує дорогу.
Ти вистоїш, ненько, моя Україно!
Визнана в світі – горда і вільна.
Черпаєш снагу з родоводу коріння,
Благословенна і нероздільна.
Надія СВИЩЕВСЬКА.